Справа № 2а-4205/11/0308  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року суддя Луцького міськрайонного суду Кихтюк Р.М.,  розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинській області про зобов’язання виплатити щомісячне підвищення до пенсії за віком «Дітям війни»згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинській області про зобов’язання виплатити щомісячне підвищення до пенсії за віком «Дітям війни»з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. згідно постанови Луцького міськрайонного суду.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дитиною війни.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги. Цьому конституційному праву громадян кореспондує обов’язок держави щодо виплати відповідних грошових коштів.

Відповідно  до ст.ст. 6,3  Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон) від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Дію статті 6 Закону згідно із п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону, а отже воно втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України.  Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону була відновлена з 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку про  зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(п.41 розділу II) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Постановою Луцького міськрайонного суду зобов’язано Управління пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинській області нарахувати ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році   прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили  працездатність встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  - 706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривні, з  1 грудня - 734 гривні.  

Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Отже, прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначено Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Отже, мінімальною пенсією за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», було встановлено, що дітям війни проводиться підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України  № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає за необхідне визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.  

               Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Оскільки правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії, будуються на принципі юридичної визначеності, то зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід зобов’язати відповідача  виплатити позивачу підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинській області виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                                Р.М. Кихтюк