Справа № 2-332/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В.  В.

при секретарі Абрамян Н. Л.,  за участю представника позивача                                                         ОСОБА_1

третьої особи на боці позивача                                                              ОСОБА_2

представника відповідача                                                                       ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „ Сведбанк”, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, рада опіки та піклування виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про визнання недійсним договору іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

         Звернувшись до суду із вищеназваним позовом та уточнивши в остаточній редакції позов 14.01.2011 року , ОСОБА_4 посилається на ті обставини, що з жовтня 1995 року і до теперішнього часу він проживає однією сім”єю у цивільному шлюбі  із громадянкою Білорусії ОСОБА_2. Від статевих відносин вони мають двох дітей : сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

        10.07.2001 року за спільні кошти його та ОСОБА_2 вони  придбали квартиру АДРЕСА_1, яку він оформив на своє ім.”я за рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 02.04.2008 року.

        Після покупки квартири він , разом з ОСОБА_2 та їх спільними дітьми, стали проживати в ній, а діти відвідували школу біля місця проживання.

         15.04.2008 року право власності на зазначену квартиру було  зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

         23 квітня 2008 року він на власний ризик, не повідомивши свою цивільну дружину ОСОБА_2, уклав кредитний договір № 0307/0408/88-032 з відкритим акціонерним товариством „ Сведбанк” в особі Криворізького відділення, правонаступником якого у теперішній час є Публічне акціонерне товариство „ Сведбанк” .

        З метою забезпечення зобов”язань за вищеназваним кредитним договором між ним та відповідачем по справі ПАТ „ Сведбанк” був укладений іпотечний договір № 0307/0408/88-032-Z-1 від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якого позивачем була передана в іпотеку вищевказана квартира.

          Разом з укладанням договору іпотеки, нотаріусом була накладена заборона на відчуження квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки.

          Внаслідок власної необізнаності при укладанні договору іпотеки, він не знав про те, що порушує житлові права дітей, не узгодив цей договір з органом опіки та піклування.

          Свої зобов”язання за договором він виконував належним чином, але у квітні 2008 року разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_2 потрапив в дорожньо- транспортну пригоду, внаслідок якої вони отримали тяжкі тілесні ушкодження, він став інвалідом 2-ої групи.

          В результаті довготривалого та коштовного лікування він залишився без роботи і його єдиним джерелом доходу є пенсія. У зв”язку із вищеназваними обставинами , він не має змоги сплачувати кредит згідно укладеного графіку.

         20.02.2009 року державним виконавцем Дзержинського відділу ДВС КМУЮ було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 891, виданого 09.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_9 про звернення стягнення на майно, а саме : 4-х кімнатну квартиру під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 17.08.2010 року призначені прилюдні торги.

          Позивач вважає, що внаслідок його необачних дій були порушені житлові права та інтереси дітей, передбачені Законом України „ Про охорону дитинства”. Договір іпотеки був ним укладений без урахування інтересів дітей та без дозволу  органів опіки та піклування. На підставі ст.215 ч.1, 3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним. Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України правочин, який вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам  їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

         ОСОБА_4 просить визнати недійсним іпотечний договір № 0307/0408/88-032-Z-1 від 23.04.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „ Сведбанк” ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ Сведбанк” та ним, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі № 1674 з моменту його вчинення.

        У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що позивач порушив житлові права своїх дітей, а саме: право на проживання у спірній квартирі, у зв”язку з чим вимушений виправити свою помилку, звернувшись до суду. Просив задовольнити заявлений позов.

       Третя особа по справі без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_2 підтримала заявлений позов та пояснила, що їй не було відомо про те, що її чоловік, з яким вона проживає у цивільному шлюбі з 1995 року та має двох дітей , оформив договір іпотеки на квартиру, в якій живе вся родина. Цю квартиру вони купували вдвох на спільні кошти, вона не оформила право власності на себе тому, що є громадянкою Білорусії , таке оформлення є більш складним. Після ДТП вона є інвалідом 2-ої групи, її чоловік також інвалід 2-ої групи. Вона і діти не мають іншого житла, син прописаний у бабусі, а дочка ніде не прописана . Просила задовольнити позов.

        Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні не був присутній , подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності ,заявлений позов підтримує.

       Представник відповідача ПАТ „ Сведбанк” ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що 23.04.08 року між банком та позивачем був укладений кредитний договір. При наданні кредиту ОСОБА_4 пред”явив всі необхідні документи. В його паспорті діти не були вказані, коли він заповнював анкету на отримання кредиту також не зазначив, що в нього є двоє дітей. У переданій в іпотеку квартирі ніхто не був зареєстрований. Всі умови були сторонами при укладанні договору дотримані , законні підстави для визнання іпотечного договору недійсним відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову.

     Третя особа по справі без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу  ОСОБА_5 пояснила, що іпотечний договір між банком та ОСОБА_4 був посвідчений нею 23.04.2008 року. Для посвідчення договору їй були надані всі необхідні документи . Договір оформлявся не за один день, позивач ОСОБА_4. подав заяву, в якій зазначив, що він не одружений та дітей не має, у зв”язку з чим  згода на його укладення від органів опіки та піклування не витребувалась. Із її боку ніяких порушень закону при посвідченні договору іпотеки не було.

