Н И Ж Н Ь О Г  І  Р С Ь К И Й   Р А Й О Н Н И Й   С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М

-----------------------------------------------------------------------------------------                                            

             У Х В А Л А

11 квітня 2011 року                                                                                        Справа № 2-437/11

Суддя Нижньогірського районного суду АР Крим Авакян А.М., розглянувши  заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и в:

            Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Ухвалою судді від 11.04.2011р. було відкрито провадження по справі.

Позивач, в належним чином оформленій заяві, в порядку забезпечення позову просить постановити ухвалу про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_2 (паспорт серії ЕЕ № НОМЕР_1, виданий Нижньогірським РВГУ МВС України в АР Крим, 10серпня 1999 року), НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що у ОСОБА_2 велика заборгованість в Україні, він є уродженцем Свердловської області, у зв’язку з чим є вірогідність виїзду його за межи України, що може привести у майбутньому до затягування розгляду справи або неможливістю виконання рішення суду по справі.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві та знаходиться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Разом з тим, суду не було надано будь яких доказів, підтверджуючих той факт, що позивач має намір виїзду за межи України, або взагалі отримував закордонний паспорт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача на території України є нерухоме майно, на яке позивач та просить суд звернути стягнення та він зареєстрований на території України та є громадянином України.

Більш того, згідно ст. 33 Конституції України,  кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, прав вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» визначає випадки тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Зазначеним законом не передбачено тимчасове обмеження виїзду за кордон за ухвалою суду, оскільки таке суперечить інтересам громадян та порушує їх конституційні права.

При цьому на думку суду, міркування заявника що імовірно відповідач може виїхати за межи України, у зв’язку з чим потрібно забезпечити позов, у супереч чинному законодавству України не підтверджено документально та є необґрунтованим.

На підставі викладеного, суд не може зробити висновок про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв’язку з чим у задоволенні даної заяви необхідно відмовити.

Керуючись, ст.ст.151-153, 210, 293 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя                                                                                                                       Авакян А.М.