Справа №  2-528/11    

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Кобець А.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»ОСОБА_3. відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.09.2010 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на наступні обставини: 15 червня 2009 року приблизно о 8 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Куйбишева в м.Донецьку.

Проїжджаючи ділянку дороги навпроти будинку №223/225 по вул. Куйбишева, не врахував дорожню обстановку та безпечну дистанцію, здійснив зіткнення з  автомобілем «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався попереду та належить йому, і яким у його присутності керував водій ОСОБА_6.

Зазначає, що в результаті зіткнення його автомобіль у свою чергу зіткнувся з автомобілем марки «ГАЗ», що стояв попереду по ходу руху його автомобіля.

24.07.2009 року постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька (справа 3-1685/09) ОСОБА_4 був визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, через порушення ним п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Цивільна відповідальність ОСОБА_4, зазначає позивач, була застрахована в ДФ АТ «УПСК»за договором №ВВ/9135899 від 14.10.2008 року.

Відповідно до ст.20 п.2 Закону України «Про страхування», ст.988 ч.1 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.34.1, 56.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок по встановленню причин страхового випадку та розміру страхового відшкодування покладається на страховика.

Зазначає, що ним за погодженням зі страховою компанією був визначений розмір відновлювального ремонту його автомобіля, в страхову компанію було надано наряд-замовлення №06/16 від 16.06.2009 року. Сума відновлювального ремонту склала 11365 грн., страхова компанія повинна була йому відшкодувати 10855 грн. (за вирахуванням 510 грн. франшизи). Однак страхова компанія, виплативши йому 20.08.2009 року 540 грн., у подальшому відмовилася оплачувати кошти, необхідні для ремонту належного йому автомобіля, пославшись на недоведеність факту заподіяння усіх пошкоджень його автомобілю сам з вини ОСОБА_4

Таким чином, вважає, що йому була невиплачена сума страхового відшкодування у розмірі 10315 грн.

Відповідно до ст.ст.12 і 37.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_4 повинен виплатити йому суму франшизи - 510 грн.

Відповідно до ст.37.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначає позивач, страховик повинен був здійснити страхову виплату протягом 1 місяця з дня одержання заяви про страховий випадок, а відповідно до ст.37.2 цього ж Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини Страховика йому сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період часу, за який відшкодовується пеня. Розмір облікової ставки НБУ склав з 12.08.2009 року по теперішній час 10,25 % річних.

Таким чином, вважає, що у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому страхового відшкодування з відповідача необхідно стягнути пеню з 20.08.2009 року в розмірі 1448,34 грн. (10315 грн. х 250дней/365дней х 10,25% х 2 / 100 %).

Також зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_4, йому було завдано значної моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього (виразилося у скоєнні відповідачем адміністративного правопорушення), а також у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна. Він пережив сильний стрес під час зіткнення, до теперішнього моменту боїться їздити в автомобілях. Пошкодження ж автомобіля спричинило за собою повне спустошення його бюджету, позбавлення роботи, тому що вона пов'язана з перевезенням пасажирів на автомобілі, а подальша експлуатація автомобіля стала неможливою, він змушений був влізти в борги, які до теперішнього часу не може погасити, змушений й надалі витрачати час і особисті кошти на відновлення його порушених прав.

З урахуванням вимог розумності і справедливості розмір спричиненої йому моральної шкоди оцінює в 3000 грн.

Просив стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на свою користь: вартість відновлювального ремонту у сумі 10315 грн., пеню у сумі 1448,34 грн. та судові витрати, з ОСОБА_4 суму франшизи у розмірі 510 грн., та з обох відповідачів моральну шкоду у сумі 3000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні вказаним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що у ході ДТП автомобіль «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, під його, ОСОБА_6, керуванням, в результаті чого автомобіль «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 просунувся уперед та своєю передньою частиною зіткнувся із задньою частиною автомобіля марки «ГАЗ», що стояв попереду його автомобіля.  

Представник відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія»за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що виплата страхового відшкодування позивачу здійснювалася відповідно ст.25 Закону України „Про страхування" на підставі заяви третьої особи та страхового акту, складеного страховиком.

Розмір страхового відшкодування визначається відповідно ст.29 та ст.34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме для визначення причин настання страхового випадку та розміру шкоди страховик направляє експерта або аварійного комісара, після чого у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому уповноваженим органом. Таким чином, вважає представник відповідача, рахунок будь-якого СТО не може вважатися підтвердженням розміру, завданої шкоди.

На підставі п.1.3. ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпіли - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Зазначила, що враховуючи, що відповідно до постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24.07.2009 року, водій автомобіля „Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, зіткнувся з автомобілем „ГАЗ", а ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1, в свою чергу зіткнувся з автомобілем „Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, то пошкодження, які отримав автомобіль „Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2 і які нанесені забезпеченим транспортним засобом, це пошкодження заднього бамперу.

Таким чином, зазначила представник відповідача, відповідальність страхової компанії, щодо компенсації шкоди власнику автомобіля „Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, обмежується відшкодуванням відновлення заднього бамперу.

З урахуванням нормативів „Бюллетеня Автотовароведа №47" та „Руководства по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей DAEWOO (Lanos)'', вартість відновлювального ремонту заднього бамперу складає 1050,00 гривень. З врахуванням франшизи, передбаченої полісом страхування ВС/915899, ОСОБА_7 було перераховано 540,00 гривень.

Також пояснила, що наряд-замовлення СТО „Альфа", наданий позивачем у якості підтвердження розміру шкоди, взагалі не можна вважати належним доказом тому, що розцінки вказані СТО „Альфа" не відповідають нормативам, рекомендованим заводом-виробником.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав частково, а саме: у частині виплати позивачу 510 грн. (сума франшизи). В іншій частині у задоволенні позову просив відмовити. Також пояснив, що в ході ДТП, автомобіль «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, своєю передньою частиною зіткнувся із задньою частиною автомобіля марки «ГАЗ», що стояв попереду його автомобіля, а вже після цього, автомобіль «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під його, ОСОБА_4, керуванням скоїв зіткнення із задньою частиною автомобіля «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

Суд, заслухавши пояснення сторін, та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст..509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання, відповідно до ст.525 ЦК України, не допускається.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові пла тежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або  юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до  настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.      

Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Як встановлено у судовому засіданні, 15 червня 2009 року, приблизно о 8 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Куйбишева в м.Донецьку. Проїжджаючи ділянку дороги навпроти будинку №223/225 по вул. Куйбишева, ОСОБА_4 не врахував дорожню обстановку та безпечну дистанцію, в результаті чого, автомобіль під його керуванням своєю передньою частиною здійснив зіткнення із  задньою частиною автомобіля «ДЕУ-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався попереду та який належить позивачу, і яким на той час керував водій ОСОБА_6 Після чого, автомобіль під керуванням ОСОБА_6 просунувся уперед і своєю передньою частиною зіткнувся із задньою частиною автомобіля марки «ГАЗ»під керуванням ОСОБА_8, що стояв попереду.  

Саме такий механізм ДТП викладено у протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ №183136, який без зауважень було підписано ОСОБА_4, а тому суд не може прийняти до уваги надані ним у суді пояснення про механізм ДТП.

Вина саме відповідача ОСОБА_4 у скоєні вищезазначеного ДТП підтверджується у судовому засіданні постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24.07.2009 року, відповідно до якої, ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок порушення ним п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Цивільна відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ДФ АТ «Українська пожежно-страхова компанія»за договором № ВВ/9135899 від 14.10.2008 року (а.с.42).

Позивач ОСОБА_1 17.08.2009 року звернувся до відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія»з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.36).

Відповідно до наряду-заказу №06/16 від 16.06.2009 року, сума відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля, складає 11365 грн. (а.с.11).

Відповідачем АТ «УПСК»19.08.2009 року було складено страховий акт №42 та на підставі даного наряду-заказу було проведено розрахунок страхового відшкодування, і позивачу було сплачено 540 грн. При цьому, у виплаті страхового відшкодування в іншій частині було відмовлено із посиланням на те, що у ході вивчення страховою компанією постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24.07.2009 року, відповідно до якої, ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, було встановлено, що в ході даної дорожньо-транспортної пригоди, не могло бути завдано одночасно пошкоджень задньої та передньої частини автомобіля позивача (а.с.8, 35).

Суд не може погодитись із даним твердженням, оскільки, у постанові суду взагалі не описано механізм зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля під керуванням ОСОБА_8, а лише описано механізм зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля під керуванням ОСОБА_6

Обставини спричинення ушкоджень належному позивачу автомобілю, як його задній, так і передній частинам, саме з вини відповідача ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована АТ «УПСК», викладені у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ №183136, який без зауважень було підписано ОСОБА_4, та підтверджені у судовому засіданні поясненнями позивача та третьої особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страхова компанія незаконно відмовила позивачу у виплаті суми страхового відшкодування ще і за пошкодження передньої частини належного йому автомобіля, розмір якої визначено у наряді-заказі №06/16 від 16.06.2009 року у 11365 грн.

Суд не може прийняти до уваги доводи страхової компанії про те, що даний наряд-заказ не може бути належним документом, який підтверджує розмір завданої позивачу шкоди, оскільки, сам відповідач не провів оцінки завданої позивачу шкоди, а окрім того, той же самий наряд-заказ не викликав у страхової компанії ніяких заперечень при виплаті позивачу частини суми страхового відшкодування у розмірі 540 грн.

Таким чином, наряд-заказ №06/16 від 16.06.2009 року є належним доказом на підтвердження суми завданої позивачу в результаті ДТП 15.06.2009 року матеріальної шкоди.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути зі страхової компанії на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі: 11365-540-510=10315 грн., де: 540 грн. –сума раніше сплаченої суми страхового відшкодування, 510 грн. –сума франшизи.

У відповідності до положень ст.37.1, 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов’язаний сплатити позивачу за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період часу, за який відшкодовується пеня. Розмір облікової ставки НБУ склав з 12.08.2009 року по теперішній час 10,25 % річних.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною виплатою позивачу страхового відшкодування, з відповідача необхідно стягнути пеню з 20.08.2009 року в розмірі 1448,34 грн. (10315 грн. х 250дней/365дней х 10,25% х 2 / 100 %).

Суму франшизи у 510 грн. суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4, як особи винної у скоєнні ДТП.

Обговорюючи, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу винними діями відповідача ОСОБА_4 в результаті ДТП, суд враховує характер та тривалість страждань позивача, які виявились в моральних стражданнях та переживаннях, викликаних з приводу ДТП, внаслідок чого позивач відчув сильний стрес,  переживав з приводу пошкодження, в результаті ДТП, його автомобіля, позбавлення його можливості розпоряджатися належним майном на власний розсуд.

Позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації життя, та використовувати гроші на непередбачені витрати.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у якості матеріальної компенсації його моральних страждань - 500 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити, оскільки, зазначені вимоги не засновані на законі.

В силу ст..88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на користь позивача: судовий збір у сумі 117,63 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а також з ОСОБА_4 на користь позивача: судовий збір у сумі 35,1 грн.

В силу ст..84 ЦПК України, підлягають до стягнення з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на користь позивача витрати на правову допомогу з розрахунку: 907х40%х1=362, 8 гр., де: 907 грн. –мінімальна заробітна плата, 1 год –час роботи адвоката.

Всього підлягає до стягнення з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на користь позивача: вартість відновлювального ремонту автомобіля у сумі 10315 грн., пеня у сумі 1448,34 грн., судовий збір у сумі 117,63 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 362,8 грн., а всього: 12363 грн. 77 коп.

Всього підлягає до стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 вартість франшизи у сумі 510 грн., моральна шкода у сумі 500 грн., судовий збір у сумі 35,1 грн., а всього: 1045,1 грн., та судовий збір в дохід держави у сумі 24,4 грн.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 979, 985 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля у сумі 10315 грн., пеню у сумі 1448,34 грн., судовий збір у сумі 117,63 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 362,8 грн., а всього: 12363 грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 вартість франшизи у сумі 510 грн., моральну шкоду у сумі 500 грн., судовий збір у сумі 35,1 грн.. а всього: 1045,1 грн. та судовий збір в дохід держави у сумі 24,4 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                    Князьков В.В.