Справа № 2-424/2009 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Донецьк 11 червня 2009 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Чинчин О.В., при секретарі Шевченко О.О., за участю сторін, третіх осіб, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовними заявами

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька», Орган опіки та піклування виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_3 про вселення, -

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про вселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 3ареєстровані у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. У цій квартирі позивач проживав з дня свого народження. Раніше там також мешкали його бабуся, дідусь, та батьки, які вже померли. Після їх смерті основним квартиронаймачем стала його тітка - ОСОБА_2 Батьки позивачка померли, коли йому було 13 років. Після їх смерті, у 2000 році, рішенням виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради, опікуном ОСОБА_1 була призначена його тітка - ОСОБА_4, та позивач, будучи на той час малолітнім, став проживати з нею, у її квартирі. При цьому, за ОСОБА_1 зберігалася житлова площа за адресою: АДРЕСА_1. Коли позивачу виповнилося 16 років, при отриманні паспорту, його було зареєстровано за вищезазначеною адресою. По досягненню повноліття, ОСОБА_1 виявив бажання там проживати. Однак, відповідачка ОСОБА_2 на протязі вже декількох років перешкоджає йому вселитися у квартиру та мешкати там. Вона не дозволяє йому користуватися квартирою, та зберігати там особисті речі. Ключей від спірної квартири у позивача немає. У листопада 2008 року з цього приводу ОСОБА_1 звертався зі скаргою до виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради. Проте, до будь-яких змін з боку ОСОБА_2 це не призвело. Вона продовжує чинити перешкоди позивачу у користуванні житловим приміщенням, чим порушує його законні права. На підставі цього позивач і звернувся до суду, та просить вселити його у квартиру АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька, визначити порядок користування житловим приміщенням, та змінити договір найму житлового приміщення.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 3вернулася до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у спірній квартирі ніколи не мешкав, а лише був там зареєстрований, в зв’язку з чим не має законних підстав, щоб за ним зберігалася житлова площа. Батьки позивача були зареєстровані у зазначені квартирі, але, оскільки дана квартира не мала достатньої житлової площі для проживання усіх членів родини, вони почали проживати по сусідству у квартирі № 3, де мешкала їх бабуся. Зареєструватися там вони не стали з невідомих ОСОБА_2 причин. Коли ОСОБА_1 народився, він також мешкав зі своїми батьками у квартирі АДРЕСА_2 в Петровському районі м. Донецька. Коли батьки позивача померли, то він, будучі ще малолітнім, почав проживати у своєї тітки ОСОБА_4, яка була призначена його опікуном, де мешкає і до теперішнього часу. До ОСОБА_2 він приходив дуже рідко. На теперішній час у спірній квартирі також мешкає донька відповідачки - ОСОБА_3 С, зі своїм чоловіком, у яких незабаром народиться дитина. Тому, вселення ОСОБА_1 у квартиру та надання йому у користування окремої кімнати є неможливим. На теперішній час ОСОБА_1 більше 22 років. По досягненню повноліття та до теперішнього часу він жодного разу не виявляв бажання щодо вселення та виділення йому окремої кімнати. Лише у листопаді 2008 року став заявляти такі вимоги. На підставі цього, просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив свої позовні вимоги та їх обгрунтування в частині вселення, наполягає на задоволенні позову. Щодо позовних вимог в частині визначення порядку користування житловим приміщенням, та зміни договору найму житлового приміщення, надав суду заяву про залишення без розгляду. Ухвалою суду від 11 травня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька», Орган опіки та піклування виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, зміну договору найму житлового приміщення, залишено без розгляду в частині визначення порядку користування житловим приміщенням, зміну договору найму житлового приміщення. Позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 не визнав. Суду пояснив, що з народження мешкав разом зі своїми батьками у квартирі АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька. Коли йому виповнилося 13 років, помер його батько, а матір було визнано померлою. Рішенням виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради над ним було призначено опікуном його тітку ОСОБА_4, та за ним була закріплена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1. Мешкав він разом зі своєю тіткою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3. По досягненню повноліття позивач не мав можливості покинути опікуна, оскільки не мав власного доходу. У 19 років його було призвано до ОСОБА_5 Сил України, де він проходив строкову службу у період з 29 вересня 2005 року по 11 вересня 2006 року. По поверненню він виявив бажання проживати у спірній квартирі, проте, ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні житловим приміщенням. Тому, ОСОБА_1 просить суд задовольнити його позов, вселити його до квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, свій позов про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням та його обгрунтування, підтримала, суду пояснила, що ніяких законних прав на спірну квартиру ОСОБА_1 не має, оскільки він там ніколи не мешкав, а лише зареєстрований. Вона сама там робить ремонти, оплачує комунальні платежі. По досягненню повноліття ОСОБА_1 не виявляв бажання мешкати за адресою: АДРЕСА_1. Лише у листопаді 2008 року, з невідомих їй причин, почав пред’являти такі вимоги. Тому, оскільки на протязі вже приблизно 5 років, тобто з моменту досягнення ним повноліття, він був відсутній за зазначеною адресою, вважає, що ніякого права на квартиру АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька він не має. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. її зустрічний позов задовольнити, та визнати його таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» - ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні суду пояснила, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Проте, більше шести місяців з дня досягнення ним повноліття, за зазначеною адресою він був відсутній, поважності причин його відсутності не знаходить. Тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо вселення не обгрунтовані. Проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не заперечує.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради - ОСОБА_7, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, не заперечує проти їх задоволення, щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суду пояснила, що дійсно рішенням виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради від 14 червня 2000 року, над неповнолітнім ОСОБА_1 було призначено опікуном його тітку - ОСОБА_4, і з цього часу він почав мешкати з нею. Житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 була за ним закріплена, протягом усього часу його перебування у опікуна. На теперішній час, по досягненню ним повноліття, коли він виявив бажання проживати у спірній квартирі, враховуючи, що у квартирі залишилися проживати інші члени сім’ї, вважає, що дії ОСОБА_2 щодо перешкоджання йому у цьому є неправомірними, та такими, що порушують законні права позивача ОСОБА_1 на житло.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суду пояснила, що є донькою відповідачки ОСОБА_2 3а адресою, АДРЕСА_1, мешкає її матір, вона з чоловіком, та їх маленька дитина. Квартира невелика, тому вселення ОСОБА_1 у квартиру та надання йому у користування окремої кімнати є неможливим. Крім того, вони за свої кошти зробили там ремонт, самі оплачують комунальні платежі, тому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 неправомірними, та такими, що задоволенню не підлягають. Проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадку поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника— протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з рішенням виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради № 181/2 від 14 червня 2000 року, над неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначено опікуном ОСОБА_4, та за ним закріплена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно з відповіддю, наданою виконкомом Петровської районної у м. Донецьку ради (а.с. 57), внаслідок технічної помилки внаписанні номеру будинку «буд. 15» не було зазначено літери «а», у зв’язку з чим, рішенням виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради № 126/2 від 13 травня 2009 року, внесено доповнення до п. 2 рішення виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради № 181/2 від 14 червня 2000 року, та викладено в такій редакції: «Закріпити житлову площу за адресою АДРЕСА_1 за неповнолітнім ОСОБА_1» (а.с. 58).

