КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-478/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" квітня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-478/10/0270
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа: виконавчий комітет Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»(далі -відповідач) щодо невидачі ОСОБА_1 (далі - позивач) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, площею 23,7 кв.м.- протиправними. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З приводу встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів відзначє наступне.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1116 від 28.05.2009 року вирішено оформити право приватної (спільної) власності позивача на квартиру з безоплатною передачею у власність за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 23,7 кв.м. (далі - квартира) та доручено відповідачу видати свідоцтво про право власності на житло.
26.04.2010 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою, в якій просила видати їй свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
Листом № 641 від 26.05.2010 року відповідач повідомив позивача, що вирішення питання видачі свідоцтва про право власності на квартиру стане можливим після надання виконавчим комітетом Вінницької міської ради листа про зняття обмежень з даної квартири, накладених листом від 27.05.2009 року за № 04-3-3-3435, за підписом заступника міського голови м. Вінниця –Ворони А.М.
Згідно з ч.2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що лист заступника міського голови не є тим документом, який дає право відповідачу призупиняти процес реєстрації прав на нерухоме майно. Більше того, вказаний лист датований раніше, ніж рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, на підставі якого позивач і отримала вказану квартиру.
З приводу вимог позивача щодо видачі їй реєстраційного посвідчення, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач не зверталась до відповідача щодо видачі їй вказаного посвідчення. Тому неправомірність або правомірність дій відповідача у даній частині не може бути визначена судом, оскільки відсутній факт порушення прав позивача у цій частині.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов`язання видати позивачу свідоцтво про право власності на квартиру, оскільки рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1271 від 10.06.2010 року вирішено, що пункт 1.62 рішення виконкому міської ради від 28.05.2009 року № 1116 «Про приватизацію державного житлового фонду в м. Вінниці», яким було визначено оформити право приватної (спільної) власності позивача на квартиру, визнано таким, що втратив чинність.
Враховуючи відсутність підстав для надання квартири позивачу у власність, у відповідача були відсутні підстави для видачі їй свідоцтва про право власності на вказану квартиру.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 19.04.2011 року