ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р.  Справа № 2а/0470/3174/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми Костянтина Сергійовича  

при секретаріГоробець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі УПФУ в Заводському районі м.Дніпродзержинська до ТОВ "Дніпровський автобусний завод" про  стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року заявник в інтересах держави в особі позивача звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом до відповідача з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за листопад 2010 року в сумі 47 609, 29 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, в зв’язку з чим заявник був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представники заявника та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі, заперечували проти відстрочення виконання судового рішення по справі на три місяці, оскільки дане прохання представника відповідача є необґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача пред’явлені позовні вимоги фактично визнав, заперечень не надав та зазначив, що дійсно існує заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків за листопад 2010 року в сумі 47 609, 29 грн. Зазначена недоїмка виникла за наслідками діяльності колишнього керівника ТОВ «Дніпровський Автобусний завод», який не зміг організувати належним чином виробництво та подолати фінансові труднощі підприємства, не забезпечив своєчасну сплату страхових внесків до ПФУ. В зв’язку з вищевикладеним, керуючись ст.263 КАС України, просив суд відстрочити виконання судового рішення по справі на 3 місяці. Протягом цього строку підприємство покращить фінансовий стан, отримує на рахунки кошти та виконає рішення суду, не доводячи до примусового виконання.

      Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський Автобусний завод» зареєстроване в УПФУ в Заводському районі м.Дніпродзержинська як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина 3 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV зазначає, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України.

Згідно із ст.20 даного Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (тобто до 20 числа кожного місяця).

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати.

Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частина 6 ст.20 Закону передбачено, що у разі неостаточності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплати зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Пунктом 10 статті 20 даного Закону передбачено застосування фінансових санкцій до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески.

Відповідно до карток особового рахунку платника страхових внесків, що підлягають сплаті за листопад 2010 року, поданими відповідачем до Управління ПФУ в Заводському районі м.Дніпродзержинська протягом зазначеного періоду, платником були нараховані та не сплачені страхові внески за звітній період, в сумі 47 609, 29 грн.

Внаслідок чого в порушення норм законодавства відповідачем своєчасно не здійснені в повному обсязі обов`язкові платежі до Пенсійного фонду України, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року в сумі 47 609, 29 грн.

Частина 1 ст.263 КАС України встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що посилання представника відповідача на ст.263 КАС України є передчасним, оскільки Розділ V КАС України регулює питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, а дане рішення суду законної сили не набрало, виконавче провадження не відкрито.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -  

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський Автобусний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення за листопад 2010 року в сумі 47 609, 29 грн. /сорок сім тисяч шістсот дев’ять грн. 29 коп./.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.  

Повний текст постанови складений 26 квітня 2011 року.

Суддя                       

К.С. Кучма