        Представник органів опіки та піклування ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_4 при укладанні договору іпотеки не звертався до них. Згода органів опіки потребується, якщо у дитини є майно на праві власності. Позивач приховав від нотаріуса факт існування двох дітей та проживання їх у квартирі, яка була передана в іпотеку банку. Рішення по справі просить винести на розсуд суду.

         Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

         Судом встановлено, що 23.04.2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ « Сведбанк», правонаступником якого став ПАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договор № 0307/0408/88-032  на суму 55 000 доларів США ( а.с.7-10). Також 23.04.2008 року ОСОБА_4 та ПАТ «Сведбанк» укладено договір іпотеки № 0307/0408/88-032-Z-1 , за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.12-14). В даній квартирі на час укладання іпотечного договору та на час розгляду справи судом постійно проживали і проживають крім позивача та його цивільної дружини ОСОБА_2 їх двоє дітей: син ОСОБА_6, 07.08.1992 року, який на час укладання іпотечного договору був неповнолітній (свідоцтво про народження 1-КИ № 201121 а.с.15) та неповнолітня дочка ОСОБА_8, 17.11.1998 г.р.( свідоцтво про народження 1-КИ № 032078 а.с.16).

        Факт проживання дітей у вищеназваній квартирі підтвердили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12

         Так, ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_2 живуть у АДРЕСА_1 , приблизно з 2000-2001 року. В них є двоє дітей: син ОСОБА_13 та дівчинка- школьниця. Ця сім”я постійно проживає у вищеназваній квартирі . Раніше ОСОБА_13 дружив з його онуком , тому він знає цю родину. ОСОБА_4 та його дружина попали в аварію, травмувалися. Він бачить їх як сусідів досить часто, дівчина постійно ходить до школи. Як сім”я вселилась у будинок, з того часу  нікуди не виїзджала.

         Свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_4 та його дружина з двома дітьми живуть з ним у одному під”їзді на 4-ому поверсі у квартирі № 7. Проживають у цій квартирі з другої половини 2001 року. Живуть постійно, їх сина звуть ОСОБА_13, а дівчинку він не пам”ятає як, їй , приблизно 10-12 років.

        Вказані обставини відповідачем належними доказами не спростовано.

        Таким чином, цивільна дружина позивача ОСОБА_2 та їх неповнолітні діти на час укладення оспорюваного договору іпотеки , мали право користування житловими приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

Як члени сім»ї власника.

Частини перша та третя статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» визначають, що неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Доказів надання попередньої згоди органів опіки та піклування на вчинення спірного договору іпотеки від 23.04.2008 року відповідачем не надано.

Як убачається із наданих суду документів, позивач ОСОБА_4 при укладанні кредитного договору , заповнюючи заяву – анкету на отримання кредиту приховав факт знаходження у нього на утриманні  двох неповнолітніх дітей (а.с.43). При оформленні іпотечного договору у нотаріуса він також у своїй заяві від 23.04.2008 року  зазначив, що є неодруженим,  осіб, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на квартиру, в тому числі і відповідно до ст.65, 74 та 97 СК України, а також неповнолітніх дітей, які мають право користування житловою площею за  адресою м.Кривий Ріг, вул Землячки 11/7 не має ( а.с.55).

Згідно із ч.І ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

      На підставі вищеназваних обставин суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що у спірній квартирі згідно довідки КЖП № 9 від 23.04.2008 року ніхто не зареєстрований ( а.с.59), оскільки цей документ підтверджує  тільки факт того,що у квартирі ніхто із членів сім”ї не був прописаний і не спростовує обставини фактичного проживання в ній неповнолітніх дітей.

      Відповідно до ст.8 Закону України „ Про охорону дитинства” кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. Згідно із ч.2 ст.18 вказаного закону діти - члени сім”ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

       Таким чином, у порушення вищеназваних законів та ст.ст. 5, 6 Закону України „ Про іпотеку” ОСОБА_4  передав в іпотеку  квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій на час укладання іпотечного договору та на час розгляду справи судом , постійно проживали і проживають його цивільна дружина та 2-оє дітей, які на момент укладання іпотечного договору були неповнолітніми, а дочка є неповнолітньою і у теперішній час.

        Суд вважає доведеними заявлені позовні вимоги про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем ВАТ „ Сведбанк”, правонаступником якого є ПАТ „ Сведбанк” та задовольняє їх.

          На стягненні судових витрат на його користь позивач ОСОБА_4 не наполягає.

           Керуючись ст. ст.8, 17, 18 Закону України „ Про охорону дитинства”, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.ст.5, 6 Закону України „ Про іпотеку”, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст.3,10,11, 60, 212,215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „ Сведбанк”, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, рада опіки та піклування виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про визнання недійсним договору іпотеки задовольнити.

         Визнати недійсним іпотечний договір № 0307/ 0408/88-032-Z-1, укладений 23 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством „ Сведбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ Сведбанк”, та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі № 1674, яким передано в іпотеку житлову квартиру  АДРЕСА_1, з моменту його вчинення.

        Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні у той же строк із дня отримання копії рішення.

       Повне рішення суду  виготовлено на протязі п”яти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.  

Суддя:В. В. Костенко