2-а-78/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа – інспектор Межерич Віталій Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа –інспектор Межерич Віталій Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне: 23.10.2010 року інспектор БДПС м.Донецька Межерич Віталій Олександрович склав протокол про адміністративне правопорушення, серія АН1 №267647, на підставі якого виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, серія АН №817794 від 23.10.2010 року відносно нього з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 320 грн. за порушення вимоги п.8.4.5 Правил дорожнього руху та п. 8.5.1, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що з даним правопорушенням не згоден, так як правопорушень не здійснював і залучати його до адміністративної відповідальності підстав не було. Вважає, що постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню.

також зазначив, що 23.10.2010 року, близько 14 год. 40 хв., він —ОСОБА_1, рухався по справам підприємства, по вул. Челюскінців в напрямку перехрестя з пр. Миру на службовому автомобілі який належить TOB "Міра" марки Форд, державний номер НОМЕР_1.

Йому, як директору TOB "Міра", необхідно було відвідати магазин офісної техніки "Комфі", який саме і розташовано на перехресті вул. Челюскінців з пр. Миру.

Вищевказаний магазин "Комфі", облаштовано гостьовими паркувальними місцями по лівий бік вул. Челюскінців, яка у цьому місці має рух тільки в одному напрямку.

Він рухався з дозволеною швидкістю не порушуючи дорожньої розмітки та дорожніх знаків. При виїзді на перехрестя вул. Челюскінців з пр. Миру, рухаючись у середній смузі, він у повній відповідності до вимог діючих правил дорожнього руху, а саме п. 9.1. 9.2. 9.4., подав попереджувальний сигнал світловими покажчиками повороту іншим учасникам дорожнього руху (попереджувати яких у населених пунктах він зобов'язаний не менш ніж за 50 - 100 м до відповідного маневру), з метою попередити їх про свій намір після проїзду перехрестя, зайняти ліву смугу та припаркуватися біля магазину офісної техніки "Комфі".

Інспектор ДАІ, який знаходився на пр. Миру, відразу після перехрестя, неправильно розцінивши попереджувальний сигнал, ще до закінчення ним маневру —переїзд перехрестя, жезлом вказав де саме зупинитеся, отже на пр. Миру, він виїхав виконуючи прямі вказівки інспектора ДАІ — про що і було зазначено у протоколі.

Також зазначив, що інспектор ДАІ знаходився безпосередньо на зупинці громадського транспорту, яка розташована на пр. Миру, відразу за перехрестям — що є порушенням вимог діючого законодавства.

Незважаючи на його пояснення про відсутність наміру здійснити поворот ліворуч з середньої смуги руху, інспектор ДАІ склав протокол та постанову, які оскаржуються.

Також зазначив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АН №267647 інспектор ДАІ категорично відмовився вказати у ньому дані свідка, пасажира транспортного засобу –заступника директора ТОВ «Міра»ОСОБА_3, внаслідок нібито її заінтересованості. Проте ст. 272 КУпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками.

Посилаючись на ст. ст. 1, 2, 3, 7, 17, 19 КАС України, ст. 8, 13, 19, 42, 55 Конституції України, 1, 7, 14, 251, 254, 258, 268, 288, 289 Кодексу України про адміністративне правопорушення, просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС з приводу складання постанови, скасувати постанову серії АН №817794 від 23.10.2010 року, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності –закрити.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою серії АН №817794 від 23.10.2010 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23.10.2010 року о 14 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «Форд-Фієста», державний номер НОМЕР_1 порушив правила проїзду залізничних переїздів, чим порушив Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.

В даному випадку інспектор склав постанову, не надавши позивачу скористатися правовою допомогою, чим порушив норми ст.268 КУпАП. Крім того, винність позивача не підтверджена доказами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.    

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.    

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.    

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.    

Крім того, ч. 1 ст. 256 КУАП і п. 2.11 Інструкції з організації провадження й діловодства в справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2003 г. за № 1217 передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказуються прізвища, адреси свідків і потерпілих.

Як встановлено в судовому засіданні свідок, який був в автомобілі з позивачем, у порушення положень вищевказаної інструкції, не був зазначений у протоколі як свідок і не був опитаний із цього приводу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесеної у відношенні ОСОБА_1 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не  входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  

На підставі ст.ст.9, 256, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа –інспектор Межерич Віталій Олександрович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АН №817794 від 23.10.2010 року у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                                   Князьков В.В.