донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.05.2006 р. справа №44/193
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | О.В. Стойка |
суддів | Діброви Г.І., Шевкової Т.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з’явився, |
від відповідача: | Тарасенко Л.В. – за довір., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 17.03.2006 року |
по справі | №44/193 |
за позовом | Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль |
до | Товариство з обмеженою відповідальністю "Мак" науково-впроваджувальнепідприємство м.Донецьк |
про | розірвання договору підряду №21/04 від 07.09.04р. та стягнення збитків у сумі 76 410,04грн. |
В С Т А Н О В И В :
У липні 2005 року до господарського суду Донецької області звернулось Закрите акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК" м.Донецьк (відповідач) про стягнення 76 410,04грн. та розірвання договору підряду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.2006 р. у задоволені позовних вимог позивача про розірвання договору підряду та стягненню збитків у сумі 76 410,04грн. відмовлено через необґрунтованість та неправильне обрання позивачем підстав позову.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Також посилається на порушення Господарським судом норм матеріального права, а саме ст. 22, 852 ЦК України, ст. 225 ГК України.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем, був укладений договір підряду №21/04 від 07.09.2004 року ( далі - Договір), згідно до якого відповідач зобов’язався виконати роботи по гарячому ремонту регенератору скловарної печі керамічним наплавленням.
За умовами п.п.4.3,4.4, 4.5. Договору позивач здійснює попередню оплату у розмірі 30% вартості робіт для придбання матеріалів на виготовлення суміші для наплавлення та витрати на відрядження, оплачує за фактом витрату матеріалу, витрати на відрядження та проживання, а оплату за виконані роботи здійснює протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.
Відповідно до п.п.3.1 та 3.2 Договору відповідач приступає до виконання робіт протягом 10 днів з моменту внесення попередньої оплати та має їх виконати протягом місяця.
Відповідно до умов Договору факт виконання робіт повинен бути підтверджений оформленим у двосторонньому порядку Актом виконаних робіт за формою Ф-2.
Строк дії Договору сторонами було встановлено до 31.12.2004р.
Встановлено, що позивач, на виконання умов Договору вніс попередню оплату у сумі 24’000 грн. відповідно до платіжного доручення № 5323 від 20.09.04р., що складало 30% від вартості робіт в 77936,44 грн., що встановлена п.4.1 Договору та підписаному сторонами Додатку (а.с.7 т.1).
Також встановлено, що відповідачем підрядні роботи проводились у строк з 29.09.04р. по 18.10.04р. Актом №1 (а.с.24 т.1) сторонами скориговано вартість робіт, виходячи із вказаного скороченого періоду робіт, а не з місяця, як передбачено в попередньому розрахунку, вказаному в Додатку. Інших розбіжностей у вартості робіт вказані документи не містять, будь-які вказання на виконання робіт, їх характер, здачу та прийняття робіт вказаний акт не містить.
Отже є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що Акт №1 є актом виконаних робіт по формі 2, що передбачено умовами Договору, який мав відповідач надати позивачу для підписання та який мав бути підставою до оплати остаточної вартості робіт.
Платіжним дорученням від 20.10.2004 року позивач перерахував відповідачу 52410,04 грн. за ремонт відповідно до Договору.
В матеріалах справи також є лист позивача від 22.10.2004 року за №25/956 про те, що проведені до 17.10.2004 року підрядні роботи за Договором мають дефекти, через що він просить прийняти заходи по їх усуненню до 26.10.2004 року.
Відповідно до акту обстеження стану пальників в/п №1 від 28.10.2004 року сторони встановили наявність дефектів керамічної наплавки на обох пальниках, неможливість усунення відповідачем вказаних дефектів та необхідність проведення гарячого ремонту обох пальників із заміною вогнетривів.
Вказані дефекти проведених робіт встановлено протягом строку їх виконання, вказаному в Договорі та до їх прийняття. Акт прийняття робіт по формі 2 в матеріалах справи відсутній, належних доказів того, що позивачем достроково прийняти виконані відповідачем роботи, відповідно до умов розділу 3 Договору, в матеріалах справи відсутні..
За приписами ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вказівок закону та договору.
Згідно до вимог ч.1,2 ст.837, ч.1 ст.845 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Оскільки відповідачем не надано належних доказів виконання робіт за Договором та прийняття вказаних робіт позивачем, судова колегія вважає, що умови Договору підряду відповідачем порушені в частині своєчасного виконання робіт за Договором.
