Справа №  4-с-10/11

У Х В А Л А

21.04.2011   року суддя Голосіївського районного суду м. Києва  Антонова  Н.В., за участю секретаря Кавун І.М. розглянувши   скаргу ОСОБА_1  на  бездіяльність   старшого державного   виконавця   Відділу державної виконавчої служби  Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві Адаменка Олександра Михайловича,  -   

в с т а н о в и в:

До  Голосіївського  районного  суду  м. Києва   було  подано   скаргу  ОСОБА_1  на  бездіяльність   старшого державного   виконавця   Відділу державної виконавчої служби  Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві Адаменка Олександра Михайловича.

Скаржник в своїй скарзі посилається на те, що тривалий час про рух виконавчого провадження йому було не відомо, інформацію він дізнався лише після направлення скарги на адресу ВДВС, окрім того, державний виконавець допустив протиправну бездіяльність, що виразилось в тому, що в строк, визначений законом необхідні виконавчі дії не були проведені, щодо розшуку боржника державний виконавець не звертався до суду пропри невідоме місце проживання та місцезнахоження баржника, не перевірив наявність  у боржника коштів на рахунках та вкладах в установах банку, інших кредитних організаціях та не вчинив  жодних дій щодо примусового виконання рішення суду.

В судовому засіданні державний виконавець, дії якого оскаржуються, проти скарги заперечив та просив у задоволенні скарги ОСОБА_1  на  бездіяльність   старшого державного   виконавця   Відділу державної виконавчої служби  Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві Адаменка Олександра Михайловича відмовити в повному обсязі.

Також пояснив, що в ході виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-437/09 виданого 26.10.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 12869,52 грн. державним виконавцем всі дії вчинялися відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та місце проживання боржника чи місцезнаходження його майна на території Солом’янського району м. Києва не підтверджено.

Додатково пояснив, що дане виконавче провадження в період з 2009 року перебувало на виконанні в шести державних виконавців.

Інші   сторони  у  судове  засідання   не  з’явилися, про слухання   справи  повідомлені належним чином, про   причини   неявки  суду не повідомили.   

Вислухавши пояснення суб’єкта оскарження,  вивчивши   матеріали  виконавчого провадження, надані в судовому засіданні та матеріали скарги,  суд  дійшов  до  наступного.   

Судовим   розглядом   встановлено,  що  в  ВДВС  Солом’янського РУЮ у м. Києві  на примусовому  виконанні  знаходиться виконавчий лист № 2-437/09 виданий 26.10.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 12869,52 грн..

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» 02.12.2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк на добровільне виконання. Даною постановою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та оголошено заборону на його відчуження. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома, до суду, що видав виконавчий документ та до БТІ м. Києва, УДАІ м. Києва для накладення арешту на все майно боржника.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримано боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону. Боржник же в порядку ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»з постановою про відкриття виконавчого провадження не ознайомлений. У зв’язку з чим керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем відкладалися провадження виконавчих дій. Та керуючись п. 6 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження було зупинено у зв’язку з розшуком майна боржника. Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, але строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.

Зокрема, в ході виконавчого провадження державним виконавцем для встановлення місця реєстрації боржника, наявності у нього на праві власності автотранспортних засобів, та нерухомого майна; розрахункових рахунків в установах банку, а також встановлення реєстрації боржника як фізичної особи підприємця, було направлено відповідні запити до Адресного бюро м. Києва, УДАІ м. Києва, БТІ м. Києва, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва та Відділу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За адресою визначеною у виконавчому документі як місце проживання боржника: АДРЕСА_1 направлялися вимоги державного виконавця, здійснювалися неодноразові виходи з метою перевірки майнового стану боржника, та відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»залучалися працівники органів внутрішніх справ для примусового приводу боржника. В результаті проведених виконавчих дій було встановлено, що згідно відповідей з Відділу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з ДПІ у Солом’янському районі м. Києва отримання інформації стосовно боржника як фізичної особи підприємця та згідно з районною базою даних АІС «Реєстр платників податків»неможливо через відсутність ідентифікаційного номеру фізичної особи; встановлення ж ідентифікаційного номеру боржника можливе лише в ДПІ за місцем реєстрації боржника, а згідно довідки Адресного бюро боржник у м. Києві не зареєстрований; згідно даних АІС "Автомобіль" м. Києва  за боржником транспортні засоби не зареєстровано; згідно відповіді БТІ ОСОБА_2 за ОСОБА_2 на праві власності не зареєстрована; згідно акту державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 боржник не проживає та ніколи не проживав; мешканцям даної квартири - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про боржника нічого не відомо, що підтверджується письмовими поясненнями  ОСОБА_3 та рапортом дільничного інспектора міліції. Таким чином, в ході виконавчого провадження ні боржника, ні його майна за адресою, визначеною у виконавчому документі як місце проживання боржника: АДРЕСА_1  не виявлено.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У зв’язку з тим, що в ході виконавчого провадження на території Солом’янського району м. Києва, на яку поширюються функції ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві, не підтверджено ні місце проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, державним виконавцем перевіряється інформація про реєстрацію боржника у м. Черкаси та керуючись ч. 4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 08.03.2011 року) проводяться дії про доручення відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві перевірення інформації, отриманої з комп'ютерної бази даних БТІ м. Києва, яка ведеться з 15.02.96 р., та дозволяє проводити пошук правовстановлюючих документів за прізвищами фізичних осіб, без ідентифікування їх особистості, про реєстрацію на ім’я  ОСОБА_2 на праві власності: -1/2 ч. АДРЕСА_2; - АДРЕСА_3, а саме, ідентифікування особистість його власника та встановлення наявності боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  чи його майна на території, на яку не поширюється компетенція відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві.

Згідно ч. 6 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»незвернення державного виконавця до суду з поданням про розшук боржника може бути оскаржено до відповідного суду лише у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, згідно якої: у разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я або у зв’язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. За іншими ж виконавчими документами згідно ч. 5 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено право, а не обов’язок державного виконавця на звернення до суду з поданням про розшук боржника та лише за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. Про відсутність відомостей щодо місця проживання боржника стягувача повідомлялося у відповідях на численні письмові звернення останнього. Внесення пропозицій стягувачу про відшкодування витрат на розшук боржника Законом України «Про виконавче провадження» не передбачається; авансування таких витрат регулюється ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд вважає, що дії виконавчої служби вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

На  підставі   ст. 387 ЦПК України,  с у д -   

У Х В А Л И В :   

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1  на  бездіяльність   старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві Адаменка Олександра Михайловича.   

Заява  про  апеляційне оскарження даної  ухвали може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський суд м. Києва   протягом п'яті днів  з  дня   проголошення  ухвали. 

            Суддя: