2-а-1988./2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді                                                                     Канурної О.Д.

при секретарі                                                                               Черкасової О.В.

за участю:

представника  відповідача                                                          ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропіллі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, визнання дії неправомірними  та зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

В С Т А Н О В И В :

09.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до управління  Пенсійного фонду України в м.Добропіллі Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом за період з 01.01.2009 року по 08.08.2010 року та визнання дії неправомірними  та зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 01.01.2009 року по день розгляду справи в суді, мотивуючи свої вимоги тим, що за ним визнано статус «Дитина війни», у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в м.Добропіллі Донецької області. Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але позивачу виплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі, внаслідок зупинення дії та внесення змін відповідно до зазначеної статті, які в подальшому були визнані  рішеннями Конституційного Суду України  неконституційними. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом за період з 01.01.2009 року по 08.08.2010 року та визнати дії неправомірними та зобов’язати призначити на його  користь нарахування та виплату недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 року по день розгляду справи в суді.  

Ухвалою суду від 11.02.2011 року позовна заява позивача в частині визнання дії неправомірними та зобов'язання провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, за період з 01.01.2009 року по 08.08.2010 року, на підставі ст.100 КАС України - залишена без розгляду, оскільки адміністративний позов в цій частині, поданий після закінчення строків, передбаченого ст. 99 КАС України, а позовні вимоги в частині вимог за період з 09.08.2010 року по день розгляду справи в суді, призначено до розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду позивачем надана заява з проханням справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги  підтримує у повному обсязі.   

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України,  суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача згідно матеріалів справи направивши копію рішення суду для відома у зв’язку із тим, що  особа,  яка приймає участь у справі, заявила клопотання про розгляд  справи за її  відсутності, про що свідчить  заява, яка долучена до матеріалів справи.   

Представник відповідача ОСОБА_1  яка діє за дорученням, позовні вимоги не визнала пояснивши, що виплата соціальної  допомоги провадилась  відповідно до діючого законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.   

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.   

Позивач є дитиною війни та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни». З копії паспорта позивача вбачається, що на час закінчення Другої світової війни позивачу було менше 18 років.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, (далі Закону) встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.   

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.   

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

У ч.1 ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що адміністративний суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.   

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Конституції, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.   

Згідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у старості.   

Статтею 22 Конституції  України визначено, що права та свободи людини та громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу  існуючих прав і свобод.   

Суд з приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни з 09.08.2010 року по день розгляду справи в суді, зазначає наступне.   

Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії.

У 2010 році з 1 січня по теперішній час є діючою ст. 6 Закону в такій редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».              

Статтею 52 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом  та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Виходячи з викладеного саме відповідач повинен був  нараховувати та виплачувати позивачу надбавку  позивачу як «дитині війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу, які встановлені в ст.52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні представник відповідача не довів правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати надбавки позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо виплати  доплати до пенсії дитини війни за період з 09.08.2010 року по 22.02.2011 року, враховуючи  фактично отримані суми.   

Керуючись  ст.ст. 70, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни",  ст.19, 22 Конституції України,  ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі Донецької області про визнання дії неправомірними  та зобов'язання  провести відповідне нарахування та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09 серпня 2010 року по 22 лютого 2011 року, задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі Донецької області по не нарахуванню ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної доплати до пенсії  за віком у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 09 серпня 2010 року по 22 лютого 2011  рік, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену державну допомогу до пенсії за віком у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за період з 09 серпня 2010 року по 22 лютого 2011  рік, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених коштів.    

Копію постанови направити за місцем мешкання позивача  для відома.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                                   О.Д. Канурна