Справа № 2-1398/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12     червня     2007      року     Ленинський     районний     суд      міста     Луганська     в     складі:

головуючого -   судді Бугери О.В.,

при секретарі -   Бачінській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Луганську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,    ОСОБА_2   до   Управління   житлово-комунального

господарства Луганської міської ради про визнання права на приватизацію житла,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом,  в обґрунтування якого вказали,  що в 2002 році родиною позивачів в складі 5 осіб /ОСОБА_1,  її дочки ОСОБА_3,  її мати ОСОБА_2,  її онуків - ОСОБА_4,  2000 року народження та ОСОБА_5,  2000 року народження/,  була приватизована квартира за адресою: АДРЕСА_1,  яка пізніше була продана. Позивачами було використано право безоплатної приватизації в розмірі 13, 28 кв.м на одну особу. Невикористаним залишилось право безоплатної приватизації в розмірі 9, 72 кв.м на одну особу.

20.07.2004 року рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м.  Луганська позивачці ОСОБА_1  було надано чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 120 кв.м за адресою АДРЕСА_2 на склад сім'ї з п'яти осіб.

В квітні 2006 року позивачка ОСОБА_1  звернулася до відповідача з питанням приватизації квартири,  в якій зараз мешкає її родина,  а саме вона та її мати ОСОБА_2,  за адресою: АДРЕСА_2,  тому що невикористане право безоплатної приватизації в розмірі 9, 72 кв. м на одну особу. Оскільки позивачка ОСОБА_1  отримала житло на підставі Правил обліку громадян,  які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР,  затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 740 вважає,  що вона та її родина мають право на приватизацію квартири відповідно до вимог ЖК України. В зв'язку з цим позивачі просять суд визнати за ними право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 9, 72 кв.м на одну особу та зобов'язати відповідача приватизувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 9, 72 кв. м.  на одну особу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_6  в судове засідання не з'явилась,  причин неявки суду не повідомила,  про час та дату слухання справи була повідомлена належним чином,  зі слів позивачки ОСОБА_1  позивачка ОСОБА_2 є її матір'ю,  вона людина похилого віку - 1919 року народження,  погано себе почуває,  тому за станом здоров'я не зможе бути присутня у судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  до початку розгляду справи подав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. В заяві вказав,  що позов не визнає,  тому що громадяни ОСОБА_1  та ОСОБА_2 не передавали квартиру,  яка перебувала у їх приватній власності,  органу який поліпшував їм житлові умови,  а продали її. Квартира АДРЕСА_2 була надана їм виконавчим комітетом Ленінської районної у м.  Луганську ради,  як таким,  що перебували на квартирному обліку за правом першочергового одержання жилої площі,  зі збереженням права перебування на квартирному обліку. Тому відповідач просить суд у задоволенні даного позову відмовити.

Суд,  вислухавши сторони,  дослідивши надані сторонами письмові докази вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню з наступних підстав.

2

Судом встановлено,  що в 2002 році позивачами була приватизована квартира за адресою: АДРЕСА_1,  після чого позивачі стали власниками вказаної квартири. Позивачами було використано право приватизації державного житлового фонду в розмірі 13, 28 кв.м на одну особу.

Після приватизації квартира була позивачами продана.

Судом також встановлено,  що 20.07.2004 року рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м.  Луганська позивачці ОСОБА_1  було надано чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 120 кв.м за адресою АДРЕСА_2 на склад сім'ї п'ять осіб. Позивачка ОСОБА_1  отримала житло за адресою: АДРЕСА_2,  на підставі Правил обліку громадян,  які потребують поліпшення житлових умов,  і надання їм жилих приміщень в Українській РСР,  затвердженими Постановою Ради міністрів УРСР від 11.12.1984 року №740.

В приватизації вказаної квартири відповідачем як органом приватизації позивачам було відмовлено. В квартирі зареєстровані та мешкають позивачки - ОСОБА_1  та ОСОБА_2.

Відповідно до  ст. З Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду",  приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м.  на сім'ю.

Відповідно до п. 2  ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду",  якщо загальна площа квартири менше площі,  яку має право отримувати сім'я наймача безоплатно,  наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра.

Відповідно до п. 5  ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або часткової доплатою один раз.

Відповідно до п.З  ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" якщо загальна площа квартири перевищує площу,  яку має право отримати сім'я наймача безоплатно,  наймач здійснює доплату цінними паперами,  одержаними для приватизації державних підприємств чи землі,  а у разі їх відсутності - грошима.

Виходячи з положень закону,  що надає громадянам право на приватизацію житла,  позивачі мають право приватизувати займане ним житло в загальному розмірі 34 кв.м /21 кв.м х 2 + 10 кв.м/ з доплатою за надлишкову загальну площу згідно до діючого законодавства.

Позивачами реалізоване право на приватизацію в розмірі лише 13, 28 кв.м.  на одну особу,  тому відповідно до закону кожний з них має право додатково безоплатно приватизувати житло відповідно до невикористаної частки.

Тому суд вважає,  що позивачі вправі реалізувати надане ним законом право на приватизацію житла,  яке їм було виділене для проживання у встановленому законом порядку.

На підставі наведено,  керуючись Законом України " Про приватизацію державного житлового фонду",   ст.  ст. 10,  11,  60,  212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2,  зобов'язавши Управління житлово-комунального господарства оформити документи на приватизацію вказаного житла відповідно до діючого законодавства.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження,  а після того подання протягом двадцяти днів апеляційної скарги.