УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 -2396/2007 рік Головуючий у 1 -й інстанції Ніколаєва І.К.
Категорія 21 Доповідач - Осіян О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Костюченко Н.Є.
суддів - Осіяна О.М., Прозорової М.Л.,
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги, -
встановила:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому вказував на те, що він знаходився у трудових відносинах із шахтою "Дніпровська" ВАТ "Павлоградвугілля". За час роботи він одержав травму, про що був складений акт №62 від 27.12.2004 року, та за висновком МСЕК від 18.04.2005 року йому встановлено 5 % втрати професійної працездатності. 01.06.2006 року він отримав повторну травму, про що був складений акт №21 від 04.06.2006 року, та одержав професійне захворювання - пиловий бронхіт 1-го та 2-го ступеня, емфізема легень, деформуючий артроз колінних суглобів, що підтверджено актом від 11.08.2006 року.. За висновком МСЕК від 02.10.2006 року йому встановлено 65 % втрати професійної працездатності та друга група інвалідності. Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі від 10.11.2006 року №4823/3 йому була нарахована одноразова допомога за збільшення проценту втрати стійкої професійної працездатності у зв'язку із повторним ушкодженням здоров'я у розмірі 159811,6 гривень та обмежено до виплати чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду - 19 840 гривень. Оскільки ст. 34 п.2 абз.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сума одноразової допомоги не повинна обмежуватись чотирикратним розміром, тому він просив стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги -139971,6 гривень.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2007 року позов задоволено. Стягнуто із відповідача на користь позивача 139 971,6 гривень недоплаченої страхової виплати.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду та відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував норми матеріального права, а саме те, що відповідно до ст.34 ч.2 п.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" одноразова допомога потерпілому виплачується в розмірі не більше чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати(доходу), з якої стягуються внески до Фонду. Ця норма закону є загальною та
застосовується до всіх випадків виплати одноразової допомоги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія судців, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що позивач одержав травму, про що був складений акт №62 від 27.12.2004 року, та за висновком МСЕК від 18.04.2005 року йому встановлено 5 % втрати професійної працездатності. 01.06.2006 року він отримав повторну травму, про що був складений акт №21 від 04.06.2006 року, та одержав професійне захворювання -пиловий бронхіт 1-го та 2-го ступеня, емфізема легень, деформуючий артроз колінних суглобів, що підтверджено актом від 11.08.2006 року.. За висновком МСЕК від 02.10.2006 року йому встановлено 65 % втрати професійної працездатності та друга група інвалідності.
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі від 10.11.2006 року №4823/3 йому була нарахована одноразова допомога за збільшення проценту втрати стійкої професійної працездатності у зв'язку із повторним ушкодженням здоров'я, але обмежено до виплати 19 840 гривень.
Оскільки відповідно до ст.34 ч.2 абзац 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при подальших обстеженнях МСЕК та у разі встановлення вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності обмеження одноразової допомоги потерпілому не передбачено, то суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення із відповідача недоплаченої суми одноразової допомоги в розмірі 139 971,6 гривень.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.34 ч.2 абзац 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є загальною нормою, оскільки відповідач не взяв до уваги, що такі обмеження виплат передбачені у цьому абзаці були введені в дію згідно Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування..." НОМЕР_1 від 22.02.2001 року та стосувалися саме випадку вперше встановленого факту стійкої втрати професійної працездатності, а положення абзацу другого при цьому змінені не були.
В зв"язку із чим, немає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної _сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягомудвох місяців з моменту її проголошення.