Головуючий:  1 інстанції

Назаренко О.В. Доповідач:     Даниленко В.М

Справа № 22-а-4846 / 2006 р.

Категорія: оскарження дій суб'єкта владних повноважень

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року                                                                                              м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі: Головуючого - Борової С.А., суддів      -        Даниленка В.М., Коровіна С.Г., при секретарі: Шевченко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду адміністративну справу за апеля­ційною скаргою представника відповідача - Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Блудової Ольги Володимирівни на постанову Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі Управління МВС України в Харківській області), третя особа - Харківський районний відділ Управління МВС України в Харківській області про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - Харківський районний відділ Управління МВС України в Харківській області про поновлення на роботі в органах міліції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з серпня 1997 року він перебував на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Харківській області й працював ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом заступника начальника УМВС України в Харківській області НОМЕР_1 його було звільнено зі служби в запас за власним бажанням.

Посилаючись на те, що рапорт про звільнення зі служби «за власним бажанням», він написав ви­мушено, проти своєї волі, під психологічним тиском з боку начальника райвідділу, та вважаючи своє звільнення зі служби в органах внутрішніх справ незаконним, позивач просив суд поновити його на роботі в органах внутрішніх справ на попередній посаді.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Суд поновив позивача на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Харківського ра­йонного відділу УМВС України В Харківській області.

В апеляційній скарзі представник відповідача - Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ставить питання про скасування зазначеного вище судового рі­шення та ухвалення по справі нового рішення про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

При цьому, в обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що про існування в судово­му провадженні адміністративної справи за вказаним вище позовом ОСОБА_1, відповідач взагалі не знав, з позовними вимогами останнього не ознайомлювався й до суду для участі в розгляді справи не викликався, в зв'язку з чим його процесуальні права як учасника процесу були безпідставно поруше­ні.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2006 року відповідно до ст. 195 КАС України, судова колегія вважає, що апеля-

ційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої ін­станції скасуванню з направленням справи на новий розгляд, з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи судової влади, основним видом яких є суди загальної юрисдикції, здійснюють свої пов­новаження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно ж до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства в державі, зокре­ма є: законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості та інші.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністратив­ного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, в тому числі й стосовно питань проходження публічної служби.

Статтями 6, 10,11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді справи в адміністративному суді, всі учасники процесу є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників процесу за будь-якими ознаками.

При цьому суд, який розглядає справу, повинен вживати передбачені законом заходи, необхідні для повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, ця адміністративна справа була розглянута судом першої інстанції з порушенням вищезазначених основних засад судочинства за відсутності, як відпо­відача - Управління МВС України в Харківській області, так і за відсутності третьої особи - Харків­ського районного відділу Управління МВС України в Харківській області, права та обов'язки яких вирішені ухваленим по справі судовим рішенням.

При цьому, матеріали справи не містять й даних про те, що зазначені учасники процесу повідом­лялись судом про час та місце розгляду справи, та й взагалі про існування в провадженні районного суду самого позову колишнього співробітника міліції ОСОБА_1 про поновлення на службі в орга­нах внутрішніх справ.

Крім того, як свідчить протокол судового засідання по справі (а.с. 42-45), питання щодо можли­вості розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи судом першої інстанції всупереч ст. 128 КАС України також не розглядалося і будь-якого рішення з цього приводу не приймалося.

Таким чином, розглянувши справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чи­ном не повідомлених про час та місце судового засідання, суд першої інстанції суттєво порушив ос­новні засади судочинства та норми процесуального права, що є безумовною підставою для скасуван­ня ухваленого по справі судового рішення у відповідності до вимог ст. 227 п.4 ч. З КАС України.

Разом із тим, оскільки главою 1 розділу 4 КАС України зазначені вище обставини не передбачені як підстава для скасування судового рішення в межах апеляційного розгляду справи, судова колегія вважає за можливе застосувати в даному випадку аналогію закону відповідно до положень п. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, постанова Харківського районного суду від 25 липня 2006 року не може бути визнана законною й справедливою, а тому судова колегія вважає за необхідне скасувати це су­дове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічно­го з'ясування обставин справи, належного забезпечення передбачених Конституцією й законами України процесуальних прав учасників процесу та ухвалення по справі обґрунтованого і законного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9 п. 7, 195, 196, 198, 205, 206, 227 ч. З п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -.

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Блудової Ольги Володимирівни - задовольнити частково Постанову Харківського районного суду Харківської області від 25 липня 2006 року - скасувати.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - Харківський районний відділ Управ­ління МВС України в Харківській області про поновлення на роботі направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.