Справа № 2-а-918/2009 р.

ПОСТАНОВА

м. Донецьк 22 червня 2009 p.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Мірошниченко В.В., при секретарі Булуєвій С. В., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Донецька та ATI при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДПС м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Щабан Євгена Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 травня 2009 р. позивач поштою, за місцем свого мешкання, отримав постанову ДАІ м. Донецька по справі про адміністративне правопорушення № АН 223220 від 23 березня 2009 p., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. Працівник ДАІ в постанові у справі про адміністративне правопорушення зазначив, що позивач 23 березня 2009 р. о 09 год. 01 хв. керував автомобілем Хюндай Соната і рухаючись по пр. Київський - пр. Манежний в м. Донецьку перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., яка вимірювалася приладом виміру «Візир». З даною постановою позивач не згоден, і вважає, що її винесено з порушенням норм адміністративного закону і вона підлягає відміні, оскільки на фотокартці, доданій до постанови, вказаний лише автомобіль позивача з даними швидкості руху, дати і часу. Проте, не визначена територія і кордони руху вказаного транспортного засобу, не встановлена зона дії Знаків обмеження швидкості і при таких обставинах неможливо визначити, що ділянка, на якій виміряна швидкість руху відноситься до населеного пункту. Отже, позивач винним себе в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України не визнає, вважає свою вину не доведеною, оскільки відповідачами недостатньо надано доказів щодо належності вимірів швидкості саме його автомобілю, тому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН 223220 від 23 березня 2009 р.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги та їх обгрунтування, наполягає на задоволенні позову.

Відповідачі в судове засідання повторно не з’явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неприбуття, суд не повідомили. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 23 березня 2009 р. ОСОБА_1 начебто о 09 год. 01 хв. керував автомобілем Хюндай Соната і рухаючись по пр. Київський - пр. Манежний в м. Донецьку, перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., яка вимірювалася приладом виміру «Візир», чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

За даним фактом, відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН 223220 від 23 березня 2009 р., та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами не надано жодного доказу порушення правил дорожнього руху позивачем, належним чином не встановлена провина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, в звязку з чим суд важає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення -скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 251, 254, 283, 288 КпАП України, ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Донецька та ATI при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДПС м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Щабан Євгена Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН 223220 від 23 березня 2009 р. відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.