У відповідності з довідкою житлової організації, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 - квартиронаймач, її племінник ОСОБА_1, та донька - ОСОБА_3 (а.с. 18).

Згідно з актом перевірки Комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» від 31 березня 2009 року, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з моменту реєстрації та по теперішній час не проживає (а.с. 48).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 р. п. 10, у справах про визнання наймача або членів його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням ( ст. 71 ЖК), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Беручи до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 щодо поважності причин його відсутності у спірному житловому приміщенні, суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується сторонами, до березня 2004 року, а саме до свого повноліття, позивач ОСОБА_1 мешкав разом зі своїм опікуном ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3.

В період з 29 вересня 2005 року по 11 вересня 2006 року ОСОБА_1 проходив строкову службу, що підтверджується відповідною довідкою, наданою Петровсько-Куйбишевським обєднаним районним військовим комісаріатом (а. с. 64).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадку призову на строкову військову службу - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Доводи позивача ОСОБА_1 з приводу того, що відповідачка ОСОБА_2 в період з 2006 року по теперішній час чинить йому перешкоди у користуванні житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька, підтверджуються як поясненнями сторін по справі, зокрема відповідачки ОСОБА_2, так і наступними доказами.

Згідно з відповіддю виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради на звернення ОСОБА_1 з приводу конфліктної ситуації з тіткою ОСОБА_2, яка чинить перешкоди його проживанню у спірній квартирі, 30 жовтня 2008 року робітками виконкому була проведена бесіда з ОСОБА_2, та їй указано на незаконні дій з її боку у перешкоджанні ОСОБА_1 мешкати у квартирі (а.с. 7).

З цього приводу, ОСОБА_2 було надано заяву, відповідно до якої вона зобов’язалась не перешкоджати вселенню свого племінника ОСОБА_1 до спірного житлового приміщення, та згідно з її поясненнями, раніше вона дійсно не дозволяла йому мешкати у спірній квартирі, оскільки вона власними силами робила там ремонт, ніякої допомоги не було, комунальні послуги також оплачує сама (а.с. 39).

Таким чином, наведені вище докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає більше шести місяців з поважних причин, іншого житла не має, що у відповідності зі ст. 71 ЖК України, є підставою для задоволення його позовних вимог, та вселення його до квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька.

При цьому, суд не може прийняти до уваги, та критично оцінює посилання відповідачки ОСОБА_2 на неповажність причин відсутності позивача ОСОБА_1 у спірному житловому приміщенні понад шести місяців з моменту досягнення ним повноліття, оскільки такі ствердження суперечать вищенаведеним і оціненим судом доказам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 9, 64, 71 ЖК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька», Орган опіки та піклування виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_3 про вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.