справа № 1-205/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                                         06 квітня 2011 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді -                                                                    Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                                      Пархомчука О.І.

прокурора -                                                   Балас К.В.

захисника -                                                   ОСОБА_1

представника потерпілого -                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луцька, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого різноробочим в підприємця Калинюка, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1, в порядку ст.89 КК України судимості не має, -

-  за ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 14 липня 2010 року приблизно з 13-00 години до 16-00 години, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом розбиття шибки вікна проник в будинок, що за адресою АДРЕСА_2, звідки таємно викрав фотоапарат «КИЕВ 30М», який матеріальної цінності не становить, кавомолку «ЭЛМАЗ», яка матеріальної цінності не становить, лічильник на воду, який матеріальної цінності не становить, куртку шкіряну вартістю 1500 гривень, радіотелефон «Сенао 258 Плюс»вартістю 1700 гривень, праску вартістю 80 гривень, фен вартістю 70 гривень, машинку для стрижки вартістю 100 гривень, набір викруток вартістю 36 гривень, набір викруток вартістю 20 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 3506 гривень.

                    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині визнав частково та показав, що 13 липня 2010 року він познайомився із дівчиною на ім’я ОСОБА_5. З її слів дізнався, що вона проживає в районі Вишкова, однак точної адреси не знав. 14 липня 2010 року в обідню пору він пішов шукати ОСОБА_5 у район, де вона проживала. Зайшов у двір одного із будинків, з якого вийшов незнайомий йому чоловік. Він (ОСОБА_3) запитав у нього, де проживає дівчина на ім’я ОСОБА_5. При цьому описав її зовнішність. Незнайомець відповів, що ця дівчина живе у цьому ж будинку за парканом. Тоді він (ОСОБА_3) почав дзвонити у двері, де ніби-то проживала ОСОБА_5, однак їх ніхто не відчиняв. Він подумав, що в будинку хтось є, просто йому не хочуть відчинити. Тоді почав стукати у вікно кулаком. При цьому випадково розбив скло. У цей момент він вирішив залізти всередину будинку. Проникнувши туди, він пройшов по кімнатах і побачив, що в будинку нікого немає. Він посидів там близько однієї години. Тоді вирішив викрасти звідти деякі речі. Зокрема, взяв у пакет фотоапарат, кавомолку, лічильник на воду, радіотелефон, праску, фен, машинку для стрижки, два набори викруток, а також із шафи забрав чоловічу шкіряну куртку. Вказані речі були на трильяжі, в тумбочці, в шафі, які він відчиняв. Після цього покинув даний будинок і пішов додому. Умисел про те, щоб щось викрасти із будинку, у нього виник вже після того, як він опинився всередині нього. Перед тим, як він випадково розбив скло, не мав наміру щось викрадати, а викрав речі з будинку не тому, що хотів вилучити із них якусь користь чи продати, а тому, що хотів, щоб до нього за цими речами прийшла дівчина на ім’я ОСОБА_5, бо вона була винна йому 130 гривень. Крім цього, він був впевнений, що саме вона і проживає за цією адресою. На даний час він відшкодував потерпілому ОСОБА_4 5000 гривень. Згідно заяви останнього про зменшення позовних вимог йому залишилося відшкодувати потерпілому ще 3000 гривень моральної шкоди, які зобов’язався відшкодувати найближчим часом. Просив суворо його не карати, не позбавляти волі.

          Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_3 його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними в судовому засіданні доказами та дослідженими матеріалами справи, а саме:

-           показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними ним у судовому засіданні, про те, що з 12 по 19 липня 2010 року він перебував у відрядженні у м. Ковель. Близько 13-00 год. 19 липня 2010 року до нього на мобільний телефон зателефонував знайомий ОСОБА_6 та повідомив, що у його будинку вибите віконне скло. Через декілька годин він (ОСОБА_4) повернувся додому і побачив, що у вікні його будинку, яке виходить на подвір’я, дійсно, вибите скло. При цьому вхідні двері були зачинені. Він зайшов усередину, почав оглядати кімнати. При цьому виявив, що з будинку зникли деякі речі, а саме радіотелефон, фотоапарат, кавомолка, лічильник на воду, праска, фен, машинка для стрижки, два набори викруток та шкіряна куртка. Ці речі були у шкафу та тумбочках. У даному будинку на момент вчинення злочину він проживав сам. Близько 2 років тому разом із ним там проживала його дружина, однак разом із нею він вже не проживає. Ніяких жіночих речей у його будинку не було. Викрадені речі підсудним йому повернуті. Завдані збитки останній частково відшкодував, тому згідно заяви про зменшення позовних вимог він підтримує свій цивільний позов лише у частині 3000 гривень моральної шкоди. Підсудного ОСОБА_3 просить суворо не карати;

-          показаннями свідка ОСОБА_7, даними ним у судовому засіданні, про те, що 14 липня 2010 року він працював на будівництві. Приблизно в обідню пору разом із напарником ОСОБА_8 помітив, що у будинку, який знаходився через дорогу від них, невідомий чоловік ходить під вікнами і заглядає в них. Хто проживає у даному будинку, вони не знали, оскільки не жили в даному районі. Незнайомець приблизно 5 хвилин крутився біля вікна, а потім пішов на зупинку. Він (ОСОБА_7) ще навіть крикнув йому: «Що ви там робите?». На його слова з боку незнайомця ніякої реакції не було. Після того, як цей чоловік пішов, більше вони його не бачили;

-          показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним у судовому засіданні, про те, що 19 липня 2010 року близько 13-00 год. він йшов по вул. Героїв УПА у м. Луцьку біля будинку ОСОБА_4, якого знав. Також йому було відомо, що на той час ОСОБА_4 перебував на роботі в м. Ковелі. Він звернув увагу, що у будинку потерпілого розбите віконне скло. Він відразу зателефонував ОСОБА_4 та повідомив йому даний факт. Через деякий час від самого ОСОБА_4 дізнався про крадіжку у його будинку. Вдома у потерпілого він був приблизно 1-2 тижні до крадіжки. При цьому ніяких жіночих речей у будинку ОСОБА_4 не бачив;

-          показаннями свідка ОСОБА_9, даними нею у судовому засіданні, про те, що приблизно всередині липня 2010 року її син ОСОБА_3 привів до них додому дівчину на ім’я ОСОБА_5 і познайомив її з нею. Ця дівчина вела себе досить розкуто, хвалилася, що все вміє робити, навіть намагалася їй допомогти закривати компоти, однак вона відмовилася від її допомоги. Тоді ОСОБА_5 пішла до ОСОБА_3 у кімнату і дивилася там телевізор. Вона не звертала на неї уваги та робила свою роботу. Через деякий час син пішов за сигаретами, а ОСОБА_5 залишилася у його кімнаті. Вона (ОСОБА_3) в той час кілька разів виходила з хати. Коли вона пішла за банками, то, повернувшись, не дивилася, чи є ОСОБА_5 в хаті. Коли ж через деякий час заглянула в кімнату, то її вже не було. Через деякий час після візиту ОСОБА_5 вона бачила вдома пакет із якимись речами. Що сам було у пакеті, не дивилася, лише бачила праску, яка випала звідти. Вона подумала, що це ОСОБА_5 принесла свої речі. При цьому ОСОБА_3 не пояснював їй про походження цих речей;

-          оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що, перебуваючи на своєму робочому місці 14.07.2010 року біля вулиці Петрова в період часу приблизно з 13-00 години по 15-00 годину, разом зі своїм колегою ОСОБА_7 помітив, що невідома особа на зріст 170 см., середньої будови тіла підійшла до воріт будинку, який протилежний будинку, де він працював. Ця особа зайшла на подвір’я, підійшла до будинку і почала давити у вікно руками. Після цього намагалася залізти в будинок. Його товариш ОСОБА_7 крикнув даній особі, що вона там робить, після чого дана особа, почала вдавати, що нібито з кимось розмовляє, при цьому жестикулюючи руками. Приблизно через декілька хвилин особа вийшла з двору, щось крикнула в їхню сторону і пішла на зупинку. При цьому ніяких речей при собі не мала (а.с. 26);

-          оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що в неї у власності знаходиться частина будинку за адресою: АДРЕСА_2. Дану квартиру вона здає знайомому ОСОБА_4. 19 липня 2010 р. близько 13-00 години до неї на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що невідомі особи проникли в будинок шляхом розбиття шибки вікна. Дізнавшись про це, вона в 15-40 год. того ж дня приїхала до даного будинку, де вже був ОСОБА_4 Підійшовши до будинку, вона помітила, що розбита шибка вікна. Коли зайшла в будинок, то побачила, що обстановка там порушена не була. При цьому ОСОБА_4 повідомив їй, що в нього викрали шкіряну куртку, радіотелефон, інструменти, праску (а.с. 51);

-          протоколом огляду місця події від 19.07.2010 року, в якому зафіксовано місце, обстановку та інші деталі вчинення крадіжки із будинку АДРЕСА_2 (а.с. 8-11);

-          протоколом явки з повинною від 21.07.2010 року, у якому ОСОБА_3 повідомляє про обставини вчинення ним крадіжки із будинку АДРЕСА_2 (а.с. 20);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.08.2010 року, в ході проведення якого підозрюваний ОСОБА_3 на місці показав спосіб та обставини вчинення ним крадіжки із будинку АДРЕСА_2 (а.с. 53-57);

-          протоколом огляду речових доказів від 05.08.2010 року, постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 05.08.2010 року, згідно яких було оглянуто та приєднано до матеріалів справи праску марки білого кольору, коробку білого кольору, на якій є напис «фотоапарат КИЕВ 30 М», в коробці знаходиться фотоапарат марки «КИЕВ 30 М», а також інструкція для користування даним фотоапаратом, коробку з написом «ЕЛЕКТРОКАВОМОЛКА», в якій знаходиться кавомолка фіолетового кольору з написом «ЭЛМАЗ», лічильник на воду, набір слюсарних воротків 9 штук, коробку зеленого кольору, в якій знаходяться викрутки в кількості 5 штук, коробку фіолетового кольору, в якій знаходиться радіотелефон NAO SN 258 PLUS” серійний номер: 019019821 та інструкція для користування даним телефоном, коробку голубого кольору, в якій знаходиться машинка для стрижки за написом VT-1365” серійний номер: 10062646386 і приладдя до даної машинки, чорну шкіряну куртку чоловічу (а.с. 58-63).

Судом не беруться до уваги показання підсудного ОСОБА_3 про те, що умисел щодо вчинення крадіжки у нього виник вже після проникнення всередину будинку, а речі він викрадав звідти не з корисливою метою, а для того, щоб до нього прийшла за цими речами знайома дівчина на ім’я ОСОБА_5, яка була винна йому гроші, оскільки думав, що саме вона й проживає в даному будинку і саме їй належать ці речі. Вказані показання підсудного ОСОБА_3 спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що у даному будинку вже близько двох років він проживає сам і ніяких жіночих речей там не було. Крім того, сам підсудний стверджував у судовому засіданні, що точної адреси дівчини на ім’я ОСОБА_5 він не знав, однак ОСОБА_3 все ж проник у даний будинок, не знаючи достовірно, хто саме у ньому проживає. Таким чином, вищевказані показання підсудного ОСОБА_3 суд розцінює, як намагання останнього пом’якшити покарання за вчинене.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Таким чином суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, поєднаними з проникненням в житло, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд не вбачає.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи ті обставини, що підсудний ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоч і в порядку ст.89 КК України судимості не має, перебуває на профілактичному наркологічному обліку у Волинському обласному наркологічному диспансері з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності»(а.с.86), вину у вчиненому злочині визнав частково, не розкаявся у вчиненому, при цьому частково відшкодував потерпілому завдані збитки, останній просив його суворо не карати, вчинив новий корисливий злочин через нетривалий проміжок часу (9 діб) після звільнення від покарання після закінчення іспитового строку, тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі ст.ст. 28, 328 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 слід задовольнити частково. Стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 3 000 грн. завданої моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи знаходиться заява потерпілого про зменшення позовних вимог до 3 000 гривень моральної шкоди у зв’язку із відшкодуванням йому підсудним у процесі розгляду справи 5 000 гривень. Визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходив із принципів розумності, виваженості та врахував характер і тривалість страждань потерпілого, істотне вимушення змін у його життєвих стосунках.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 термін перебування під вартою з 21.07.2010 року по 30.07.2010 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 3 000 (три тисячі) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 150,24 (сто п’ятдесят гривень двадцять чотири копійки) гривень витрат за проведення судово-дактилоскопічної експертизи (а.с.75).

Речові докази –праску марки білого кольору, коробку білого кольору, на якій є напис «фотоапарат КИЕВ 30 М», в коробці знаходиться фотоапарат марки «КИЕВ 30 М», а також інструкція для користування даним фотоапаратом, коробку з написом «ЕЛЕКТРОКАВОМОЛКА», в якій знаходиться кавомолка фіолетового кольору з написом «ЭЛМАЗ», лічильник на воду, набір слюсарних воротків 9 штук, коробку зеленого кольору, в якій знаходяться викрутки в кількості 5 штук, коробку фіолетового кольору, в якій знаходиться радіотелефон SN 258 PLUS” серійний номер: 019019821 та інструкція для користування даним телефоном, коробку голубого кольору, в якій знаходиться машинка для стрижки за написом VT-1365” серійний номер: 10062646386 і приладдя до даної машинки, чорну шкіряну куртку чоловічу, які згідно розписки (а.с.64) передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 –залишити останньому за належністю (а.с.58-63).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: