Справа № 22ц- 10818/2007 Головуючий у першій
Категорія № 21 \4\ інстанції - Шум Л.І.
Доповідач - Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Михайлів Л.В.,
суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.,
при секретарі - Бондаренко І.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області -Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди, компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат,
ВСТАНОВИЛА:
10 квітня 2006 року ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ВАТ КЗРК) та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі дніпропетровської області (далі -Відділення Фонду) про стягнення заборгованності за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди, компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що ВАТ КЗРК неправильно проводив перерахунок
2
сум відшкодування втраченого заробітку починаючи з 07 липня 1994 року, у зв'язку з чим у відповідачів виникла заборгованість.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено частково, на користь позивача стягнуто: з ВАТ КЗРК - заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди за період із 07.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 6075 грн. 06 коп., а також компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2001 року в сумі 4016 грн. 06 коп.; з Відділення Фонду - заборгованість за щомісячними страховими виплатами за період з 01 квітня 2001 року по 01
лютого 2006 року и сумі 6075 гри. 87 коп., і щомісячні страхові виплати в сумі 354 грн. 46 коп., починаючи із 01 лютого 2006 року до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення. В іншій частині позову відмовлено.
Відділення Фонду в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки вважає, що судом' безпідставно було притягнено його до справи у якості відповідача, а не третьої особи; суд неправильно застосував п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», судом невірно застосовані коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, суд невірно визначив правові підстави для визначення початку строку позовної давності.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовільнити частково з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_2. працював на ш. «Октябрьская» \ ВАТ «КЗРК» \ у шкідливих умовах праці на протязі багатьох років. Висновком МСЕК від 02.06.1994. йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності з 24.04.1994. Згідно висновку МСЕК від 07.07.1994. йому було встановлено додатково 5% втрати працездатності у зв, язку з травмою, яка мала місце у 1965 році і всього йому було встановлено 30% втрати професійної працездатності безстроково.
Відповідачем ВАТ КЗРК згідно наказу № 253 від 13.06.1994. відшкодування шкоди позивачеві призначено, виходячи із його середньомісячної заробітної плати за січень-березень 1994 року та ступеню втрати працездатності у розмірі 3133147 крб.; згідно наказу № 486 від 02.11.1994. відшкодування шкоди позивачеві призначено, виходячи із середнього заробітку відповідного працівника за січень - квітень 1992 року в сумі 7539 крб. та ступеню втрати професійної працездатності.
3
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав вірну оцінку обставинам справи і дійшов правильного висновку про те, що підприємством ВАТ КЗРК було невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку розміру відшкодування шкоди позивачеві, внаслідок чого утворилася заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди.
Як вбачається із таблиці коефіцієнтів збільшення тарифних ставок, посадових окладів та регресних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю з 01.07.1992 року по 01.05.2000 року у ВАТ «КЗРК» та доданих до неї копій Наказів по підприємству і спільних постанов адміністрації підприємства і профкому, а також із роз'яснювального листа адміністрації в/о «Кривбасруда», тарифні ставки і посадові оклади збільшувалися на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів): 2, 55 - з 01 листопада 1992 року; 1, 33 - з 01 січня 1993 року; 1, 5 - з 01 березня 1993 року; 1, 97 - з 01 червня 1993 року; 2, 94 - з 01 вересня 1993 року; 2, 1 - з 01 листопада 1993 року; 3, 0 - з 01 грудня 1993 року, 2, 0 - з 01 липня 1994 року; 2, 0 - з 01 жовтня 1994 року; 3, 0 - з 01 лютого 1995 року; 2, 5 - з 01 січня 1996 року; 1, 25 - з 01 червня 1997 року; 1, 3 -з 01 січня 1998 року; 1, 265 - з 01 липня 1999 року; 1, 226 - з 01 січня 2000 року та 1, 217 - з 01 травня 2000 року.
Згідно абзацу 5 пункту 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, із змінами і доповненнями, (надалі - Правила відшкодування шкоди), які були чинними на час, коли відшкодування шкоди позивачеві провадило в/о «Кривбасруда», середньомісячний заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до чинного законодавства.
Судом обгрунтовано застосовано до сум відшкодування позивачеві втраченого заробітку вищезазначені коефіцієнти, оскільки згідно абзацу 5 пункту 28 Правил відшкодування шкоди, підвищення тарифних ставок і посадових окладів є підставою для перерахування розміру відшкодування шкоди.
Доводи Відділення Фонду про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди є обгрунтованими.
Згідно статті 71 ЦК УРСР 1963 року (з урахуванням пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року) загальний строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Відділення Фонду заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди необхідно скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення вимог позивача в частині стягення з Відділення Фонду
4
заборгованості за щомісячними сумами у відшкодування шкоди в межах трирічного строку позовної давності, рахуючи з часу звернення з позовом, тобто за період з 10 квітня 2003 року по 16 листопада 2006 року та перерахунок розміру щомісячних виплат у відшкодування шкоди згідно наведеного далі розрахунку.
Розмір відшкодування втрати заробітку позивача, враховуючи процент втрати працездатності та розмір його середньомісячного заробітку за січень-березень 1994 p., який згідно наказу №253 від 13.06.1994., склав 3133147 крб., станом на 07.07.1994. мав бути у розмірі 9 грн.. 40 коп. \ 31, 33х30%\.
Як вбачається із таблиці коефіцієнтів збільшення тарифних ставок, посадових окладів та регресних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю з 01.07.1992 року по 01.05.2000 року у ВАТ «КЗРК» та доданих до неї копій Наказів по підприємству і спільних постанов адміністрації підприємства і профкому, а також із роз'яснювального листа адміністрації в/о «Кривбасруда», тарифні ставки і посадові оклади збільшувалися на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів): 2, 55 - з 01 листопада 1992 року; 1, 33 - з 01 січня 1993 року; 1, 5 - з 01 березня 1993 року; 1, 97 - з 01 червня 1993 року; 2, 94 - з 01 вересня 1993 року; 2, 1 - з 01 листопада 1993 року; 3, 0 - з 01 грудня 1993 року, 2, 0 - з 01 липня 1994 року; 2, 0 - з 01 жовтня 1994 року; 3, 0 - з 01 лютого 1995 року; 2, 5 - з 01 січня 1996 року; 1, 25 - з 01 червня 1997 року; 1, 3 -з 01 січня 1998 року; 1, 265 - з 01 липня 1999 року; 1, 226 - з 01 січня 2000 року та 1, 217 - з 01 травня 2000 року.
Тобто, розмір відшкодування шкоди позивачеві станом на 01.01.1998. повинен становити, з урахуванням коефіцієнтів 2.0 - з 01.10.1994; 3.0 - з 01.02.1995.; 2.5 - з 01.01.1996.; 1.25 - з 01.06.1997. - 176 грн. 25 коп. \ 9.4 x2x3x2.5xl.25\.
Надалі розмір відшкодування шкоди мав бути обмежений, в силу вимог абзацу 6 пункту 28 Правил відшкодування шкоди, середнім заробітком відповідного працівника, але не менше раніше визначеного розміру згідно пункту 9 Правил відшкодування шкоди.
Згідно довідки ВАТ КЗРК, середньомісячна заробітна плата по професії електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування на момент підвищення тарифних ставок і посадових окладів складала:
Січень 1998 року - 250.64 грн.;
Липень 1999 року-361.29 грн..;
Січень 2000 року - 371.19 грн.;
Травень 2000 року - 537.15 грн.;
Після підвищення тарифних ставок і посадових окладів з 01 січня 1998 року у 1, 3 рази, середньомісячний заробіток має бути обмежений, але не менше раніше визначеного, тобто - 176, 25 грн.
Після підвищення тарифних ставок і посадових окладів з 01 липня 1999 року у 1, 265 рази, середньомісячний заробіток має бути обмежений, але не менше раніше визначеного, оскільки перерахований на 100% втрати професійної працездатності розмір відшкодування шкоди перевищує середній заробіток відповідного працівника за умови його роботи повний календарний місяць. У зв, язку з чим розмір відшкодування шкоди позивачеві повинен становити 176 грн. 25 коп..
5
З цих же підстав не підлягають застосуванню коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів: 1.226 -з 01 січня 2000 року та - 1, 217 з 01 травня 2000 року.
Таким чином, на момент передачі особової справи до Відділення Фонду, позивач мав отримувати по 176 грн. 25 коп. щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку.
Після коригування розміру щомісячних страхових виплат з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1, 193, позивач мав отримувати щомісячно по: 176.25 1, 193 = 210.27грн..
З 01.03.2003 року позивач мав отримувати щомісячно по 248.54 грн. \210.27х1.182\, а отримував по 135.89 грн., щомісячна недоплата становила 112.65 грн., недоплата з 01.03.2003. до 01.03.2004. становить 1351 грн. 80 коп. \112.65x10 міс.\.
Крім того, за період з 10.04.2003 року за 21 день недоплата склала 78 грн. 86 коп. \112.65:30х21\.
З 01.03.2004 щомісячні виплати збільшені в 1.152 рази, позивачу виплачували по 156.55 грн., а повинні були виплачувати по 286 грн. 32 коп. \248.54х1.152\, щомісячно не оплачувалось по 129.77 грн., недоплата за період з 01.03.2004. до 01.03.2005 склала 1557 грн. 24 коп. \129.77xl2 міс.1.
Після коригування розміру з 01.03.2005 у 1.238 рази, позивачу слід було виплачувати щомісячно по 354.46 грн., однак він отримував по 193.81 грн., щомісячно не доотримував по 160.65 грн. Недоплата за період з 01.03.2005. до 01.03.2006. склала 1927 грн. 80 коп. \160.65xl2 міс.\.
Після коригування розміру щомісячних страхових виплат з 01.03.2006. року у 1, 203 рази, по 16.11.2006 року позивач мав отримувати щомісячно по 426 грн. 42 коп., а отримував по 233 грн. 15 коп., недоплата за місяць 193 грн. 27 коп., заборгованість за 8 місяців і 15 днів склала 1642 грн. 80 коп. \426.42-233.15x8 міс. 15 дн. \.
Заборгованість за щомісячними страховими виплатами у відшкодування шкоди за період з 10 квітня 2003 року по 16 листопада 2006 року складає суму 6 333 грн. 20 коп. U205.36+ 1557.24+1927.8+1642.8\, яка і підлягає стягненню з відділення Фонду.
Крім того, слід стягнути з відділення Фонду на користь позивача щомісячні страхові виплати в розмірі по 426 грн. 42 коп. щомісячно, починаючи з 17 листопада 2006 року, до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення відповідно до закону.
Інші доводи апеляційної скарги відділення Фонду є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення в порядку пункту 3 частини 1 статті 309 ЦПК України про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з Відділення Фонду на користь ОСОБА_2. заборгованості за щомісячними страховими виплатами у відшкодування шкоди за період з 10.04.2003. до 16.11.2006. у розмірі 6333 грн. 20 коп. та щомісячні страхові виплати у розмірі по 426 грн.
6
42 коп., починаючи з 17.11.2006. до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення.
В іншій частині в позову до Відділення Фонду слід відмовити. В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року в частині стягнення заборгованості по страховим виплатам з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області скасувати.
Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заборгованість по щомісячним страховим виплатам у відшкодування шкоди за період із 10 квітня 2003 року до 16 листопада 2006 року в сумі 6 633 грн. 20 коп. та щомісячні страхові виплати у розмірі по 426 грн. 42 коп., починаючи з 17 листопада 2006 року до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення.
В іншій частині позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.