П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі судді: Рожина Ю.М., Собіни І.М., Ковалевича С.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень у відмові виплати доплати до пенсії як соціальної допомоги “дітям війни”, -
В с т а н о в и л а:
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2009 року частково задоволені позовні ОСОБА_2 Визнано протиправними дії суб’єкта владних повноважень та стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року в сумі 972 грн. 01 коп., з 9 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 470 грн. 46 коп. та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 640 грн. 50 коп., а всього в сумі 2082 гри. 97 коп.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданій на постанову суду першої інстанції апеляційній скарзі відповідач вказує, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовано фактичні обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання протиправною діяльності відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії “діти війни”, перебуває на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” , відповідно до яких виключено п.17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції. Зокрема, встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
За наведеного позовні вимоги стосовно підвищення до пенсії “дітям війни” за 2006 рік не підлягали до задоволення, оскільки Кабінетом Міністрів України у 2006 році не визначено порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При вирішенні вимог позивача за 2007 рік судом правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до ст.6 вищезазначеного Закону, що внесені п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-пр/2008.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів вважає, що в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються “дітей війни” відповідно до ст.6 Закону, є безпідставними.
Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення конкретної суми надбавок до пенсії, оскільки з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. А стягнення зазначеної у рішення суми не є шкодою для позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом І інстанції порушено норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197,198,201,202,205,207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2009 року скасувати.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області при здійсненні нарахування пенсії ОСОБА_1.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Постанова апеляційної суду Рівненської області набирає законної сили з дня постановлення є остаточною і оскарженню на підлягає.
Колегія судді: