Судове рішення #1487697
копія

копія

Справа № 11-750/2007 року                                                               головуючий  в І-ій інстанції: Роїк В.П.

Категорія: ст. 358 ч.3 ККУ                                                                 доповідач: Шершун В.В.

               

    ухвала

                                 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

  «19» грудня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі: 

                         

   головуючого-судді: Шершуна В.В.,

                        суддів:  Бойко Л.В., Задворного О.Л.,

                                         з участю прокурора: Бардецького О.І.

 

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Славутського міськрайлонного суду Хмельницької області від «23» жовтня 2007 року.

  

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. н., білоруса, гр-на України, уродженця м. Бобруйськ, Могилевської обл., Білорусь, жителя мАДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого:

-     12.12.2002 року за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 190 ч.2, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 07.09.2005 року на підставі ст. 3 п. «б» Закону України «Про амністію»;

-     23.03.2006 року за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання з іспитовим строком у 3 роки

 

засуджено за ст. 358 ч.3 КК України до 6 місяців арешту.

 

         На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2006 року і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

 

         Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

 

          Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу взяття під варту.

 

          Постановлено стягнути з засудженого на користь держави 359 грн. 18 коп. витрат, пов'язаних з проведенням по справі судово технічної експертизи документу.

 

        Згідно вироку суду, в один із днів липня 2007 року ОСОБА_1. придбав у невстановленої слідством особи за 200 грн. завідомо підроблену довідку № 1131, видану на його імя, в якій містились неправдиві відомості про час та місце його роботи на ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»», посаду та заробітну плату за період з січня по червень 2007 року. 17 липня 2007 року ОСОБА_1. використав вказану довідку, подавши її до Славутського відділення АКБ «Правексбанку» для отримання споживчого кредиту.

 

           Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_1. оскаржив його в апеляційному порядку.

            Як видно зі змісту апеляційної скарги, засуджений просить змінити вирок місцевого суду, призначивши йому покарання за ст. 358 ч.3 КК України у вигляді штрафу, а покарання призначене за вироком Славутського міськрайонного суду від «23» березня 2006 року залишити до самостійного виконання.

             При цьому апелянт  вказує, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості злочину та даним про його особу. Зокрема, засуджений вказує, що суд першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі врахував, що він свою вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю свого проживання. Усе це, на думку апелянта, давало суду всі підстави прийти до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

 

           Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого в підтримку поданої апеляції, думку прокурора, який заперечував проти апеляції та просив залишити вирок без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

 

            Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1. у використанні завідомо підробленого документу при зазначених у вироку обставинах, - відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

             Так, сам ОСОБА_1. вину визнав повністю і пояснив, що в липні 2007 року придбав у незнайомого чоловіка підроблену довідку про те, що він працює в ЗАТ «Буд фарфор» і про зарплату в цій установі за січень-червень 2007 року, хоча він там не працював і зарплату не одержував. Названу довідку він подав в «Правекс-банк» для отримання кредиту.

             Ці покази повністю підтвердили свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які пояснили, що ОСОБА_1. здав в Славутське відділення «Правексбанку» довідку про місце роботи і зарплати, яка в ході перевірки виявилась фіктивною.

             Свідок ОСОБА_4. пояснив, що в довідці № 1131, яку використав ОСОБА_1., підпис не його і дані, зазначені в ній, не відповідають дійсності.

             Як видно з книги реєстрації довідок ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»», довідка № 1131 видана не ОСОБА_1., а ОСОБА_5. Довідка цього ж підприємства стверджує, що ОСОБА_1в 2007 році не працював і зарплату не отримував.

              Згідно висновків експерта № 49Т від 10.09.2007 року, зображення на довідці № 1131, без дати, відтиску печатки та кутового штампу ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»» не є відтиском кліше, а виконане за допомогою копіювальної техніки струменевого типу.

             Названим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст. 358 ч.3 КК України, оскільки він використовував завідомо підроблений документ.

            Міра покарання ОСОБА_1. призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які помішують та обтяжують покарання.

            При цьому суд першої інстанції повністю врахував визнання ОСОБА_1. своєї вини, щиросердечне каяття, його позитивну характеристику, та те, що він активно сприяв розкриттю злочину, даючи правдиві докази, тобто ті обставини, на які посилався апелянт.

           Разом з тим, суд правильно врахував, що ОСОБА_1. раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення і перевиховання засудженого можливе лише за умови позбавлення волі.

            Колегія суддів вважає за можливе погодитись з таким висновком місцевого суду і не знаходить підстав для зменшення призначеного засудженому покарання.

 

            Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

 

ухвалила:

            

             Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від «23» жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

 

Головуючий: /підпис/

               судді: /підпис/

Копія вірна, згідно оригіналу

cуддя апеляційного суду                                                                                         Шершун В.В.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація