Справа № 11-635/2006 р.                                                             Головуючий в 1-й інстанції

категорія ст. 297 КК України                                                                   Чурупченко М.І.

доповідач   Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем   України

31 серпня 2006 р.

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Навозенко Л.С.

суддів: Демченка О.В., Козака В.І.

з участю прокурора Скрипки Б.М.

засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду кримінальну справу за апеляціями засуджених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2006 року ,-

установив:

Зазначеним вироком суду ОСОБА_2, уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1 Корюківського району Чернігівської області, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений: по ст. 297 КК України до п'яти місяців арешту.

ОСОБА_1, уродженка м. Корюківка Чернігівської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, не працююча, мешканка АДРЕСА_2 Щорського району Чернігівської області, раніше судима: 5 вересня 2005 року Корюківським районним судом Чернігівської обл. по ст. 185 ч. 2 , 75 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнена від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

засуджена: по ст.297 КК України до 2-х років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком і остаточне покарання визначене судом в 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, уродженець і мешканець АДРЕСА_2 Щорського району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, засуджений: по ст. 297 КК України до шести місяців арешту.

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 визнані судом винними і засуджені за те, що в період з 15 по ЗО грудня 2005 року вони, за попередньою змовою між собою, прибули на центральне кладовище м. Корюківки Чернігівської області, де з могил поховання родичів потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, таємно викрали металеві ланцюги, що були частиною огорожі даних могил.

Не погодившись з вироком, ОСОБА_2 подав на нього апеляцію у якій, не спростовуючи фактично встановлених судом обставин справи, правильності кваліфікації судом його дій, вважає призначене йому покарання занадто суворим. Апеляція мотивована тим, що на думку засудженого, суд не врахував повне визнання ним своєї вини, щиросердне його каяття, сімейний стан, тяжке матеріальне становище сім'ї, позитивні характеристики засудженого. Апелянт просить змінити вирок, призначивши йому покарання у вигляді мінімального розміру штрафу.

Засуджена ОСОБА_1 також вважає вирок суду незаконним в частині суворості призначеного їй покарання. Не спростовуючи фактично встановлених судом обставин справи, правильності кваліфікації її дій, засуджена вважає, що суд, постановлюючи вирок, не врахував кількох обставин, які могли б вплинути на призначення покарання. Зокрема, вона вказує на те, що від її злочину не настало тяжких наслідків, потерпілі не мають до неї претензій, на досудовому слідстві і в суді вона повністю визнавала свою вину. З урахуванням цього, просить вирок змінити і призначити їй покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Засуджений ОСОБА_3 вироку суду не оскаржив і апеляції на нього не подав.

Вислухавши в судовому засіданні засуджених, які просили задовольнити їхні апеляції, міркування прокурора, який вважав апеляції безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, дослідивши

матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні обох апеляцій слід відмовити. Таке рішення суд ґрунтує наступним.

Правильність висновків суду щодо кваліфікації дій засуджених та фактичних обставин справи засудженими не оскаржуються і тому в силу ст. 365 КК України апеляційним судом не перевіряються.

Щодо призначення покарання ОСОБА_1, то вона скоїла злочин в період звільнення її від покарання з випробуванням. Попереднім вироком суду їй було призначене покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Тому покарання за сукупністю вироків ОСОБА_1 не може бути меншим ніж 3 роки позбавлення волі і вирок суду в цій частині є законним і обґрунтованим.

Щодо призначеного покарання ОСОБА_2, то апеляційний суд наголошує, що його дії, за які він засуджений, свідчать про таке його моральне падіння та деградацію його особистості, які неможливо виправити без ізоляції від суспільства. Засуджений ніде не працює, тому сплатити штраф він не зможе. За місцем останньої реєстрації ОСОБА_2 характеризувався негативно. Строк призначеного йому покарання у 5 місяців арешту є невеликим і апеляційний суд не вбачає підстав для його зменшення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2006 року відносно них -без змін.

Судді:

О.В. Демченко      Л.С. Навозенко           В.І.Козак