Відповідачем не заявлено про наявність будь-яких перешкод до своєчасного виконання вказаних робіт за Договором, або обставин відмови позивача від підписання відповідного акту.
Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача про повну оплату фактично виконаних та прийнятих робіт за актом №1, оскільки даний акт не містить відповідної вказівки, а право позивача достроково оплатити вартість робіт передбачено змістом ч.1 ст.854 ЦК України. Доводи відповідача про те, що акт від 28.10.2004 року є актом про усунення дефектів виконаних та прийнятих робіт у гарантійний строк, суперечить змісту п.3.6 Договору, оскільки даний строк починається тільки після підписання відповідного акту виконаних робіт.
Відповідно до ст.852 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач листом від 15.03.2005 року вимагав відшкодувати збитки через неналежне виконання зобов’язання, а листом від 14.06.2005 року вимагав розірвати вказаний Договір та повернути передоплату у сумі 76410,04 грн.
Відповіді на вказану претензію відповідачем у встановлений ст.188 ГК України строк надано не було, через що позивач вимушений був звернутися до суду, тому за вищенаведених підстав позов в цій частині підлягає задоволенню, а спірний Договрі - розірванню, через порушення відповідачем істотних умов Договору підряду, а саме –своєчасному виконанню підрядних робіт за Договором.
Разом з тим, позов в частині стягнення 76410,04 грн. є безпідставним та задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Заявляючи вимоги у позовній заяви про розірвання Договору підряду та стягнення спірної суми, позивач вказував на незакінчення робіт у встановлений Договором строк та через неможливість виконання належним чином умови Договору просив повернути спірну суму, як передоплату.
На вимогу суду від 23.01.2006 року про надання суду „письмових пояснень щодо правової позиції стягненої суми”, позивач надав пояснення, в яких –зазначив, що вказана сума в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України є збитками, завданими внаслідок невиконання зобов’язань за Договором підряду.
Вказань на добровільну зміну у порядку ст.22 ГПК України предмета або підстави позову дане пояснення не містить.
Отже судова колегія вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про добровільне використання позивачем права на зміну предмету позову у порядку ст.22 ГПК України.
За таких підстав суд першої інстанції в порушення вимог п.2ст.83 ГПК України розглянув вимоги про стягнення збитків, виходячи за межи позовних вимог.
В обґрунтування заявлених вимог про повернення сплаченої суми за Договором, позивач посилається на ст.852 ЦК України, яка не передбачає відповідних правових наслідків у вигляді повернення передоплати саме за Договором підряду, в тому числі, у разі його розірвання.
Сплачена позивачем сума не є безпідставною, оскільки сплачена за Договором підряду, законність укладення якого сторонами не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконувались роботи за Договором, але не були прийняті позивачем через їх неякісність. Діючим законодавством, а саме-ст.858 ЦК України чітко регламентована відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, яка передбачає можливість розірвання Договору та відшкодування збитків, але не автоматичного повернення сплаченої за Договором суми, яка включає не тільки оплату виконаних робіт, але і витрати на матеріали та відрядження працівників.
Оскільки спірна сума з моменту її добровільної оплати законно перейшла у власність відповідача, повернення її можливе лише на підставі прямої дії закону. Застосування аналогії в цієї частині неприпустимо.
Судова колегія вважає не заснованим на законі та помилковим обґрунтування позивачем стягуваної суми збитками у розумінні ст.22 ЦК України, а також 225 ГК України, оскільки відповідно до цих норм ведеться про втрати, які особа зазнала через знищення, пошкодження речі (майна); витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права; упущена вигода.
Заявлений же позов про стягнення тільки фактично суми передоплати за Договором відповідних вимог не містить.
За таких підстав рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2006р. по справі №44/193 підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.п.3,4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України через порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Судова колегія вирішила прийняти нове рішення, яким Договір підряду №21/04 від 07.09.2004 року розірвати.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області на рішення господарського суду Донецької області від 17.03.2006р. по справі №44/193 задовольнити.
Рішення Господарського суду від 17.03.2006р. по справі №44/193 за позовом Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК" м.Донецьк скасувати.
Прийняти нове рішення, яким Договір підряду №21/04 від 07.09.2004 року укладений між Закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК" м.Донецьк розірвати.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі –відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК" м.Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" м.Костопіль Рівненської області
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС