Справа №  1-72/11     

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року.              Миколаївський районний суд Львівської області          

                                        в складі головуючого - судді Береза В. І.

                                        при секретарі  Волківській Н.Б.

                                        з участю  прокурора  Зварича М.Я.

                              та захисника ОСОБА_1   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                          українця,  громадянина України, освіта спеціальна, не прцює, одруженого – на утриманні

                          перебуває неповнолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1

                          Миколаївського району Львівської області, раніше не судимого,-

     у вчиненні злочину , передбаченого    ч. 3 ст.185  КК України,-

     ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5,

                          українця,  громадянина України,  

                          освіта базова середня, не працює, не одруженого, проживає за адресою:                     

                          АДРЕСА_2 Львівської області, раніше судимого 16.06.2000 р.

                          Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 р. 6  

                          місяців позбавлення волі з відстрочкою відбування покарання на 2 роки, 29.07.2003 р.

                          Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 р.

                          обмеження волі, 03.02.2004 р. звільнений з місць позбавлення волі, не відбута частина

                          покарання замінена на 150 год. громадських робіт,-

   за ч. 3 ст. 185 КК України   

                                                                               в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 в групі з ОСОБА_3 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, в період часу з грудня 2010 року по 26 січня 2011 року шляхом відтягнення металічних воріт, проникли в складські приміщення «ПАФ імені Івана Франка», що знаходиться в селі Берездівцях Миколаївського району Львівської області, звідки таємно викрадали майно вищевказаної приватної агрофірми, яка належить на праві власності гр. ОСОБА_5, а саме викрали п'ять вживаних чавунних батарей водяного опалення по сім ребер, які погрузивши на металічні санки транспортували на метало прийомний пункт та здавали як металобрухт, при цьому отримані гроші використовували для власних потреб.

В результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_2 в групі із ОСОБА_3, завдали гр. ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 700 гривень.

Підсудний ОСОБА_3 в групі із ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, в період часу з грудня 2010 року по 26 січня 2011 року шляхом відтягнення металічних воріт, проникли в складські приміщення «ПАФ імені Івана Франка», що знаходиться в селі Берездівцях Миколаївського району Львівської області, звідки таємно викрадали майно вищевказаної приватної агрофірми, яка належить на праві власності гр. ОСОБА_5, а саме викрали п'ять вживаних чавунних батарей водяного опалення по сім ребер, які погрузивши на металічні санки транспортували па метало прийомний пункт та здавали як металобрухт, при цьому отримані гроші використовували для власних потреб.

В результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 в групі із ОСОБА_2 завдали гр. ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 700 гривень.

 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що протягом грудня 2010 р. та в січні 2011 р. тричі разом з ОСОБА_3 проникав в складські приміщення ПАФ ім. І.Франка, де головою є ОСОБА_5, відігнули металеві двері, щоб винести та здати на металобрухт чавунні батареї. В сусіда позичив сани та тричі, двічі по дві батареї з семи ребер та один раз одну батарею з семи ребер,  вивозили з приміщення на пункт прийому металобрухту, за здані батареї отримали по 100 грн., а коли везли третій раз, були виявлені та затримані головою ПАФ ОСОБА_5 та його сином. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати.

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що разом з ОСОБА_2 тричі ходив за чавунними батареями в складські приміщення ПАФ ім. І.Франка, головою якої є ОСОБА_5 у с. Берездівці Миколаївського району Львівської області, помагав виносити батареї з приміщення та двічі чавунні батареї по сім ребер – чотири штуки відвезли на пункт прийому металу, третій раз, коли везли одну батарею, їх затримав голова ПАФ ОСОБА_5 Розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати.

Незважаючи на повне визнання вини підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоєння злочину такими доводиться  поясненнями потерпілого та свідків, письмовими доказами.

  На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він є головою «ПАФ імені Івана Франка» в с. Берездівці Миколаївського району Львівської області з 1986 року. Територія огороджена бетонним та металевим парканом, однак на даний час охорона підприємства не здійснюється, наявні два заїзди на територію підприємства, які здійснюються через металеві ворота, і замикаються на навісні замки, ключі від яких знаходяться у нього. 25.01.2011 року зранку він приїхав на територію ПАФ, при перевірці та обході складів і складських приміщень агрофірми виявив, що з тильної сторони вигнута решітка на останньому вікні, а при відкриванні вхідних дверей виявив, що в приміщенні складу наявна нестача чугунних батарей водяного опалення. Останній раз він заходив в дане складське приміщення на початку грудня місяця, жодної нестачі тоді не було. 26.01.2011 року близько 12:00 годин йому зателефонував син ОСОБА_6 і повідомив про те, що двоє осіб на санках тягнуть батарею водяного опалення. Через кілька хвилин ОСОБА_6 приїхав та вони поїхали в напрямку за даними. Зупинивши автомобіль, вони підійшли до даних чоловіків, серед них знаходився знайомий йому з вигляду ОСОБА_2. Під час розмови, ОСОБА_5 з свого мобільного телефону викликав працівників міліції. Через деякий час приїхали працівники міліції і запросили всіх пройти разом з ними у відділення міліції в м. Н. Розділ для дачі письмового пояснення по даному факту. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 із території «ПАФ ім. І.Франка», вчинили крадіжку чугунних батарей водяного опалення в кількості 5 штук, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень.

На досудовоиму слідстві свідок ОСОБА_6 пояснив, що його батько ОСОБА_5 є головою «ПАФ імені  Івана Франка» в с. Берездівці, Миколаївського району  Львівської області. 25.01.2011  року зранку батько приїхав на територію ПАФ, при перевірці та обході складів і складських приміщень агрофірми виявив, що з тильної сторони вигнута решітка на останньому вікні, а  в приміщенні складу наявна нестача  чугунних батарей водяного опалення. 26.01.2011  року близько 12:00 годин він на своїй власній машині їхав в с.Гранки-Кути з м. Н. Розділ, проїжджаючи повз ПП «Добробут» помітив, що двоє чоловіків на санках тягнуть батарею   водяного   опалення.   Серед   них   був   знайомий   йому ОСОБА_2.  Він  пригадав,  що  подібні  батареї  викрали з  території батькової Агрофірми. Під'їжджаючи до пожежної частини, побачив, як двоє осіб тягли сани із накритою батареєю. Зупинивши автомобіль, вони підійшли до даних чоловіків та ОСОБА_5 викликав працівників міліції. Через деякий час приїхали  працівники міліції і запросили  всіх пройти разом з ними у відділення міліції в м. Н. Розділ для дачі письмового пояснення. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 із території «ПАФ ім. І.Франка»,  вчинили  крадіжку  чугунних батарей водяного опалення в кількості 5-ть штук, чим спричинили матеріальну шкоду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 26.01.201 1 року близько 13.00 години він вийшов із дому та прямував в напрямку с. Берездівці. В м. Н.Розділ   зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які тягли сани із чугунною батареєю на сім ребер. Він на їх прохання допоміг перетягнути батарею через дорогу та в цей час був зупинений головою ПАФ ОСОБА_5 та їх усіх трьох доставили в міліцію.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що до нього приходили підсудні. При розмові запевняли, що дані батареї не крадені, а здають, тому що їм потрібні гроші. В загальному вони здали йому 4 чугунні батареї по 7 ребер кожна, за які він заплатив їм гроші. Дані батареї вони привозили два раза по дві батареї. 26.01.2011 року близько 16.00 години до нього па приймальний пункт металолому приїхали працівники міліції і повідомили, що батареї, які в грудні місяці привозили ОСОБА_2 та ОСОБА_9 були викрадені з території «ПАФ ім. Івана Франка» в с.Берездівці Миколаївського району Львівської області у  ОСОБА_5.

Вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджується і письмовими доказами, зокрема :                                Відповідно до протоколу огляду місця події від 26 січня 2011 року, який проводився за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що такі вчинили крадіжку  чугунної батареї.(а.с. 3-4).

Згідно довідки про вартість металевих виробів 26.01.2011 р. вартість викрадених із складу чавунних батарей водяного опалення в кількості 5 штук по 7 ребер складає 700 грн. (а.с. 13).

Відповідно до протоколу огляду речових доказів та постанови про долучення речових доказів до матеріалів справи від 07.02.2011 р. долучено до кримінальної справи металічні сани з трьома дерев’яними дошками та чугунну батарею водяного опалення на сім ребер. (а.с. 35-36).

Оцінюючи покази підсудних, потерпілого, свідків та зібрані письмові докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки такі своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), поєднаного із проникненням в приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який раніше злочинів не вчиняв, щиро розкаявся у вчиненому, що  є обставиною, що пом’якшує покарання підсудному. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який у вчиненому розкаявся, що є обставиною, що пом’якшує покарання підсудному, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Підсудний ОСОБА_3 проживає разом з батьком – інвалідом другої групи, 26.05.2004 р. знятий з обліку в КВІ Миколаївського району Львівської області у зв’язку з відбуттям строку громадських робіт. Потерпілий ОСОБА_5 до підсудного претензій не має.

 На підставі встановлених обставин у їх сукупності, суд приходить до переконання про достатність призначити покарання підсудним у виді позбавлення волі без ізоляції підсудних від суспільства, виправлення таких можливе без ізоляції від суспільства та покарання слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин з встановленням іспитового строку.

Речові доказа по справі слід знищити.     

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на  3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.     

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 – підписку про невиїзд - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3      ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.                

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - залишити без змін.

Речові докази – чавунну батарею водяного опалення на сім ребер, предану на зберігання потерпілому ОСОБА_5 повернути ОСОБА_5, металічні сани з трьома деревяними дошками, передані на зберігання в камеру зберігання Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області – знищити. (а.с. 35-36).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення,     через  районний  суд.

Суддя:                                                                                                                                       Береза В. І.