Справа №11-618/2006 р. категорія ст. 186 ч.2 КК України
Головуючий в 1-й інстанції
Волевач М.М. доповідач Демченко О.В.
УХВАЛА
Іменем України
31 серпня 2006 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого-судді НавозенкоЛ.С.
суддів: Демченка О.В., Козака В.І.
з участю прокурора Скрипки Б.М.
адвоката ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_1
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду кримінальну справу за апеляціями: помічника прокурора міста Чернігова, засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 3 липня 2006 року,-
установив :
Зазначеним вироком суду ОСОБА_7, уродженець М.Чернігова, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, житель М.Чернігова АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 30 жовтня 1995 р. Славутицьким міським судом Київської області по ст. 144 ч. 2 КК України до 2-х років позбавлення волі;
2) 7 жовтня 1997 р. Славутицьким міським судом Київської обл., по ст. 206 ч. 1 КК України до штрафу в 450 грн.;
3) 6 січня 2000 р. Деснянським районним судом м. Чернігова по ст. 140 ч. 2 КК України до 1 року і 3-х місяців позбавлення волі;
4) 19 липня 2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова по ст. 309 ч.2, 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений: - по ст. 185 ч. З КК України до 3-х років і 6 місяців позбавлення волі;
· по ст. 15 ч.З, 185 ч. З КК України до 3-х років позбавлення волі;
· по ст. 186 ч. З КК України до 4-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_7 визначене в 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_1, уродженець міста Чернігова, українець, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, маючий на утриманні малолітню дитину, до засудження працюючий водієм в ПП „Ростан", житель м. Чернігова АДРЕСА_2, в силу ст. 89 ЮС України не судимий,
засуджений: - по ст. 185 ч. З КК України до 3-х років і 2-х місяців позбавлення волі;
· по ст. 15 ч.З, 185 ч. З КК України до 3-х років позбавлення волі;
· по ст. 186 ч. З КК України до 4-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1 визначене в 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 визнані судом винними і засуджені за скоєння злочинів за таких обставин:
1. В період з 15 по 20 липня 2004 року в денний час ОСОБА_7
проникнув в буд. АДРЕСА_3 в м. Чернігові звідки таємно
викрав майно, потерпілої ОСОБА_8 вартістю 802 грн.
2. 29 вересня 2004 р. в денний час він же проникнув в АДРЕСА_4 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_9 вартістю 450 грн.
3. 7 листопада 2005 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою, проникнули в буд. АДРЕСА_5 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_10 вартістю 1771 грн.
8 листопада 2005 р. вони ж, за попередньою змовою між собою, проникнули в буд. АДРЕСА_6 в м. Чернігові, звідки таємно викрали гроші та майно потерпілого ОСОБА_11 вартістю 1520 грн.
5. 9 листопада 2005 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, проникли в АДРЕСА_6 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_12 загальною вартістю 11777 грн. 52 коп.
6. 10 листопада 2005 р. вони ж, за попередньою змовою між собою, проникнули в буд. АДРЕСА_7 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_13 вартістю 13205 грн.
7. 13 листопада 2005 р. в данний час ОСОБА_7 проникнув до буд. АДРЕСА_8 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3 вартістю 995 грн.
8. 15 листопада 2005 р. він же проникнув в буд. АДРЕСА_9 в м. Чернігові звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_14 вартістю 1040 грн.
9. 17 листопада 2005 р. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_1 проникнули в буд. АДРЕСА_10 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_15 вартістю 1600 грн.
10. В ніч з 17 на 18 листопада 2005 р. вони ж, за попередньою змовою між собою, прибули на АДРЕСА_11 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_16 вартістю 592 грн.
11. 24 листопада 2005 р. в денний час ОСОБА_7 проникнув до буд. АДРЕСА_12 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_17 вартістю 8300 грн.
12. 25 листопада 2005 р. в денний час він же, проникнув в буд. АДРЕСА_13 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_18 вартістю 1398 грн. ЗО коп.
13. 27 листопада 2005 р. в денний час ОСОБА_7 за попередньою змовою
з ОСОБА_1 проникнули в буд. АДРЕСА_14 в м. Чернігові,
звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_2 вартістю 2465 грн. 5
коп.
14. 29 листопада 2005 р. в денний час ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_1, проникнули в буд. АДРЕСА_15 в м. Чернігові, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_19 вартістю 2255 грн.
15. ЗО листопада 2005 р. в денний час ОСОБА_7 проникнув в буд. АДРЕСА_16 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_20 вартістю 1297 грн.
16. 1 грудня 2005 р. в денний час ОСОБА_7 проникнув до буд. АДРЕСА_17 в м. Чернігові, звідки намагався таємно викрасти майно потерпілого ОСОБА_21, вартістю 1570 грн., однак не зміг довести до кінця свого злочинного умислу з причин, які від нього не залежали.
17. 2 грудня 2005 р. в денний час ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_1, проникнули в буд. АДРЕСА_18, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_4 вартістю 2145 грн. 85 коп., однак не змогли довести до кінця свого злочинного умислу з причин, які від них не залежали.
18. При проникненні у вказаний будинок, вони були помічені в ньому ОСОБА_23, при цьому продовжували свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном і відкрито заволоділи майном потерпілої ОСОБА_4, вартістю 395 грн.
19. В період з 2 по 3 грудня 2005 р. в денний час ОСОБА_7 проникнув в буд. АДРЕСА_19 в м. Чернігові, звідки таємно викрав майно і гроші потерпілого ОСОБА_24 загальною вартістю 11600 грн.
20. 6 грудня 2005 р. в денний час ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_1 проникнули в буд. АДРЕСА_20, звідки відкрито викрали майно потерпілої ОСОБА_25 загальною вартістю 7245 грн.
Засуджений ОСОБА_7 вироку суду не оскаржив і апеляції на нього не подав.
Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на вирок, у якій поставив питання про його зміну. Апеляція мотивована тим, що на думку апелянта, суд зайве інкримінував обом засудженим кваліфікуючу ознаку - завдання значної матеріальної шкоди усім потерпілим. Тоді як ця кваліфікуюча ознака стосується тільки епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_13
Засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію на вирок, в якій ставить питання про зміну вироку і пом'якшення призначеного йому покарання. Апеляція мотивна тим, що по частині обвинувачення, визнаного судом доведеним, відсутні докази відносно засудженого.
Адвокат ОСОБА_5 подав апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_1, в якій поставив питання про виключення з вироку відносно ОСОБА_1 епізодів злочинів : крадіжок у потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_23, та перекваліфікацію дій засудженого по епізодам відкритого заволодіння майном потерпілих ОСОБА_25 і ОСОБА_23 з ст. 186 на ст. 185 КК України.
Захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала апеляцію на вирок суду, в якій поставила питання про скасування вироку, як такого, що постановлений на доказах, здобутих незаконними методами: шляхом фізичного та психічного насильства над засудженим.
Вислухавши в судовому засіданні прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та заперечував проти задоволення інших апеляцій, засудженого, його захисника і адвоката, які просили суд задовольнити їхні апеляції, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_23, які просили залишити вирок суду без змін, а апеляції на користь засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції підлягає частковому задоволенню, а інші апеляції слід залишити без задоволення. Таке рішення суд ґрунтує наступним.
У відповідності до ст. 275 КПК України, розгляд справи в суді провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
З пред'явленого по справі обвинувачення вбачається, що за кваліфікуючою ознакою заподіяння значної шкоди потерпілому, поряд з іншими кваліфікуючими ознаками, було кваліфіковано епізод відносно потерпілої ОСОБА_13 від 10 листопада 2005 року. У вироку суду, як вбачається з його змісту, на сторінці 22 в абзаці 3-му (а.с. 441) дано загальну кваліфікацію діям обох засуджених, при цьому вказано на кваліфікуючу ознаку значної матеріальної шкоди відносно всіх потерпілих. Тому слово „потерпілим" в цьому абзаці вироку слід замінити словами „потерпілій ОСОБА_13".
В апеляціях засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_5, та згідно пояснень самого засудженого в засіданні апеляційного суду, не оспорюються 7 епізодів скоєних ним злочинів, тому у відповідності до ст. 365 КПК України, апеляційний суд перевіряє тільки ті обставини. Факти й висновки суду, відносно яких подана апеляція.
Зі змісту апеляцій адвоката ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_1 видно, що вони не погоджуються з висновками суду про винність ОСОБА_1 в скоєнні крадіжок у потерпілих: ОСОБА_16 в ніч на 18 листопада 2005 р., у потерпілої ОСОБА_2 27 листопада 2005 р., у відкритому заволодінні майном ОСОБА_4 і замаху на таємне викрадення частини цього майна 2 грудня 2005 р.
Ці апеляції не підлягають задоволенню, оскільки правильність висновків суду про винність ОСОБА_1 за вказаними епізодами обвинувачення підтверджена матеріалами кримінальної справи.
Так, на досудовому слідстві ОСОБА_7 упевнено вказував на епізоди своєї злочинної діяльності разом з ОСОБА_1 при допиті в якості обвинуваченого він указав, що крадіжку з господарства ОСОБА_16 на АДРЕСА_11 в м. Чернігові він скоїв разом з ОСОБА_1. При цьому він вірно вказав, що об'єктом злочинного посягання було майно, яке знаходилось в багажнику автомобіля „Жигулі". Березенко звідти таємно викрав запасне колесо та інструменти, які потім продав. Ці його показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_16 (т. З а.с. 80). Ці ж його показання узгоджуються з власноручно написаною ним явкою з повинною (т.З а.с. 44).
Також на досудовому слідстві ОСОБА_7 давав упевнені показання щодо крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 27 листопада 2005 р. Зокрема, він вказав на такі деталі скоєння злочину, як: викрадення з будинку потерпілої золотих коронок, газового пістолету та 1 долару США. В цих показаннях ОСОБА_7 наполягав, що співучасником злочину був ОСОБА_1, якомі він віддав газовий пістолет, щоб той його продав, (т.4 а.с. 129).
Ці його показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2 (т.2 а.с. 80). Спосіб скоєння злочину - проникнення через
вікно в будинок потерпілої, підтверджений як показаннями ОСОБА_7, так і протоколом огляду місця події від 27 листопада 2005 р. (т.2 а.с. 61-62).
В засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_2 вказала, що особисто чула в суді першої інстанції зізнання ОСОБА_1 про те, що він стояв, спостерігаючи за обстановкою, коли в будинку потерпілої знаходився ОСОБА_7.
Щодо скоєння злочину відносно майна потерпілої ОСОБА_4, то ОСОБА_7 у своїх показаннях також упевнено вказував на співучасника цього злочину - ОСОБА_1 На нього він вказував і у своїй явці з повинною (т. З а.с. 53). Перелік викраденого майна, в тому числі мобільний телефон „Моторола" і персональний комп'ютер, вказаний ОСОБА_7, співпадає з показаннями потерпілої ОСОБА_4 та свідчить про правдивість показань ОСОБА_7
Засуджений ОСОБА_7 не оскаржив вироку суду, погодившись з висновками про співучасть ОСОБА_1 в ряді злочинів, описаних у вироку. Це також підтверджує правильність висновків
Стосовно кваліфікації даного злочину, до на думку апеляційного суду, органи досудового слідства і суд правильно кваліфікували дії обох засуджених по ст. 186 ч.З та 15ч.2-185 ч.З КК України.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25 грудня 1992 року N 12 з наступними змінами, дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не дивлячись на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 В.В., він виявив в своєму помешканні двох сторонніх людей, які, побачивши його, втекли, забравши з собою частину майна. Іншу частину майна вони забрати не встигли, хоча воно було приготовлене для виносу. Аналогічні показання щодо майна дала в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, тому дії обох засуджених вірно кваліфіковані органами слідства і судом по ст.ст. 186 ч.З та 15ч.2-185 ч.З КК України.
Аналогічним чином діяли обидва засуджені при скоєнні злочину відносно майна потерпілої ОСОБА_25 6 грудня 2005 р. зокрема, ОСОБА_7 дав показання, що потерпіла помітила у своїй квартирі сторонніх людей, тобто його й ОСОБА_1. Проте, вони продовжували свої дії, направлені на заволодіння майном і заволоділи ним. За цим епізодом дії обох засуджених по ст. 186 ч. З КК України кваліфіковані правильно.
Апеляція захисника ОСОБА_6 - матері засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Викладені у ній обставини самим засудженим ОСОБА_1 під час досудового і судового слідства не підтверджувались. Навпаки - в судовому засіданні він добровільно дав показання про свою участь в семи злочинах, про що не зазначено в апеляції. Прокуратурою м. Чернігова проводилась перевірка по заяві ОСОБА_6 щодо незаконних дій працівників міліції відносно її сина. Постановою від ЗО
червня 2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції, котрі мали причетність до затримання ОСОБА_1 і проведення відносно нього дізнання, (т. 4 а.с. 393-394).
На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 374, 377 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив :
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково. Уточнити мотивувальну частину вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 3 липня 2006 р. відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_1, вказавши, що кваліфікуюча ознака -заподіяння потерпілому значної матеріальної шкоди стосується епізоду злочину відносно потерпілої ОСОБА_13 від 10 листопада 2005 р.
Апеляції засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на користь засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від З липня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Судді:
О.В. Демченко
Л.С. Навозенко
В.І Козак