Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/792/24

Провадження № 2/936/184/2024

17.10.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Павлюка С.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селщі Воловець цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення неповнолітніх дітей на утриманні та вихованні батька та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу та залишення неповнолітніх дітей на утриманні та вихованні батька, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 29.10.2011. З часу реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім`єю в гармонії та повазі одне до одного впродовж шести років. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька ОСОБА_3 . З часу народження доньки між ними почали виникати непорозуміння, які часто переходили в сварки. Край їх нормальним сімейним відносинам було покладено в 2021. Внаслідок цього, ще під час вагітності, між ними припинилось нормальне спілкування. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила доньку ОСОБА_4 . Через наведені обставини позивач психологічно не могла займатись донькою ОСОБА_5 , а тому з часу народження нею займався винятково відповідач. Станом на теперішній час фактичні сімейні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть більше трьох років. Позивач не бажає надалі мати з відповідачем сімейні відносини і зберігати сім`ю та шлюб. Ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, а відтак подальшого сенсу у збереженні реєстрації шлюбу немає. Неповнолітні діти проживають з батьком, він майже три роки самостійно займається їх утриманням і вихованням, дбає про їх належний розвиток, стан здоров`я, повністю опікується ними. Позивач виїхала за кордон і в найближчому майбутньому не планує повертатись в Україну. Діти прихильні до батька, водночас позивач з ними не спілкується. Позивач не має бажання й часу також на те, щоб брати участь у вихованні дітей, а також вирішувати питання щодо них (лікування, вибору закладів освіти, охорони здоров`я, виїзду за кодон, тощо).

Ухвалою судді від 17.07.2024 по справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До початку розгляду справи відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, у якій просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зустрічні позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в них з ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_6 і з часу народження доньки між ними почали виникати непорозуміння. ОСОБА_2 хотів щоб жінка народила ще одну дитину і після того як дружина завагітніла, вона перестала спілкуватись з донькою ОСОБА_6 , а після народження дочки ОСОБА_5 , до дочки ОСОБА_6 вона втратила будь-який інтерес. Через деякий час дружина взагалі виїхала за кордон, залишивши його з дітьми, неповнолітні діти проживають разом з ним. Зазначає також, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог щодо розірвання шлюбу та залишення неповнолітніх дітей на його утриманні та вихованні, оскільки ОСОБА_1 взагалі припинила спілкування з ним та доньками, більше не бажає знати ані його, ані дітей, не буде повертатись до них і не буде спілкуватись з ними.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 25.09.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення неповнолітніх дітей на утриманні та вихованні батька.

Позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, на електронну адресу суду скерувала заяву, відповідно до якої первісний позов підтримала, просила його задовольнити, щодо зустрічного позову не заперечує, справу просила розглянути без її участі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, звернувся до суду із аявою про розгляд справи без його участі, первісний позов визнає та підтримує зустрічний позов в повному обсязі.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району в судове засідання не з`явився, проте надав до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позовів є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Однією з основних засад шлюбу, передбачених ст. 24 СК України є його добровільність.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Згідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Судом встановлено, що 29.10.2011 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Виконкомом Біласовицької сільської ради Воловецького району Закарпатської області було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №6, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 29.10.2011 виконкомом Біласовицької сільської ради Воловецького району Закарпатської області.

Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позивача з відповідачем подружні відносини не склалися, шлюбні відносини між ними припинено, шлюб існує формально.

У матеріалах справи міститься зустрічна позовна заява відповідача у якій він зазначив, що на розірвання шлюбу згідний.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач позов визнав. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Згідно з ч.2 ст.140 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати та після розірвання шлюбу прізвище позивачці за первісним позовом за її вибором слід залишити « ОСОБА_10 ».

Крім того, позивачка за первісним позовом одночасно з вимогою про розірвання шлюбу просить суд залишити неповнолітніх дітей на утриманні й вихованні батька.

Статтею 141 СК України передбачено, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 за №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного Кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Вирішуючи позовну вимогу за первісним позовом про залишення неповнолітніх дітей на утриманні та вихованні батька після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18, «за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу».

Тобто, лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, навпаки судом встановлено, що сторони погодили, що неповнолітні діти залишаться із батьком. Крім того, із матеріалів справи вбачається, мати самоусунулась від виховання та утримання неповнолітніх дітей, життям дітей не цікавиться.

У зв`язку із вказаним, суд дійшов висновку, що неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити на утриманні й вихованні батька ОСОБА_2 .

Щодо зустрічного позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.

Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 за №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Із висновку органу опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 08.10.2024 за №8 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається що згідно акта обстеження житлово-побутових умов складеного комісією від 26.09.2024 у складі в.о. начальника Служби у справах дітей Нижньоворітської сільської ради Самолевської М.Ф. та старшим лейтинантом поліції ДОП ВП №2 МРУП Хміль М.М. встановлено: в будинку проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - батько (заявник); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина (заявника); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка (заявника); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка (заявника). На момент проведення обстеження батько із дітьми були вдома. Батько готував дітям їсти, грався з ними. Будинок облаштований всім необхідним для проживання. Діти мають свою окрему кімнату, ліжка і шафи з одягом, розвивальні ігри. Зі слів сусідів батько сам піклується про дітей. Зі слів ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 не має й не бажає мати з ОСОБА_2 сімейні відносини і зберігати сім`ю та шлюб, вона повністю припинила спілкування з чоловіком і дітьми, більше не бажає знати ні чоловіка, ні дітей. Отже комісією встановлено, що ОСОБА_1 не бере участі у вихованні дітей, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не вживає заходів щодо створення належних умов для розвитку їх природних здібностей, підготовки їх до самостійного життя та праці, тобто не виконує батьківських обов`язків та ухиляється від їх виконання, навіть не цікавиться життям дітей. Із огляду на зазначене, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним та відповідає інтересам дітей.

Аналізуючи всі докази по справі, суд вбачає, що мама дітей ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не спілкується з дітьми; не цікавився станом їх здоров`я, не надає жодної матеріальної допомоги на лікування; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ухилення ОСОБА_1 від виховання дітей і свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками є доведеним, а відтак з метою захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявлений зустрічний позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню.

Вимоги про відшкодування судових витрат сторонами по справі не заявлено.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення неповнолітніх дітей на утриманні та вихованні батька - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 29.10.2011 Виконкомом Біласовицької сільської ради Воловецького району Закарпатської області, за актовим записом №6, між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_10 ».

Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити на утриманні й вихованні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки й піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Повне найменування сторін:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: орган опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, місце знаходження: вул. Центральна, №114, с. Н.Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область.

Суддя Павлюк С.С.