Справа № 1 - 44/ 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року.   Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грицьківа В.Т.

при секретарі Поварьошкінін О.О.

з участю прокурора Нестор Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Трускавці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки м. Трускавець, українки, громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.12.2006 року близько 16 год., знаходячись в стані алкогольного сп"яніння та перебуваючи у квартирі громадянкиОСОБА_2, поАДРЕСА_2, де знаходився ОСОБА_3, на ґрунті особисто неприязних відносин вчинила з ним бійку, під час якої умисно заподіяла громадянину ОСОБА_3. тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 7-го ребра зліва, синця в ділянці лівої очниці, крововиливу та поверхневої рани на слизовій верхньої губи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий, більше 21-го дня розлад здоров'я.

Свою вину у скоєному злочині ОСОБА_1 визнала повністю і показала, що у вересні 2006 року, до обіду вона зайшла на квартиру до своєї матері по АДРЕСА_1, де побачила ОСОБА_3Вони всі почали розпивати спиртні напої. Вона з кишені витягнула свій мобільний телефон марки «Сіменс А 55» і почала грати в гру. Тоді ОСОБА_3 попросив в неї даний мобільний телефон, щоб подзвонити до своєї матері. Він сказав номер матері і вона йому набрала номер телефону і дала зателефонувати. ОСОБА_3, поговоривши з. мамою, поставив телефон на стіл, що на кухні. В цей час вона почула, як з кімнати її покликала мати. Вона підійшла до мами, яка сказала, що їй погано. ОСОБА_3 в цей час залишався на кухні. Вона пішла до сусідів, щоб викликати швидку медичну допомогу. Коли вона повернулася до хати, то побачила, що ОСОБА_3 сидить на кухні. Він відразу вийшов з квартири, сказавши, що йде в ЖЕК викликати швидку медичну допомогу. Через деякий час вона зайшла на кухню і виявила, що пропав її мобільний телефон марки «Сіменс А 55». Даний телефон міг взяти лише ОСОБА_3. Про те, що ОСОБА_3 викрав в неї мобільний телефон вона сказала своїй матері. ОСОБА_3 сказав мамі, що телефон поверне. Також вона декілька разів бачила ОСОБА_3і нагадувала йому, щоб повернув мобільний телефон, на що ОСОБА_3 казав, що поверне телефон. 28.12.2006 року вона знаходилась вдома своєї матері, близько 14 год. до неї додому зайшли ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. Вони всі пішли до квартири, де вона проживає з ОСОБА_7, щоб взяти паспорт по якому вона мала б отримати гроші. По дорозі до квартири ОСОБА_7, в магазині «Едем», вона дала гроші ОСОБА_4в сумі близько 10 грн., щоб він купив 1 пляшку пива та 250 грам горілки. Далі вони всі пішли до ОСОБА_7 на квартиру, щоб розпити дані спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв, вона розповіла ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_4. про те, що ОСОБА_3 в неї викрав мобільний телефон. Тоді ОСОБА_5. сказала їй, що ОСОБА_3 може бути в ОСОБА_2. Розпивши куплен спиртні напої вони вирішили піти на головну пошту, де вона отримала гроші ОСОБА_5. в сумі 200 грн.

Далі вони всі пішли до ОСОБА_2. Прийшовши до ОСОБА_2 ., вона побачила, що ОСОБА_3 лежить на кухні на дивані, ОСОБА_2 впустила їх всіх на кухню. ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4вийшли з кухні та пішли в кімнату. Тоді вона сказала ОСОБА_3., щоб він повернув їй мобільний телефон. ОСОБА_3 сказав, що не поверне і йому все одно, що буде. Тоді вона плюнула ОСОБА_3. в обличчя. В цей час ОСОБА_3 хотів встати з дивану, але підбіг на кухню ОСОБА_4 та наніс удар ОСОБА_3. в обличчя, після чого ОСОБА_3 впав на диван. Тоді вона вискочила на диван, де лежав ОСОБА_3, та почала копати по його по ребрах та по грудях.Скільки разів вона копала ОСОБА_3, вона не пригадує. ОСОБА_5., яка була в коридорі підбігла до ОСОБА_3. і почала ОСОБА_3бити по ногах руками. ОСОБА_4 декілька раз ще наніс удари рукою ОСОБА_3. в область живота. ОСОБА_3 нічого не говорив, він був в нетверезому стані, лише хапав її за руки. ОСОБА_6. під час побиття ОСОБА_3. знаходилась в коридорі і ОСОБА_3вона не чіпала. Скільки часу вони били ОСОБА_3вона не пригадує. Після того, як вона перестала бити ОСОБА_3, то ще раз йому нагадала, щоб він їй повернув в цей же день увечері її мобільний телефон. ОСОБА_3 сказав, що мобільного вже немає, що вже проданий і замість телефону він поверне гроші. Вона сказала, щоб ОСОБА_3 повернув їй за мобільний телефон гроші в сумі 385 грн. Після чого вона, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6. вийшли з квартири ОСОБА_2 і вона поїхала на маршрутці до себе додому.

Крім визнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненому злочині доведена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 122 ч.1 КК України, з чим погоджуються як він так і інші учасники процесу, оскільки ОСОБА_1 заподіяла умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення ОСОБА_1злочину у стані алкогольного сп"яніння.

При обранні виду і розміру покарання підсудній ОСОБА_1, суд приймає до уваги те, що підсудна раніше не судима, однак притягалася до кримінальної відповідальності 26.09.2005 року за ст.. 185 ч.2 КК України, справа провадженням закрита з застосуванням ст.1 п. „1" Закону України „Про амністію", вину визнала повністю, щиро кається у вчиненому, не характеризується негативно по місцю проживання, на обліку у лікаря нарколога не стоїть, знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: розлад психіки, має на утриманні неповнолітню дитину, 08.06. 2006 року народження.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підсудна може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства, а тому до неї слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробовуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити їй покарання за ст.122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік.

. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, якщо вона протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України на засуджену ОСОБА_1покласти такі обов»язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти   орган   кримінально-виконавчої   системи   про   зміну   місця проживання, роботи;

періодично   з'являтися  для  реєстрації  в   орган   кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрану відносно ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області впродовж 15 діб з часу його оголошення.