Справа 2-113/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 квітня 2011   року  Ленінський  районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                  Буйлової С.Л.,

при секретарі    Муслєдіновій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Леніне  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  визнання майна сумісно нажитим та визнання права власності на частку сумісної власності майна,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання квартири АДРЕСА_1, що придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 16.06.2000 року та належить йому на праві власності,  сумісно нажитим та  визнання права власності на частку сумісної власності, а саме: на Ѕ частку квартири  АДРЕСА_1.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.1995 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрував шлюб.  16.06.2000 року під час шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1. 22.09.2008 року шлюб між ними був розірваний, при розірванні шлюбу  питання про поділ майна не виникало, однак в даний час виникає спір щодо користування спірним майном. У зв’язку з чим, позивач ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовом,  в якому   вона просить визнати спірну квартиру сумісно нажитим та визнати за нею права власності на Ѕ частку цієї квартири.  

В  судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належно, направила до участі в судовому засіданні свого представника ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 –адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі ордеру та угоди про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав в повному обсязі по тих підставах, що викладені у позові.

В  судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, в телеграмі до суду просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача ОСОБА_1 –адвоката ОСОБА_3,  який діє на підставі ордеру та угоди про надання правової допомоги, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з. ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

   01.07.1995 року між позивачем ОСОБА_1 (ОСОБА_1) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом РАГС в г. Салавата Міністерства юстиції Республіки Башкортостан, актовий запис 420, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 привласнено прізвище ОСОБА_1 (а.с.9).

    Подружнє життя між  ними  не склалося, у зв’язку з чим шлюб був розірваний 09.10.2008 року на підставі рішення мирового судді судової ділянки № 1 муніципального об’єднання м. Салехард від 22.09.2008 року, актовий запис № 225 (а.с.7).

    03.10.2009 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, який був  зареєстрований відділом рагс м. Салехард служби рагс Ямало-Ненецького автономного округу, актовий запис 370, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1  привласнено прізвище ОСОБА_1 (а.с.11).

    16.06.2000 року під час подружнього  життя відповідач ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.06.2000 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ленінського нотаріального округу АР Крим  ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 268 (а.с.5).

    Відповідно до вимог ст. 25 КпШС України якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

    Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України  майно, набуте подружжями за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Відповідно до вимог ст. ст. 60, 70  Сімейного Кодексу України кожен із подружжя має право на половину даного майна.

    Ст.372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

   За таких обставин, квартира АДРЕСА_1, що придбана за договором купівлі-продажу від 16.06.2000 року  та належить ОСОБА_2 на праві власності, може бути визнана спільною сумісною власністю  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за позивачем ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

   Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст.. 25 КпШС України, ст. ст.  60,70 Сімейного Кодексу України, ст.ст.368,372  ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174,209, 212, 214, 215, 294  ЦПК України, суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити.

    Визнати квартиру АДРЕСА_1, що придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 16.06.2000 року,   спільною сумісною власністю  ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

    Визнати за ОСОБА_1 право  власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: