Справа №22ц - 2187 Головуючий в І інстанції Скиба С. А.
Категорія 14 Доповідач Кузнецов ВО.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого : судді Калиновського А.Б.
суддів . Кузнецов В.О., Кіктенко Л.М.,
при секретарі Журавель Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_1
на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа -
приватний нотаріус Дніпродзержинського нотаріального округу ОСОБА_3,
про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про
розірвання договору довічного утримання укладеного між нею та відповідачкою 23.11.2004
року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу
ОСОБА_3 з тих підстав, що відповідачка не виконувала взятих на себе зобов'язань.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2006 року
позов було задоволено в повному обсязі , договір було розірвано, за позивачкою визнано
право власності на будинок АДРЕСА_1.
На вказане рішення відповідачкою ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга про
скасування рішення та про ухвалення нового рішення яким відмовити у задоволенні
позовних вимог через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в
межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити,
а рішення суду залишити без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 листопада 2004 року
сторони уклали між собою договір довічного утримання згідно якого відчужувач передав, а
набувач отримав у власність жилий будинок АДРЕСА_1. Сторони обумовили матеріальне забезпечення з утримання у розмірі
150 грн. . Утримання визначили у вигляді : забезпечення відчужувача житлом шляхом
збереження права безоплатного довічного проживання у кімнатах жилою площею 22,1 кв.м. ;
забезпечення щоденним триразовим калорійним харчуванням ( сніданок, обід і вечеря ) ;
забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів ;
забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям ; прання білизни та одягу . ( а.с. 12 ).
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання ( догляду ) одна
сторона ( відчужувач ) передає другій стороні ( набувачеві ) у власність житловий будинок,
квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність,
2
взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та ( або )
доглядом довічно.
Згідно п.1 ч.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання ( догляду ) може бути
розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був
укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків,
незалежно від його вини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідивши надані сторонами докази,
вірно дійшов висновку проте, що відповідачка (набувач ) неналежно виконувала свої
обов'язки, а тому незалежно від її вини, розірвав договір довічного утримання і визнав за
позивачкою ( відчужувачем ) право власності на будинок.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка не працювала після укладення
договору, будь яких доказів проте, що вона мала постійний доход суду не надала. Навпаки
позивачка отримувала пенсію у значному розмірі. Вказане підтверджувалося в суді першої
інстанції поясненнями позивачки, показаннями свідків, і проти чого не заперечувала
відповідачка . Вказане підтверджується наданими позивачкою в апеляційному суді талонами -
повідомленнями де вказаний розмір пенсії позивачки за останні два місяці. Колегія суддів
вважає без підставними доводи відповідачки проте, що суд першої інстанції невірно зробив
висновок що позивачка не знала про наслідки укладення договору, оскільки суд першої
інстанції у рішенні такого висновку не викладав. Викладені в скарзі доводи не підтверджують
того, що відповідачка виконувала свої обов'язки в повному обсязі, а лише свідчать про
часткове виконання своїх обов'язків, що є підставою для розірвання договору довічного
утримання згідно п.1 ч.І ст. 755 ЦК України як неналежне виконання набувачем своїх
обов'язків, незалежно від його вини.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи, які викладені у скарзі висновків суду не спростовують, а зводяться лише до
переоцінці досліджених судом доказів, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а
рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 , 313 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом двох місяців.