Справа    №22-    2705                                                  Суддя    1    інстанції        Вірченко    ОМ

іКатегорія- 21                                                                  Доповідач Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 квітня    2007року                                   м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Бугрим Л.М..

суддів: Зінов"євоїА.Г. Рецебуринського Ю.Й.

при секретарі    Іванові В.М.

З участю   позивача ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м. Донецьку цивільну справу по апеляційним скаргам ОСОБА_1 та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області   на рішення Шахтарського міськрайсуду   Донецької області     від ЗО листопада 2006 року у   справі за позовом ОСОБА_1   до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Шахтарську   Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійни х захворювань України у м. Шахтарську   Донецької області та позивач ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на рішення Шахтарського міськрайсуду Донецької області    від 30 листопада 2006 року   , яким частково задоволені позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.

Суд стягнув з відповідача на   користь позивача     в відшкодування моральної шкоди 12000гривень, тоді як позивач просив стягнути 12 0000 гривень.

Позивач вважає вказане рішення суду в частині визначення та стягнення на його користь розміру моральної шкоди неправильним оскільки цей розмір є заниженним суд не врахував тяжкість його моральних страждань відсутність можливості утримувати сім"ю.

Відповідач вважає, що рішення підлягає   скасуванню, по справі слід постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі  , оскільки не доведений факт спричинення моральної шкоди шкоди , а крім того пунктом 27   с т. 77   Закона України «  Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дії абз.4 ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам іх сімей), підпункту „є" п. 1 ч.1 ст.21,ч.З ст. 28, ч.З ст. 34, ч.5ст. 47( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Вислухавши   доповідача,      пояснення   позивача   ОСОБА_1   перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд, приходить до наступних висновків.

Задовольнаючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання - силікатоз, хронічний бронхіт, емфізема легенів, легенева недостатність..

Висновком МСЕК від 30.06..2006 року йому було встановлено 30 % втрати професійної працездатності вперше по вищезазначеному професійному захворюванню, він визнаний інвалідом НІ групи.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з професійним захворюванням порушені нормальні життєві зв'язки позивача , він змушений був проходити тривалі курси лікування , звільнитися з роботи, що викликає моральні страждання , внаслідок чого вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, що спричинило моральну шкоду , а тому вважав ,що у позивача у відповідності з вимогами ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві ві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності „ виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не були враховані та не дана належна оцінка усім обставинам.

Зокрема, судом першої інстанції не було враховано те, що пуктом. 27 ст. 77 Закону України" Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абз 4 статті 1 підпункту „є" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті 28 та п. З ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України, які спричинили втрату працездатності" що регулює відшкодування моральної шкоди.

У данному випадку зупинення дії вказаних норм закону на 2006 рік, свідчить про те, що вони не діють, тобто не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи , що судом першої інстанції при розгляді справи була допущена помилка у застосуванні матеріального закону апеляційний суд вважає необїхідним у відповідності з вимогами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким відмовити ОСОБА_1, у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди та у задоволенні його апеляційної скарги.

Керуючись ст ст. 307 ч. 1 п.2 ,309 ч 1 п . 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України апеляційний суд ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарське       Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайсуду    Донецької області       від ЗО листопада   2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у позові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарське    Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили    з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили