Справа №2а-291 /09р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УК РАЇ НИ
17 червня 2009 року
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - П’ятковського В.І. секретаря - Костромін Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського ВДАІ в Івано-Франківській області про скасування постанови серії AT № 0053881 від 29 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Позивач посилається на те, що 28 квітня 2009 року він отримав копію постанови серії AT № 0053881 від 29 березня 2009 p., складену заступником командира Коломийського взводу ДПС ОСОБА_2, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України за те, що він 17 березня 2009 р. о 10 год. 49 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21093 ЗНГ н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху і рухався із швидкістю 95 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та накладено штраф в розмірі 340 гривень. Вказане порушення зафіксоване приладом Візир № 0812453.
Із даною постановою не згідний, оскільки в постанові не вказано, чи перевищення руху допущено в населеному пункті, чи в іншому місці, де обмежена швидкість руху. До постанови приєднано фотографії автомобіля ВАЗ 21093 ЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_1. З фотографій незрозуміло на якій ділянці дороги зафіксовано рух автомобіля, чи є там обмеження швидкості руху. Тому приєднана до постанови відеозйомка не може бути доказом по справі відповідно до статті 14-1 КпАП України.
В силу ст. 251 КпАП України у всіх інших випадках фотозйомка є одним із видів доказів, поряд з основними доказами правопорушення - із протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями водія та іншими доказами.
17.03.2009 року протокол про адміністративне порушення Правил дорожнього руху не складався, тому, що він не приєднаний до справи, а при складанні протоколу працівники міліції мали б виявити, що автомобілем керував не він. Бо вказаний автомобіль 05.03.2009 р. він по довіреності надав право на керування вказаним автомобілем ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен з яких діє самостійно незалежно один від одного. Тому він не міг їхати в цьому автомобілі у вказаний час.
Одна лише фотозйомка, на якій нічого, крім автомобіля не зафіксовано, не може бути доказом, що саме він рухався на даному відрізку дороги із зафіксованою на знімку швидкістю і чи є обмеження швидкості руху в даному місці.
Він пропустив десятиденний строк відведений для оскарження постанови, оскільки, того ж дня як він отримав постанову, він звернувся з письмовою заявою до заступника командира Коломийського взводу ДПС в якій повідомив, що 17.03.2009 р. за кермом автомобіля ВАЗ 21093 ЗНГ н.з. НОМЕР_1 він не перебував, і що даним автомобілем розпоряджається згідно Доручення від 05.03.2009 р. ОСОБА_3, і чекав на відповідь по даній заяві. Зрозумівши, що відповіді на його заяву не буде він звернувся до суду, але термін десять днів відведений для оскарження постанови вже минув.
Вважає дану постанову незаконною і просить суд поновити строк оскарження постанови, її скасувати та провадження у справі закрити.
Відповідач будучи належно повідомленим судом про час та місце розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, клопотання про перенесення розгляду справи не надсилав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими до задоволення повністю виходячи із наступного.
Із складеної постанови серії AT № 0053881 від 29 березня 2009 p., заступника командира Коломийського взводу ДПС ОСОБА_2 вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України за те, що він 17 березня 2009 р. о 10 год. 49 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21093 ЗНГ н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху і рухався із швидкістю 95 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та накладено штраф в розмірі 340 гривень. Вказане порушення зафіксоване приладом Візир № 0812453.
В постанові не вказано, чи перевищення руху допущено в населеному пункті, чи в іншому місці, де є обмежена швидкість руху. До постанови приєднано фотографії автомобіля ВАЗ 21093 ЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_1. З фотографій незрозуміло на якій ділянці дороги зафіксовано рух автомобіля, чи є там обмеження швидкості руху. Тому приєднана до постанови фотозйомка не може бути єдиним доказом по справі.
В силу ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичі дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значения для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснениями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В разі зафіксування перевищення швидкості руху, інспектор ДПС повинен був зупинити порушника і скласти протокол про адміністративне правопорушення, як вбачається з матеріалів справи 17.03.2009 року позивача ніхто не зупиняв, протокол про адміністративне правопорушення Правил дорожнього руху не складався, а при складанні протоколу працівники міліції мали б виявити, що автомобілем керував не ОСОБА_1 Бо вказаний в постанові автомобіль 05.03.2009 р. позивач по довіреності надав право на керування вказаним в постанові автомобілем ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен з яких діє самостійно незалежно один від одного.
Одже, одна лише фотозйомка, на якій нічого, крім автомобіля не зафіксовано, не може бути доказом, що саме позивач рухався на даному відрізку дороги із зафіксованою на знімку швидкістю і чи є обмеження швидкості руху в даному місці.
У відповідності до ст. 258 КпАП України копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Однак, позивач отримав постанову про адміністративне правопорушення тільки 28 квітня 2009 року.
Також, у відповідності до ч.2 ст. 14-1 КУпАП за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особо, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. Того ж дня як позивач отримав копію постанови, він звернувся з письмовою заявою до заступника командира Коломийського взводу ДПС в якій повідомив, що 17.03.2009 р. за кермом автомобіля ВАЗ 21093 ЗНГ н.з. НОМЕР_1 він не перебував, і що даним автомобілем розпоряджається згідно Доручення від 05.03.2009 р. ОСОБА_3, однак працівники ДПС на дану заяву ніяким чином не відреагували.
Позивач пропустив десятиденний строк відведений для оскарження постанови, оскільки чекав на відповідь по вищевказаній заяві. Зрозумівши, що відповіді на його заяву не буде він звернувся до суду, але термін десять днів відведений для оскарження постанови вже минув, відповідно суд вважає дану причину поважною і рахує за можливе поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови.
Враховуючи конкретні обставини справи суд вважає, що заступником командира Коломийського взводу ДПС ОСОБА_2 при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не зовсім належно досліджено всі обставини, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова не може залишатися в силі.
На підставі наведеного та ст.ст. 287, 293, 294, 296 КпАП України, керуючись ст.ст. 18, 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови.
Скасувати постанову заступника командира Коломийського взводу ДПС лейтенанта міліції ОСОБА_2 серійний номер AT № 0053881 від 29 березня 2009 року.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КпАП України - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі зазначеної заяви. У випадку не подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає чинності 28 червня 2009 року.