Номер справи: 2-131/11

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

             28 квітня 2011 року                                 Маневицький районний суд  Волинської області

в складі:   головуючого - судді                                 Невара О.В.,

     при секретарі                                            Абрамчук Н.В.,

з участю   представника позивача                            ОСОБА_1,                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона постійно проживає по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області у власному житловому будинку. З 24.12.2001 року по даний час у вказаному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_3, хоча фактично за вказаною адресою не проживає. В добровільному порядку відповідач із будинку позивача не виписався і не збирається цього робити. Факт непроживання ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_2 з вересня 2007 року по даний час без поважних причин підтверджується відповідними актами, що складались комісією за участю депутата Прилісненської сільської ради Маневицького району ОСОБА_4, сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування її житловим будинком і повинен бути виписаний з даного помешкання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд визнати ОСОБА_3 такими, що втратив право користування її житловим будинком по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області.

Відповідач ОСОБА_3 на виклик в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи через оголошення у пресі.

          Враховуючи думку представника позивача ОСОБА_1, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_3, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий  будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не  досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного  з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні” від 11.12.2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем  проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове  приміщення або права користування  житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області належить на праві приватної власності ОСОБА_2 З 24.12.2001 року по даний час у вказаному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_3, хоча фактично за вказаною адресою не проживає. В добровільному порядку відповідач із будинку позивача не виписався і не збирається цього робити. Фактично з вересня 2007 року по АДРЕСА_1 Маневицького району відповідач не проживає, ніяких стосунків з позивачем не підтримує, у вказаний будинок не приїжджає. Факт непроживання ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_2 з вересня 2007 року по даний час без поважних причин підтверджується відповідними актами, що складались комісією за участю депутата Прилісненської сільської ради Маневицького району ОСОБА_4, сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6 Зазначене підтвердила представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20204833 від 11.09.2008 року, виданого КП „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”, будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 Маневицького району, довідки Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області № 632 від 17.02.2011 року, актів обстеження місця проживання ОСОБА_2 від 17.09.2010 року, 12.08.2010 року, 11.10.2010 року, 8.11.2010 року, 22.12.2010 року та 31.01.2011 року, довідки Маневицького РВ УМВС № 262 від 24.03.2011 року.   

          Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 відсутній по місцю проживання позивача з вересня 2007 року без поважних причин, він втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, та 8 гривень 50 копійок судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 45 гривень 50 копійок.

          Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 29, 405 Цивільного кодексу України, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні” від 11.12.2003 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.          

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кодима Одеської області, такими, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 Маневицького району Волинської області, який належить ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 37 (тридцять сім) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                              Суддя районного суду                         О.В. Невар