2-а-105/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького, третя особа –відділ ДАІ ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до інспектора ДПС ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького, третя особа –відділ ДАІ ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне: 9 листопада 2010 року о 0 год. 10 хв. він рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 по трасі Бориспіль - Переяслав-Хмельницький. Зазначає, що його зупинив інспектор ДПС взвода ДПС Матвієнко Сергій Олексійович, який після огляду документів склав протокол про адміністративне правопорушення серія АІ 138781 від 09.11.2010 року. На підставі протоколу інспектор ДПС склав постанову № АІ 368221 від 09.11.2010 року, згідно з якою на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн., що підтверджується копією протоколу та постанови, які додані до позову.

Вважає зазначену постанову незаконною з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 122 КпАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Зазначає, що жодного з вищеназваних порушень він не скоїв. Інспектор ДПС Матвієнко C.O., що склав постанову зупинив його о десять хвилин на першу, на перехресті де в радіусі кілометра не було жодного ліхтаря. Видимість в цю пору доби була дуже обмежена. Інспектор ДПС Матвієнко Сергій Олексійович зупинив його на відстані понад 300 метрів від перехрестя, де він нібито виїхав на полосу зустрічного руху. І інспектор ДПС, і перехрестя з якого він виїжджав були в темряві. Жодного транспортного засобу (крім його) у полі зору не було. Ніхто не міг додатково освітити його місце розташування на перехресті, тому побачити полосу зустрічного руху (яка взагалі на тому перехресті майже стерта) з такої відстані інспектор ДПС не міг. Зупинивши його він попросив документи, та побачивши що я він з Донецька почав розповідати, що він не зупинився на знак стоп. Потім що він не уступив дорогу іншому авто (хоча навіть фар іншого транспортного засобу не було видно ще минути три - чотири), зазначає позивач. Закінчив він звинувачення виїздом на зустрічну смугу і пішов до своєї машини, та почав складати постанову по справі про адміністративне порушення.

Зазначає, що у приватній розмові інспектор Матвієнко С.О. почав ображати його, та розповідати як саме він ставиться до східної України взагалі. Коли він зателефонував своєму адвокату, він порадив не вступати з інспектором Матвієнко С.О. у конфлікт, написати у протоколі що звинувачення на нього не мають певних підстав, та негайно покинути місце необгрунтованого зупинення.

Вважає, що він не порушив жодного пункту Правил дорожнього руху.

Зазначає, що працівник ДПС порушив п.22.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117 в якій вказано, що при зверненні до учасників дорожнього руху працівник ДПС повинен чітко відрекомендуватися, назвавши свою посаду, спеціальне звання і прізвище, та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. Працівник ДПС не відрекомендувався, не назвав свою посаду, спеціальне звання і прізвище. Крім цього, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення працівником ДПС не були роз'ясненні права передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, яка передбачає, що позивач має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, чим вважає, були порушені його права на захист.

Також зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення він ставив підписи в тих місцях на які вказував йому інспектор, при цьому нічого не пояснюючи, однак, у зв'язку з вимаганням у нього грошових коштів він настояв на дачі пояснень, про що зроблено запис у протоколі.

Вважає, що інспектор ДПС грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.279 КпАП України інспектор Матвієнко С.О. не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснив права і обов'язки, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь у розгляді справи, не дослідив докази і надав  можливості заявити жодних клопотань.

Просив скасувати постанову серії АІ 368221 від 09.11.2010 року інспектора ДПС ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького Матвієнко С.О., а справу про притягнення до адміністративної відповідальності –закрити.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою серії АІ 368221 від 09.11.2010 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.11.2010 року о 0 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем «ДЕУ-Нубіра», державний номер НОМЕР_1 здійснив виїзд з перехрестя так, що автомобіль опинився на полосі зустрічного руху.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.    

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.    

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.    

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.   

В порушення ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України позивачу не було роз’яснено його прав.   

З огляду на це суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був позбавлений права на надання пояснень для захисту своїх інтересів при розгляді правопорушення.   

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесеної у відношенні ОСОБА_1 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не  входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  

На підставі ст.ст.9, 256, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького, третя особа – відділ ДАІ ВДАЇ м.Переяслав-Хмельницького про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АІ 368221 від 09.11.2010 року у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                            Князьков В.В.