Справа       №11-251/2006 р        Головуючий 1 інстанції: Бараненко С.М.

Категорія    ст. 162 ч.І КК                                Доповідач: Кузюра М.М.

ВИРОК І М Е Н Е М     УКРАЇНИ

04 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді     Кузюри М.М.

суддів:                         Зенченко Т.С., Оседача М.М.

при секретарі:             Носко Л.А.

за участю прокурора: Павленко О.В.

засудженого                ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора Новгород-Сіверського району на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2006 року.

Цим вироком: ОСОБА_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Новгород-Сіверського району Чернігівської області, освіта неповна середня, не одружений, працюючий розпилювальником в Новгород-Сіверському агролісгоспі, раніше судимий 10 березня 2004 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ст. 188 ч. 2 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджений за ст. 162 ч.І КК України до штрафу в розмірі 1700 грн.

На підставі ст. 72 КК України постановлено вказаний вирок виконувати окремо від вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2004 року.

Судом засуджений ОСОБА_1 визнаний визнаним в тому, що 03 грудня 2005 року близько 11 години 30 хвилин, порушуючи вимоги ст. ЗО Конституції України щодо недоторканності житла, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зриву навісного замка, проник до житлового будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 Н-Сіверського району Чернігівської області, звідки викрав магнітофон марки „SILI WF 220L" вартістю 270 грн.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок та постановити новий у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому остаточного покарання. Вважає, що

таке покарання не відповідає обставинам справи, так як ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду, скоїв новий злочин. При цьому, засуджений характеризується посередньо, на шлях виправлення не став, продовжуючи вчиняти нові злочини.

Заслухавши доповідача в ході проведеного по справі часткового судового слідства, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просить задовольнити її з вказаних в апеляції підстав, думку засудженого ОСОБА_1 з приводу апеляції, який просить відхилити апеляцію та дати можливість йому виправитися без позбавлення волі, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить її обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка і у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину правильно застосований і матеріальний закон, що не заперечує засуджений і ці обставини не оспорюються в апеляції прокурора. Покарання засудженому ОСОБА_1 за ст. 162 ч. 1 КК України призначено в межах санкції статті.

Разом з тим, при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків, суд не дотримався загальних засад призначення покарання, визначених ст. ст. 65, 71, 72 КК України, та роз'яснень Верховного Суду України, що містяться в п.10 ч. 2 його постанови "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання, яке суперечить вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1. раніше був засуджений за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2004 року за ст. 188 ч. 2 КК України до 5-ти років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. В період іспитового строку ОСОБА_1. знову скоїв злочин, за який його засуджено до покарання у вигляді штрафу.

Призначаючи покарання за сукупністю вироків, суд мав керуватися вимогами ст. 71 ч 1 КК України, відповідно до якої, до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково необхідно було приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Керуючись вимогами ст. 72 КК України, яка передбачає самостійне виконання вироку з покаранням у вигляді штрафу, як основного покарання, суд зобов'язаний був призначити ОСОБА_1 за ст. 71 КК України покарання у

2

вигляді позбавлення волі та штрафу, зазначивши про самостійне виконання вироку у виді штрафу, однак зазначених вимог не виконав.

За таких обставин вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню з постановленням нового вироку та призначенням покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України. Враховуючи характеризуючі дані засудженого, скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння та ставлення до вчиненого діяння, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 162 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, в зв'язку з чим апеляція прокурора з цих підстав підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора Новгород-Сіверського району задовольнити.

Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 162 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1-го року обмеження волі.

На підставі ст. ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2004 року до покарання, призначеного за новим вироком, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час перебування його під вартою і початком строку відбуття покарання рахувати ЗО травня 2006 року.

В решті вирок Новгород-Сіверського районного суду від 09 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

На вирок протягом одного місяця з моменту його проголошення може бути подана касаційна скарга та внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Чернігівської області.

СУДДІ:

ЗЕНЧЕНКО Т.С.            КУЗЮРА М.М.         ОСЕДАЧ М.М.