АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ____________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                                      КОПІЯ

          “  24 ”  грудня  2007 року                                                                  м. Хмельницький

                               Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                      Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

    суддів: Варвус Ю.Д., Ващенка С.Є.

    при секретарі  Коробчук А.А.

                                   з участю: позивача та відповідача

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22ц - 2288  за   апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Красилівського районного  суду від 03 вересня  2007 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

                                                               в с т а н о в и л а:

            В травні 2007 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_2. про витребування  з його володіння належного позивачеві майна, а саме: трьох форм пам'ятників для дорослих та чотирьох опалубків залізобетонних кілець, загальною вартістю 2127 грн. 63 коп. В обґрунтування цих вимог позивач вказував, що означене майно йому було виписано 27.03.2006 року в рахунок оплати праці на посаді завідуючого виробництвом  Красилівського райсільгоспкомунгоспу. В квітні 2006 року він передав форми та опалубки на зберігання ОСОБА_2., який, займаючись  підприємницькою діяльністю,  використовує його майно для виробництва пам'ятників та залізобетонних кілець і за користування ніякої оплати йому не проводить. З огляду на таку поведінку відповідача, він в грудні 2006 року став вимагати повернення майна, проте ОСОБА_2. відмовився повернути майно, що  стало підставою для звернення з означеним позовом.

Внаслідок відмови відповідача від повернення майна йому завдано майнової шкоди, яка виражається в упущеній вигоді на суму 1238 грн., оскільки він сам міг виготовляти пам'ятники та залізобетонні кільця і отримувати дохід. Крім того, такими діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 1700 грн.

Рішенням Красилівського районного суду від 03 вересня 2007 року ухвалено витребувати з незаконного чужого володіння у ОСОБА_2та передати ОСОБА_1три форми для пам'ятників дорослих, одну форму для пам'ятників дитячих, чотири опалубки залізобетонних кілець на загальну суму 2127 грн. 63 коп.; стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. судові витрати в сумі 81 грн. В решті позовних вимог відмовлено.  

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Святецький В.В.                                   Справа №22ц-2288

Доповідач -Кізюн О.Ю.                                                                                 Категорія № 44

            Цим же рішенням в порядку забезпечення позову накладено арешт на три форми для пам'ятників дорослих, одну форму для пам'ятників дитячих, чотири опалубки залізобетонних кілець на загальну суму 2127 грн.63 коп.

            В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1. про повернення майна відмовити, оскільки позивач не довів, що спірне майно є його власністю. Окрім того, суд першої інстанції ухвалив повернути позивачеві одну форму для пам'ятників дитячих, хоча на дане майно позивач не претендує і вимог щодо цього майна ніяких не заявляв.

            Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних мотивів.

            Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог.

            Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1. з вимогами про витребування форми для пам'ятників дитячих в суд не звертався.

В обґрунтування заявлених позовних вимог він зазначав, що в рахунок оплати праці йому згідно накладної від 27.03.2006 року було виписано три форми для пам'ятників для дорослих та чотири опалубки залізобетонних кілець на загальну суму 2127 грн. 63 коп. і саме це майно незаконно утримується і використовується ОСОБА_2. В засіданні апеляційного суду позивач підтвердив, що форма для пам'ятників дитячих йому не належить.

            За таких обставин посилання суду в рішенні на те, що в рахунок оплати праці позивачеві  згідно накладної від 27.03.2006 року було виписано окрім трьох форм для пам'ятників для дорослих та чотирьох опалубків залізобетонних кілець також одну форму пам'ятників для дітей, яку позивач разом з іншим майном передав ОСОБА_2., є безпідставними.

            Таким чином, ухваливши рішення про витребування у ОСОБА_2. разом з іншим майном (трьох форм для пам'ятників для дорослих та чотирьох опалубків залізобетонних кілець) однієї форми для пам'ятників дитячих, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених  ОСОБА_1позовних вимог, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, зокрема ст.11 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до положень ч.3 ст.309 цього Кодексу є підставою для зміни судового рішення.

            Інші доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

            Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що позивач на законних підставах набув право власності на три форми для пам'ятників дорослих та чотири опалубки залізобетонних кілець і ці висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються.

            В суді першої інстанції та в засіданні апеляційного суду ОСОБА_2., заперечуючи факт належності позивачу спірного майна,  не заперечував того факту, що означене майно з квітня 2006 року знаходиться у нього. Проте відповідач не надав суду доказів і такі не були здобуті судом, що він володіє і користується спірним майном правомірно.        

За таких обставин та відповідно до положень ст.387 ЦК України, суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги ОСОБА_1. в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

            Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                           в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задоволити частково.

            Рішення Красилівського районного  суду від 03 вересня  2007 року змінити. Виключити із рішення: в описовій частини (абзац перший, друге речення) слова „одну форму пам'ятників для дітей”, в мотивувальній частині (абзац шостий, третє речення) слова „ одну форму для пам'ятників дитячих”, в резолютивній частині (абзаци другий та п'ятий) вказівку про витребування у ОСОБА_2. одну форму для пам'ятників дитячих та про накладення арешту на  одну форму для пам'ятників дитячих.

            В решті рішення Красилівського районного  суду від 03 вересня  2007 року залишити без змін.

            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

                      Копія вірна: суддя                                                           О.Ю. Кізюн