Справа    №   11-501/2006       Головуючий в 1 інстанції: Корзюк Т.П.

Категорія ст. 122 ч 1 КК України                                              Доповідач: Кузюра М.М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді                 Кузюри М.М.

суддів                                   Зенченко Т.С., Оседача М.М.

при секретарі                         Терешко В.М.

з участю: прокурора               Скрипки Б.М.

потерпілого                           ОСОБА_2

засудженої                            ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора Коропського району на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, уродженка м. Брянська Луганської області, мешканка АДРЕСА_1 Коропського району Чернігівської області, громадянка України, освіта неповна середня, незаміжня, не працююча, раніше не судима, -

засуджена за ст. 122 ч.І КК України до 3-х років обмеження волі.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, та на неї покладено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, своєчасно повідомляти зазначену установу про зміну місця проживання, та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 08 січня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 17 години на подвір'ї свого співмешканця ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 Коропського району, на ґрунті особистих неприязних стосунків під час сварки, яка переросла в бійку, нанесла останньому удар ногою в область тулуба, спричинивши тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості   у вигляді закритого перелому 9-го лівого ребра із незначним зміщенням.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи правильності висновків суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1, просить прийняти справу до свого провадження, вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати, і постановити новий вирок, яким призначити їй покарання у відповідності із вимогами чинного кримінального закону. Апеляцію прокурор мотивує тим, що суд необгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі, оскільки даний вид покарання не може бути призначено особі, яка має на утриманні неповнолітніх дітей віком до 14 років, а ОСОБА_1 на час постановлення щодо неї вироку мала 2-х неповнолітніх дітей віком до 14-ти років. За таких обставин прокурор вважає призначене покарання неправильним та, з врахуванням особи та обставин скоєння злочину, занадто м'яким.

Заслухавши доповідача в ході проведеного по справі часткового судового слідства, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просить задовольнити її з вказаних в ній підстав, думку засудженої ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2, які погоджуються з доводами апеляції, колегія суддів знаходить апеляцію прокурора обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка і у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину правильно застосований і матеріальний закон, що не заперечує засуджений і ці обставини не оспорюються в апеляції прокурора.

Разом з тим, при обранні засудженій виду покарання, суд не дотримався загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, та роз'яснень Верховного Суду України, що містяться в п.2 його постанови "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7, призначивши ОСОБА_1 покарання, яке суперечить вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 61 ч. З КК України, обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, а згідно свідоцтв про народження, ОСОБА_1 має двох дочок: ОСОБА_3 1996 року народження та ОСОБА_4 1998 року народження (а.с.58-59), які на час постановлення вироку щодо ОСОБА_1 не досягли 14-річного віку, що не було враховано судом.

2

Таким чином, суд застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню, що, відповідно до ст. 371 КПК України, є його неправильним застосуванням і тягне за собою скасування вироку.

За санкцією ст. 122 ч. 1 КК України, окрім обмеження волі, може бути призначене покарання у вигляді виправних робіт та позбавлення волі. Враховуючи, що ОСОБА_1 не працююча і до неї не можуть бути застосовані виправні роботи, а також беручи до уваги скоєння нею злочину в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті. При цьому колегія суддів приймає до уваги позитивні характеристики засудженої, наявність двох малолітніх дітей, примирення з потерпілим, відсутність тяжких наслідків злочину, та приходить до висновку про можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на певний термін.

В зв'язку з наведеним апеляція прокурора є обґрунтованою і з цих підстав підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365 , 366, 371, 378 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора Коропського району задовольнити.

Вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 122 ч. 1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, своєчасно повідомляти зазначену установу про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

З

В решті цей же вирок суду залишити без змін.

На вирок протягом одного місяця з моменту його проголошення може бути подана касаційна скарга та внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Чернігівської області.

СУДДІ:

ЗЕНЧЕНКО Т.С.      КУЗЮРА М.М.         ОСЕДАЧ М.М.