Судове рішення #1489187
Справа № 22 ц 760/2007

Справа № 22 ц 760/2007                                  Головуючий у 1 інстанції Кісілевич П.І.

Категорія 41                                                       Доповідач у 2 інстанції  Заріцька А.О.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

27 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Назарчука Р.А.,

суддів       Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ірпінське комунальне житлово-експлуатацій­не підприємство "Ірпінь", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

В березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що її квартиру АДРЕСА_1 власником якої вона є на підставі договору дарування від 5 липня 1996 року, кілька разів було залито з вини відповідачки, яка є власником квартири № 3, що знаходиться на другому поверсі над її, позивачки, квартирою.

Крім того, внаслідок самовільної реконструкції та перепланування квартири відповідачки у її, позивачки, квартирі деформовано і пошкоджено перекриття стелі, штукатурку, шпалери.

Внаслідок неправомірних дій відповідачки їй заподіяна значні матеріальні збитки і моральну шкоду. Просила стягнути з відповідачки на її користь 9165 грн. матеріальної та 6000 грн. моральної шкоди.

Для визначення розміру заподіяної їй шкоди просила суд призначити експертизи для встановлення вартості ремонтних робіт та вартості майна, яке стало непридатним через залиття гарячою водою.

Рішенням Ірпінського міського суду від 14 грудня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  9170 грн. та 1415 грн. у відшкодування матеріальних збитків, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалене рішення скасувати, як прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення.

 

2

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з викладених нижче підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд виходив з того, що шкода позивачці заподіяна внаслідок неправомірних дій відповідачки, яка самочинно проводила ремонт з порушенням будівельних норм, і рішення ухвалив на підставі ст.ст. 23, 1166 ЦК України.

При цьому суд послався на те, що з вересня 2005 року відповідачка без відповідного дозволу проводить перепланування своєї квартири внаслідок чого пошкоджено перекриття на стелі, деформована стеля, пошкоджена штукатурка та відклеїлися шпалери у квартирі позивачки. Внаслідок неякісного монтажу відповідачкою системи водяного опалення при включені системи гарячого водопостачання у її (відповідачки) квартирі вирвало трубу і 9 грудня 2005 року гарячою водою залило всю квартиру позивачки. Від цього у її квартирі місцями упала стеля, пошкоджено стіни, підлогу та речі домашнього вжитку.

Разом з тим, матеріали справи не містять об'єктивних доказів, якими б підтверджувалися наведені у рішенні суду обставин і зроблені ним висновки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України   майнова шкода, завдана   майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважав встановленим, що відповідачка без відповідного дозволу проводить перепланування своєї квартири і внаслідок цього пошкоджено перекриття на стелі, деформована стеля, пошкоджена штукатурка та відклеїлися шпалери у квартирі позивачки; та що внаслідок неякісного монтажу відповідачкою системи водяного опалення при включені системи гарячого водопостачання у її квартирі вирвало трубу і 9 грудня 2005 року гарячою водою залило всю квартиру позивачки. Проте, указані обставини не можна вважати доведеними, оскільки ні факт перепланування квартири № 3, ні причинний зв'язок перепланування з пошкодженнями, які є у квартирі позивачки, не встановлені, а те, що шкода майну позивачки завдана відповідачкою, не доведено.

Відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України докази повинні бути належними і допустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У позовній заяві позивачка посилається на 5 випадків залиття її квартири відповідачкою не вказуючи при цьому жодної дати залиття. Вказавши, що у один із випадків через прорив труби вода лилася протягом п'яти годин, позивачка вказала, що вода також текла через горище і залила як її квартиру, так і квартиру відповідачки. Ця обставина у судовому засіданні була стверджена показами очевидців (а.с. 178-180, 182, 183, 195-199).

Суд належно цих обставин не перевірив і причин прориву, якщо такий мав місце, зриву крану чи іншої причини значного витікання води на горищі, не встановив, рішення ухвалив виходячи лише з наслідків залиття.

Не перевіряв суд також доводів позивачки про те, що шкода їй заподіяна ремонтними роботами у квартирі відповідачки. Зазначивши у рішенні, що

 

3

шкода    позивачці    заподіяна    внаслідок    самовільного    переплану-вання відповідачкою квартири суд не послався на жодний доказ.

У позовній заяві позивачка просила призначити лише товарознавчу експертизу для визначення розміру шкоди заподіяної їй відповідачкою.

Те, що квартира позивачки потребує ремонту, вартість якого складає 9170 грн., суд встановив за висновком спеціаліста-будівельника від 30 липня 2006 року. Вартість пошкоджених речей домашнього вжитку позивачки встановлена висновком товарознавця (а.с. 62-90).

Питання, що було поставлене на вирішення експертизи стосувалося лише вартості та обсягу робіт, які необхідно було провести у квартирі № 1. Питання про походження пошкоджень на вирішення не ставилося.

Разом з тим, спеціаліст-будівельник зробив висновок про те що, всі пошкодження, які підлягали усуненню шляхом проведення ремонту у квартирі № 1 виникли внаслідок залиття квартири водою.

За таких обставин суперечливим є висновок суду про те, що пошкодження перекриття на стелі, деформація стелі, пошкодження штукатурки та відклеювання шпалер у квартирі позивачки трапилися внаслідок ремонту та перепланування у квартирі відповідачки, оскільки питання про причинний зв'язок між наведеними обставинами не досліджувалося.

З матеріалів справи вбачається, що будинок у якому знаходяться квартири сторін є старим, ремонту потребують, як сам будинок, так і квартири. За таких обставин безспірне покладення відповідальності за шкоду, заподіяну майну позивачки, на відповідачку не може визнаватися правильним.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилаючись на неправомірність дій відповідачки позивачка їх не довела.

Позивачка у позовній заяві, а суд у рішенні як на докази, що стверджують позов, послалися на акти обстеження від 9 та 26 грудня 2005 року, проте їх не можна вважати належними доказами, оскільки акт від 9 грудня 2005 року не затверджений начальником КЖЕП „Ірпінь", складений у відсутності відповідачки і її з ним не ознайомлено, крім того, акт складений на бланку за 2006 рік, що викликає сумнів у його належності та допустимості як доказу (а.с.9). Акт депутата Ірпінської міської ради від 26 грудня 2005 року про причини заподіяння шкоди складений зі слів позивачки і її сусідів про те, що 23 грудня 2005 року у результаті проведення ремонту у квартирі № 3 було залито квартиру №1. Акт складено також у відсутності відповідачки і її з ним не ознайомлено. Оскільки позивачка (і суд) на обставини, що мали місце 23 грудня 2005 року не посилалася, колегія судців не вбачає підстав для прийняття даного акту до уваги.

За наведених обставин рішення суду не можна визнати правильним, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідачки обґрунтованою

 

4

і скасовує рішення суду першої інстанції, як безпідставне, з ухваленням нового рішення про відмову позивачці у позові за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2006 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення:

ОСОБА_2в позові до ОСОБА_1, третя особа Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Ірпінь" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржене до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація