2-435/11

РІІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:          

головуючої –судді Бухтіярової І.О.,

при секретарі –Галич Л.В.,

за участю –позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ВАТ «Донецькобленерго»в інтересах структурного підрозділу «Донецькі електричні мережі»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 28.07.2010 року до суду з даним позовом до відповідача ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини: він проживає в квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює відповідач.

26.07.2010 року відповідач без його відома і без його присутності відключив його квартиру від електричної мережі, залишивши в дверях квартири повідомлення про відключення, з якого неможливо зрозуміти підстави вчинення ним таких дій.

Ці дії відповідача вважає незаконними, виходячи з наступного.

Відключення споживача від електроенергії можливо лише у випадках і з підстав, передбачених Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, з наступними змінами. Зокрема, відповідно до положень п. п. 27, 35 Правил енергопостачальник може відключити споживача у разі несплати за спожиту електроенергію, а також в разі порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Він своєчасно і щомісячно сплачую за спожиту електроенергію, що підтверджується відповідними квитанціями. Останній платіж було здійснено 10.07.2010 року, яким він оплатив спожиту електроенергію у червні 2010 року. Будь-яких порушень правил користування електроенергії він не допустив і претензій з цього приводу відповідач до нього не пред'являв.

Тому відключення його квартири від електропостачання є порушенням відповідачем його права на отримання електроенергії, передбаченого п. 41 Правил, тобто, дії відповідача є неправомірними і це його право підлягає поновленню відповідачем.

Відповідно до п. 46 Правил у разі порушення прав споживачів, зокрема, відмови споживачеві в реалізації його прав, енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством, та договором.

Внаслідок незаконного відключення його квартири від електропостачання відповідачем йому завдано моральної шкоди, оскільки порушено життя його і його сім'ї, він не має можливості користуватися побутовими електроприладами, позбавлений освітлення житла, не має можливості приготувати і зберігати харчові продукти, які в умовах високої літньої температури псуються, що створює загрозу харчових отруєнь та інших тяжких наслідків для здоров'я.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, і така шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також інших обставин, які мають істотне значення. З урахуванням наведених обставин завдану йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в сумі 3000,00 гривень.

Згідно вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 року захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Просить зобов'язати Донецькі електричні мережі ВАТ «Донецькобленерго»відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь 3000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Відповідач ВАТ «Донецькобленерго»в інтересах структурного підрозділу «Донецькі електричні мережі»звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та з урахуванням уточнення до позовної заяви, посилається на наступні обставини: Донецькі електричні мережі є структурним підрозділом ВАТ «Донецькобленерго»згідно Положення. На підприємство покладені завдання здійснювати постачання електроенергії населенню та контролювати оплату за її використанням. Відповідач зобов'язаний здійснювати плату за спожиту електричну енергію, а Донецькі електричні мережі –безперебійно її відпускати.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є споживачами електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1. Боржниками неодноразово проводилися перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію (згідно особового рахунку), таким чином між Енергопостачальником та споживачем є зобов'язання. Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно рішення Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 04.06.2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357.

Відповідно до п. 42 ч. ч 5, 6 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Згідно п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.

Згідно п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.

Станом на 04.10.2010 року у відповідачів, у зв'язку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричні енергію у розмірі 392,73 гривні.

Згідно п. 26 ПКЕЕН, у разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться і тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості  він  повинен  звернутися  до   енергопостачальника  із  заявою  про  складання  графіка  погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність (п. 28 ПКЕЕН). З боку відповідача на адресу ВАТ «Донецькобленерго»ніяких заяв, з цього приводу, не надходило.

Електроенергія –це товар, що відпускається тільки по лічильнику. Отже невраховані та несплаті кіловатгодини роблять неможливим для Держави надходження виручки за реалізовану електроенергію; роблять неожливим для Держави надходження прибутку, що є підставою створення заборгованості по сплаті заробітні, платні та серйозно порушує діяльність всього енергокомплексу України, який недодержує грошові кошти по сплач за паливо, експлуатаційні та ремонтні потреби.

Станом  на   04.10.2010 року  заборгованість   відповідачів за спожиту електричну  енергію  перед   ВАТ «Донецькобленерго»складає 392,73 гривні, але відповідачі до теперішнього часу суму заборгованості не сплатили.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченні а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з чим, боржнику, відповідно до ст. 625 ЦК України, були нараховані наступні суми: індекс інфляції за весь час прострочення складає 41,24 гривня; три проценти річних від простроченої суми складають 11,81 гривень.

На теперішній час заборгованість відповідачів по сплаті за спожиту електричну енергію, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних перед ВАТ «Донецькобленерго»складає 445,78 гривень.

Просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 392,73 гривні на користь ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі, суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 41,24 гривня, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 11,81 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зустрічний позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, заперечувала проти позову, зустрічний позов просила задовольнити та пояснила, що за адресою: АДРЕСА_1 в Енергопостачальній організації відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1. Таким  чином,  у  позивача  та  відповідача  по  справі  виникли  договірні правовідносини. Виходячи з положень ст. ст. 6, 626-631, 526 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Відповідно до п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця, Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Відповідно до п. 27 ПКЕЕН, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередженню енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

24.06.2010 року у зв'язку з тим, що по особовому рахунку позивача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію, відповідно до п. 27 ПКЕЕН, позивачу було вручено попередження про заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 421,55 гривня та можливість відключення його помешкання від енергопостачання. Заборгованість утворилась, починаючи з 2005 року, при цьому вважала, що строк позовної давності не пропущений, оскільки споживач здійснював платежі, частка з яких зараховувалась на покриття заборгованості.

26.07.2010 року відповідно до вимог зазначених Правил, було виконано відключення електроустановки Позивача від енергопостачання.

Таким чином, представники енергопостачальника діяли відповідно до вимог діючого законодавства.

Що стосується стягнення моральної шкоди, зазначила, що згідно із ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За п. п. 43 - 44, 46 Правил, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Тобто, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику»та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушенні зобов'язання з постачання електричної  енергії.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої небезпечною для життя і  здоров'я продукцією у випадках,   передбачених законом. Ураховуючи те, що відсутні підстави для застосування вказаної норми до спірних правовідносин, тим більше, що енергопостачальник діяв в межах діючого законодавства, у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди також необхідно відмовити.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких електричних мереж про поновлення електропостачання квартири АДРЕСА_1 і стягнення моральної шкоди у зв’язку з безпідставним відключенням квартири від електропостачання відмовити у повному обсязі у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала заяву про слухання справи в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про слухання справи в його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»ДЕМ мереж про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ВАТ «Донецькобленерго»в інтересах структурного підрозділу «Донецькі електричні мережі»про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами електричної енергії (особовий рахунок № НОМЕР_1).

Відповідно до п. 42 ч. ч 5, 6 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Згідно п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.

Згідно п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 21 ПКЕЕН, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.

Позивач ОСОБА_1 своєчасно і щомісячно сплачував за спожиту електроенергію, що підтверджується відповідними квитанціями. Останній платіж було здійснено 10.07.2010 року, яким він оплатив спожиту електроенергію у червні 2010 року. Будь-яких порушень правил користування електроенергії він не допустив і претензій з цього приводу відповідач до нього не пред'являв.

26.07.2010 року ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі відключило квартиру АДРЕСА_1 від електричної мережі.

Відключення споживача від електроенергії можливо лише у випадках і з підстав, передбачених Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357.

Зокрема, відповідно до положень п. п. 27, 35 Правил енергопостачальник може відключити споживача у разі несплати за спожиту електроенергію, а також в разі порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Як на підставу законності своїх дій, відповідач посилається на те, що станом на 24.06.2010 по особовому рахунку позивача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 421,55 гривня, яку він обчислював починаючи з 2004 року.

Суду відповідачем до свого зустрічного позову, наданий розрахунок заборгованості споживачів ОСОБА_1 на суму 392,73 гривні, за період з 2003 року по 26.07.2010 року, а з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, сума складає 445,78 гривень.

Зроблене обчислення за спожиту, але не враховану приладом обліку, електроенергією на суму 392,73 гривні, за період з 2003 року по 26.07.2010 року, не підлягає стягненню з відповідачів по зустрічному позову ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  на користь позивача по зустрічному позову ВАТ «Донецькобленерго».

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивач ВАТ «Донецькобленерго»не зазначив поважних причин пропуску строку звернення до суду, а споживач наполягає на застосуванні строку позовної давності, суд вважає, що позивачем ВАТ «Донецькобленерго»пропущений строк звернення до суду за вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 2003 року по листопад 2007 року,  поважних причин пропуску цього строку не має.

Заборгованості за період з 2007 року по 2011 рік в межах строку позовної давності, у споживачів ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, не встановлено.

Оскільки, заборгованість  споживачів Самійленко,  в межах строку позовної давності, станом на 24.06.2010 року була відсутня, тому відключення квартири позивача від електропостачання є порушенням відповідачем його права на отримання електроенергії, передбаченого п. 41 Правил, тобто, дії відповідача є неправомірними і це його право підлягає поновленню відповідачем.

Крім того, ВАТ «Донецькобленерго»не надали суду доказів того, що попередження про відключення було вручено споживачу, оскільки підпис на цьому повідомленні не належить жодному з родини ОСОБА_1

Відповідно до п. 46 Правил у разі порушення прав споживачів, зокрема, відмови споживачеві в реалізації його прав, енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством, та договором.

У зв’язку з чим, суд, вважає, що вимоги позивача про відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року із змінами та доповненнями, „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав. Відповідно до п. 4 даної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім того, ст. 714 ЦК України, Закон України „Про електроенергетику”, Правила користування електроенергією для населення, які регулюють правовідносини Енергопостачальника та Споживача, а також ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів”, передбачають право Споживача на відшкодування моральної шкоди лише в тих випадках, коли таку шкоду заподіяно небезпечною для життя та здоров'я продукцією.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357, Методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, яка затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.1999 року № 1416 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.12.1999 року за № 919/4212, Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року із змінами та доповненнями, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 16, 22, 23, 257, 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.

Зобов’язати ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі відновити електропостачання квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі про відшкодування моральної шкоди –відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ВАТ «Донецькобленерго»в інтересах структурного підрозділу «Донецькі електричні мережі»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – відмовити.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                          І.О. Бухтіярова