Справа № 22-ц-701 /2007 року     Головуючий І інстанції-Муленко Л.М.

Категорія про визначення місця         Доповідач- Пилипчук Н.П.

мешкання дітей

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

21 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді - Кіся П.В.,

Суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1на   рішення   Балаклійського   районного   суду   Харківської   області   від 27.10.2006 р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, треті особи орган опіки та піклування Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області та служби у справах неповнолітніх Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання місця мешкання дітей, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

25.05.2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду із зазначеним позовом, просить визнати місце мешкання її неповнолітніх дітей ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2з нею за адресоюАДРЕСА_1. Посилається на те, що з вини відповідача розпалася їх сім"я, діти знаходяться під впливом батька та його матері, які шляхом залякування змусили дітей проживати з ними.

Відповідач проти позову заперечував, пояснював, що діти проживають з ним за власним бажанням, він про них піклується належним чином, діти мають всі необхідні умови для навчання, розвитку та відпочинку.

Представник третьої особи пояснила, що орган опіки та піклування Андріївської селищної ради прийшов до висновку про необхідність визначити місце проживання дітей з батьком.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені, місце мешкання дітей ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2визначено з матір"ю за адресоюАДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2006 року та постановити нове, розглянувши справу відповідно до чинного законодавства та з урахуванням інтересів дітей.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що рішення не відповідає інтересам неповнолітніх дітей, ухвалено судом всупереч їх волі та бажання. Судом проігноровано висновок опікунської ради Андріївської сільради, при винесенні якого була з'ясована думка дітей, про

 

2

 

те, щоб визначити місце проживання двох неповнолітніх дітей з відповідачем за адресою АДРЕСА_1. Опікунська рада неодноразово відвідувала відповідача та дітей за місцем проживання, на підставі чого і зробила свій висновок.

Судом також, на думку апелянта, порушені принципи диспозитивності, рівності та законності прав та інтересів учасників процесу, рішенням повністю викривлені дійсні факти справи, оскільки діти не бажають жити з матір'ю, це рішення проти їх волі.

Заперечуючи доводам апеляційної скарги позивачка зазначала, що своїм поганим ставленням до неї, своєю поведінкою під час їх сумісного проживання відповідач надавав донькам негатиний приклад. Крім того відповідач уклав шлюб з іншою жінкою, яка вагітна і після народження їх дитини її діти стануть непотрібні відповідачу, будуть позбавлені батьківської уваги і піклування.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. та ОСОБА_1. перебували у шлюбі з 1993 року. Мають двох неповнолітніх доньок ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2

Діти ОСОБА_5та ОСОБА_4з народження мешкають за АДРЕСА_1

Весною 2003 року позивачка забрала дітей та пішла від відповідача до будинку своїх батьків за адресоюАДРЕСА_1.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24.06.2003 року шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. був розірваний, винним в розпаді сім'ї визнаний ОСОБА_1.

Одразу після розірвання шлюбу в судовому порядку сторони, примирились, разом з дітьми стали машкати за АДРЕСА_1

Сімейні стосунки не склалися, в жовтні 2005 року позивачка забрала дітей та переїхала до будинку своїх батьків.

Свідоцтво про розірвання шлюбу отримано ОСОБА_2. 26.10.2005 року.

ОСОБА_1ОСОБА_4 виявила бажання проживати з батьком і в жовтні 2005 року повернулася до нього.

В лютому 2006 року сторони знову намагалися зберегти сім"ю, стали мешкати разом за адресою відповідача, але в результаті сварки в квітні 2006 року відповідач перевіз ОСОБА_2. до будинку її батьків.

Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2. (а.с. 8), вона проживає за адресоюАДРЕСА_1, в домі виділена дитяча кімната, є всі умови для проживання дітей з матір"ю. ОСОБА_2. працює, позитивно характеризується.

 

3

 

 

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1. (а.с 60, 162, 170) вбачається, що він мешкає за АДРЕСА_1, в домі мається дитяча кімната, є всі умови для проживання дітей з батьком, ОСОБА_1. працює, позитивно характеризується.

Орган опіки та піклування Андріївської селищної ради прийшов до висновку визначити місце проживання дітей за АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_1.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник органу опіки та піклування зазначений висновок підтримала, поснила, що взагалі то вона вважає, що будь-яку дитину неможна розлучати з матір'ю, але в цьому конкретному випадку надана перевага батьку з огляду на особисту прихильністю дітей до батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного Кодексу України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зч. 1, ч. 2 ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

На час ухвалення рішення ОСОБА_4 віку 12 років, ОСОБА_5- 9 років.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 171 Сімейного Кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї; дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції з"ясована думка дітей щодо місця їх проживання. Діти пояснили, що люблять як батька так і матір, але коли батьки жили разом то постійно сварилися між собою, а з того часу як мама стала жити окремо всім стало спокійніше. Коли мама забрала їх до себе ОСОБА_4 через півтора тижні втекла до батька, а ОСОБА_5 не відпустила мама через що вона дуже сумувала за сестрою та батьком. Батько приділяє їм багато уваги, грається з ними, перевіряє домашнє завдання, дає кишенькові гроші, турбується, щоб вони вчасно їли, стежить щоб були охайними, ходили до школи. Матір їх навідує, вони спілкуються з нею, батько цьому не заперечуює. Жити з батьком їм краще чим з мамою, оскільки вони більш прихильні до батька, чим до матері, дуже люблять бабусю яка також мешкає з ними, вони завжди проживали в будинку батька тому їм більш звичні його побутові умови, поруч знаходиться їх школа. Просили залишити їх проживати з батьком.

В судовому засіданні діти давали пояснення у відсутність батьків, в присутності представника органу опіки та піклування. При розмові з дітьми судова колегія не встановила, що бажання дітей жити з батьком склалося під впливом фізичного або психічного насильства. Діти виказували хвилювання і побоювання бути розлученими з батьком та між собою.

 

4

 

 

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що не можна розлучити дітей між собою передавши одну дитину матері, а іншу батькові, так як вони сумують одна за одною. З пояснень позивачки вбачається, що в період з 26 жовтня 2005 року по 19 лютого 2006 року, коли діти проживали окремо молодша донька Катарина з позивачкою, а старша ОСОБА_4- з відповідачем дівчата почали сумувати одна за одною, у них знизилась успішність в школі, вони стали знервованими та замкнутими.

Судова колегія критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., ОСОБА_9. так як вони є родичами відповідно відповідача та позивачки і зацікавлені в результатах розгляду справи.

З пояснень свідка ОСОБА_10. яка є завучем Андріївської ЗОНІ № 1, вбачається, що дівчата ОСОБА_4та ОСОБА_5гарні, добре навчаються, одягнені охайно, уроки не прогулюють, ходять до їдальні, гроші їм дає батько, сім"я ОСОБА_1не вважається неблагополучною, на думку свідка дівчатам краще залишатися з батьком, старшу дівчинку переконати жити з матір"ю неможливо.

З пояснень свідка ОСОБА_11., яка є вчителем Андріївської ЗОШ № 1, класним керівником ОСОБА_4вбачається, що батько ОСОБА_4та ОСОБА_5цікавиться поведінкою дівчат, запитує чи ходять вони в їдальню, ОСОБА_4 контактна, гарно навчається, не знизила успіваємість, пояснювала, що їй краще жити з батьком, бо тут вона росла, не хоче переходити в іншу школу.

З матеріалів справи вбачається, що під час сумісного проживання сторін між ними дійсно виникали сварки, скандали. Але з пояснень самої позивачки вбачається, що сварки були спрямовані на з'ясування стосунків між подружжям, по відношенню до дітей відповідач грубо ніколи не поводиться, поганому їх не навчає, спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби не вживає. Сварки припинилися коли сторони стали мешкати окремо. Відповідач пояснив, що уникає зустрічей з позивачкою, але не перешкоджає її спілкуванню з дітьми.

Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1. грубо поводиться з дітьми, прививає їм погані звички, не здійснює нагляд за дітьми, тримає їх біля себе за допомогою фізичного чи психичного насильства.

Оскільки за місцем проживання батька для дітей створені належні умови для виховання, навчання, проживання, батько виявляє до них належну турботу, зміна місця проживання дітей проти їх волі може негативно вплинути на них, перешкод для спільного проживання дітей з батьком не встановлено, судова колегія вважає що відсутні підстави для зміни місця проживання дітей і визначення його з матір'ю.

Безпідставними є доводи позивачки про те що у зв'язку з новим шлюбом з іншою жінкою, після народження їх дитини її діти стануть непотрібні відповідачу, будуть позбавлені батьківської уваги і піклування, оскільки таке твердження є припущенням, нічим не підтверджується.

Крім того, у разі виникнення таких чи інших негативних обставин, а також обставин, які перешкоджають сумісному проживанню дітей з відповідачем, позивачка не позбавлена права з цих підстав звернутися до суду.

При розгляді справи суд першої інстанції не вислухав думку дітей їх пояснення щодо визначення місця їх проживання, тим самим неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни місця мешкання дітей ОСОБА_4та ОСОБА_5та визначення його з матір'ю не відповідає обставинам справи.

 

5

 

 

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду слід скасувати та, у відповідності до вимог п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2. із зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 19, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, ст. ст. 303, 304, 307, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2006 р. скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи орган опіки та піклування Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області, служба у справах неповнолітніх Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання місця мешкання дітей ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2з матір"ю за АДРЕСА_2 - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом/(вЗх місяців.