Справа 2-260/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

   05 квітня 2011   року  Ленінський  районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                  Буйлової С.Л.,

при секретарі    Абільваповій Е.Н.,

розглянувши у відкритому попередньому  судовому засіданні в залі суду в смт Леніне  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

    В березні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання  дитини - сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500грн. щомісячно, починаючи з лютого 2011 року та до досягнення повноліття дитиною.

.  Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 вересня 2006 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2  Від шлюбу мають  малолітню дитину  - сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, подружні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться,  відновлення подружніх стосунків неможливе,  в даний час вони проживають окремо. Дитина проживає з нею,  проте відповідач ОСОБА_2  матеріальної допомоги на її утримання не надає.  

В попереднє  судове засідання позивач ОСОБА_1  не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належно, в письмовій заяві до суду просила справу розглянути в її відсутність, позовні  вимоги підтримала в повному обсязі по тих же підставах.

В попереднє  судове засідання відповідач ОСОБА_2  не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду просив справу розглянути в попередньому судовому засіданні в його відсутність, позовні вимоги визнав.

Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України у зв’язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.   

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову  ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

    Згідно з. ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

09 вересня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2  був зареєстрований шлюб виконкомом Виноградненської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим, актовий запис № 04 від 09.09.2006 року (а.с.5).

Від шлюбу подружжя ОСОБА_2 мають малолітню дитину -  сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

    Подружнє життя ОСОБА_3 не склалося у зв’язку з не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, подружні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться,  відновлення подружніх стосунків неможливе,  в даний час подружжя ОСОБА_3 проживають окремо.

На даний час  відновлення сім'ї неможливе, оскільки між подружжям відсутнє взаєморозуміння та почуття любові.

На підставі ст. 112 Сімейного Кодексу України суд, з'ясувавши фактичні взаємостосунки подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  беручи до уваги інтереси  малолітньої дитини та  інші обставини життя подружжя, приходить до висновку про те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, а отже позовні вимоги про розірвання шлюбу  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір’ю ОСОБА_1  та знаходиться на її утриманні,  проте відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на її утримання не надає.  

Відповідно до  ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.     Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.   

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.   

При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на утримання дитини, суд приймає до уваги, що відповідач не має постійного заробітку, є працездатною особою, а також інші обставини, що мають істотне значення.  

За таких обставин,  позовні вимоги в частині стягнення аліментів також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Як убачається, зі штампу суду вхідної кореспонденції, позов  ОСОБА_1  пред’явлений до суду 02 березня 2011 року, таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача саме з цього часу.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2  на користь держави  підлягає  стягненню судовий збір в сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.  

На підставі ст. ст.  112, 181-183,191   Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 130, 174,209, 212, 214, 215, 294  ЦПК України, суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований  09 вересня 2006 року виконкомом Виноградненської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим, актовий запис № 04 від 09.09.2006 року.

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Каттакурган Самаркандськрї області Узбекистану на користь ОСОБА_1 аліменти  на утримання малолітньої дитини - сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500грн. щомісячно, починаючи з 02 березня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір в сумі |доход| 51грн.,  а також збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: