15.04.2011

Справа № 2-4491/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд  Дніпропетровської області у складі:                                  

        головуючого судді: Бойко О.М.

        при секретарі: Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа Комунальне підприємство Дніпропетровського району Бюро технічної інвентаризації про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2009 вона набула право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Вказане домоволодіння розташоване на земельних ділянках, які належать їх на праві власності. Користуючись своїми правами як власника цих обєктів нерухомого майна Позивач знесла старе домоволодіння та побудувала протягом 2010 року нове. Враховуючи відсутність порушень прав третіх осіб Позивач просила суд визнати за нею право власності на збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, послався на обставини викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду зяву, в якій просив розглянути справу без його участі та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.12.2009 позивач придбала на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого приватним нотарісуом ОСОБА_2, реєстровий номер 983, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

На підставі рішення сесії Кіровської селищної ради від 26.03.2010 №669-30/V Позивачу передана у власність земельна ділянка площею 0,0868га по АДРЕСА_1 Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі рішення сесії Кіровської селищної ради від 26.03.2010 №669-30/V Позивачу передана у власність земельна ділянка площею 0,0488га по АДРЕСА_1 Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Для задоволення своїх побутових та господарських інтересів Позивач протягом 2010 року здійснила будівництво житлового будинку, лазні, навісу, сараю, навісу, ями зливної, воріт, хвіртки, огорожі, замощення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1  Будівельні роботі проводились позивачем власними силами з придбаних за власні кошти матеріалів. Будівельні матеріали позивач придбала на протязі всього будівництва на будівельних ринках.

Рішенням Кіровської селищної ради від 20.01.2010 Позивачу надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку та господарських споруд.

Позивач повідомила інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про початок будівельних робіт, вхідний номер 3374/84 від 18 листопада 2010 року.

Приватним підприємством «Фірма «Архпроект стиль»(ліцензія АВ №490478 від 15.12.2009) розроблено проект на індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1

Інститутом проектування та експертизи будівництва (ліцензія мінрегіонбуд. Серія АВ №409976, дійсна до 11.11.2011) надано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку (літ. А-2) з навісом (літ. а), лазні (літ. Б), сараю (літ. В), та навісів (літ. б, Г), за адресою: АДРЕСА_1

Головним архітектором Дніпропетровської районної державної адміністрації затверджено будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок, лазню, навіси, за адресою: АДРЕСА_1

У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи неналежно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається належним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

На підставі статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого в Міністерстві юстиції 07.02.2002 року №7/5. Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавтсву України і предявленим правовстановлюючим документам. Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації обєктів, права щодо якого підлягають реєстрації. Згідно переліку правовстановлюючих документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна, який є додатком №1 до Тимчасового положення та абзацу 13 частини 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно відноситься до правовстановлюючих документів, які є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав. Акт прийому нерухомого майна до експлуатації поряд із судовим рішенням також віднесено до правовстановлюючих документів, які є підставою для реєстрації прав власності.

Враховуючи відповідність будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, - будівельним нормам та стандартам, на підставі ч. 2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, прийтняття в експлуатацію обєкта полягає у визначенні готовності, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам та правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність будівель до експлуатації у всіх аспектах визначена висновком експертів. Приймаючи до уваги вказане, суд вважає можливим визнання права власності за позивачем без додаткових актів введення в експлуатацію.

На підстві викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 60, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області –задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований будинок літ. А, загальною площею 258,0 кв.м., житловою площею 119,0 кв.м., три ганки,  навіси літ. а, б, Г, лазню літ. Б, сарай літ. В, яму зливну літ. ЗЯ, №1 ворота, №2 хвіртки, №3 огорожу, №4 огорожу, І замощення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                Бойко О.М.