Справа 2-111/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 квітня 2011   року  Ленінський  районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                    Буйлової С.Л.,

при секретарі     Абільваповій Е.Н.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Леніне  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семисотської сільської ради про визнання право власності в порядку спадкування,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Семисотської сільської ради про визнання право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його батька –ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Семисотка Ленінського району АР Крим помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилося спадкове майно  у вигляді  жилого будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Даний будинок бу видан його батьку ОСОБА_3 як переселенцю радгоспу «Семисотка», за який його батько ОСОБА_3 сплатив радгоспу позику в розмірі 1969,50 рублів в період з 1969 року по 1972 року та користувався цим будинком по час смерті на правах власника. Згідно даних погосподарьскої книги Семисотської сільської ради його батько ОСОБА_3 є власником цього будинку. Після смерті його батька ОСОБА_3 він є єдиним спадкоємцем за законом, на підставі рішення Ленінського районного суду АР Крим від 11.10.2010 року йому був продовжений строк для прийняття спадщини після смерті його батька та після чого за його заявою в Ленінській державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 Однак, він не може отримати свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння у зв’язку з тим, що правовстановлюючий документ на будинок його батьком ОСОБА_3 за життя оформлений не був і право власності на нього не зареєстровано.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду просив справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Семисотської сільської ради не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно,  в письмовій заяві до суду голова Семисотської сільської ради просив справу розглянути у відсутність представника Семисотської сільської ради.

В судове засідання представник третьої особи КП «Ленінське БТІ» не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно,  в письмовій заяві до суду директор КП «Ленінське БТІ»просив справу розглянути у відсутність представника КП «Ленінське БТІ»(а.с.28).

Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України у зв’язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.   

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчиь свідоцтво про народження (а.с.5,6).

Згідно запису погосподарської книги НОМЕР_1 особовий рахунок НОМЕР_2 власником будинку по АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою  Семисотської сільської ради за вих. № 1178 від 28.10.2010 року (а.с. 8).

Як убачається з довідки Семисотської сільської ради за вих. № 292 від 01.11.2010 року ОСОБА_3 дійсно сплатив радгоспу «Семисотка»в період з травня 1969 року по грудень 1972 року вартість будинку АДРЕСА_1 1969,50 рублів (а.с.7).

Відповідно до довідки Семисотської сільської ради від 21.03.2011 року ОСОБА_3, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно прожив за адресою: АДРЕСА_1, в будинку був зареєстрований один.

Згідно повідомлення КП «Ленінське БТІ»за вих. № 03-04/124 від 11.02.2011 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстроване, інвентаризаційна вартість даного будинку складає 63766грн. (а.с. 27)

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Паніною О.В. йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок у зв’язку з чим державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок позивачу було відмовлено, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.11).

Як убачається з копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 інші спадкоємці у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після його смерті до нотаріуса не зверталися.

Відповідно до п.п. 6-7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року № 5-24/26, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

З копії технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 убачається, що присадибний (індивідуальний) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами складається з літ. «А»- жилий будинок, загальною площею 55,3 кв.м., жилою площею 35,8 кв.м., літ. «а»- прибудова, літ. «Б»- вхід в погріб, літ. «б»- погріб, літ «В»- літня кухня, літ «Г»- сарай, літ. «Д»- сарай, літ «Е»- убиральня, літ «1-13»- огорожа,  літ. «І»- басейн.

Таким чином, судом встановлено, що при житті померлий ОСОБА_3 був власником даного будинку, право власності було зареєстроване згідно вимог діючого на той момент законодавства в погосподарській книзі ради.   

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 11.10.2010 року позивачу ОСОБА_1  був визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька ОСОБА_3, встановлений цей строк три місяці (а.с.10).

П.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№7 від 30.05.2008 року роз’яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1, оскільки правовстановлюючий документ на будинок не був оформлений і право власності на нього не зареєстровано, у зв’язку з чим, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та третьої особи, відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину та відсутність інших спадкоємців, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково і за ним може бути визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, і належав на праві власності його батьку ОСОБА_3

Вимоги позивача про визнання права власності за  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Варварівка Бахмацького району Чернігівської області на господарські споруди: літ. «а»- прибудова, літ. «Б»- вхід в погріб, літ. «б»- погріб, літ «В»- літня кухня, літ «Г»- сарай, літ. «Д»- сарай, літ «Е»- убиральня, літ «1-13»- огорожа,  літ. «І»- басейн задоволенню не підлягають, оскільки як убачається з довідки Семисотської сільської рад за вих. № 1178 від 28.10.2010 року (а.с.8) згідно запису погосподарської книги НОМЕР_1 особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_3 значиться власником лише  будинку по АДРЕСА_1. Крім того,   суду не надано доказів  про  прийняття вказаних споруд в експлуатацію.

На підставі ст.ст. 1218, 1269, 1270 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№7 від 30.05.2008 року, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 197, 209, 212, 215, 294  ЦПК України, суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Варварівка Бахмацького району Чернігівської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, а саме : літ. «А»- жилий будинок, загальною площею 55,3 кв.м., жилою площею 35,8 кв.м., у порядку спадкування за померлим 08 листопада 2011 року ОСОБА_3.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: