Справа №  2-а-3406/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя  Лихосенко М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в

У грудні 2010 позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату їй, як дитині війни, недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 р. по теперішній час.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішенням Конституційного Суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 і 2008 роки», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, у  зв"язку з  чим  позивач  вимушений звернутися  до  суду  з  даним  позовом.

Представник відповідача своїх заперечень проти позову не надав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим  державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України,  суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані  докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням  та  перебуває  на  обліку  у  УПФ  України  в  Ленінському  р-ні  м.Запоріжжя.

                Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р., який набрав чинності 15.03.2006р., до ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006р. пільги, встановлені ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.

Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 р. та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006р.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ„Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 р. діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачці щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006р. дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006р. здійснення доплат визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 р, Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

          Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

          Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р., N 6-рп/2007 визнано  таким,  що не  відповідає Конституції  України (є  неконституційними),  положення  пункту  12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  яким зупинено на 2007 рік  дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни".

Відповідно до п.п. 2 п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: « Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Відповідно  до ч.4  ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне  довічне  грошове  утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за  період з січня по 22.05.2008 були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 на 48 грн., щомісяця, а в квітні на 48,10 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008р., у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".

Зміст ст. 6  ЗУ "Про  соціальний  захист дітей  війни"  не  коригувався  та  її дія  на  2009, 2010р.р.  законами України не була зупинена.

Відповідно  до ч.4 ст. 9 КАС  України у  разі  невідповідності  нормативно-правового акта Конституції  України, суд  застосовує  положення  Конституції України  як  норми  прямої  дії.

Відповідно  до  п.6  ст.92  Конституції  України  виключно  законами  України  визначаються  основи  соціального  захисту, форми та  види  пенсійного  забезпечення.

Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивача.

Судом  встановлено, що  в  супереч  вимогам  закону, з 2007р.  по  теперішній  час, вказаний  вище  вид  підвищення  до  пенсії  призначався  та  виплачувався   позивачу  відповідачем  частково  у  розмірі 10%

Ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Листом №10705/Д-1 від 29.11.2010 р. відповідач відмовив позивачу в здійсненні перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 2006р. по  теперішній  час.

Позивач знала про порушення свого права, однак звернулася до суду лише 06 грудня 2010 р. з вимогами про здійснення перерахунку пенсії з 2006 р., тобто з пропуском установленого законом строку на звернення з даним позовом до суду.

                Питання про поновлення строку при відкритті провадження судом не вирішувалося.

Оскільки з наданої заяви не вбачається підстав для визнання пропуску строку для звернення до суду поважними, то позовні вимоги в цій частині за період з 2006р. по 28.05.10р. підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 100 КАС України.

Підвищення пенсії, передбачене ст. 6 Закону, підлягає виплаті позивачу за період з 29.05.2010 р. по 23.03.2011 р. (день винесення рішення суду), з урахуванням раніше виплачених сум, в межах 6-ти місячного строку позовної давності з моменту відмови відповідача в здійсненні перерахунку та виплати вказаної недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, по невиконанню приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 29.05.2010 р. по 23.03.2011 р. (день винесення рішення суду) та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за вказаний період, з урахуванням раніше виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 6-14, 71, 99, 100, 159-163, 167, 186 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд -

                                        п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону  України  «Про  соціальний захист  дітей  війни» за період з 29.05.2010 р. по 23.03.2011 р. (день винесення рішення суду) в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 29.05.2010 р. по 23.03.2011р. (день винесення рішення суду), з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена протягом 10 днів до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м.Запоріжжя.

Суддя:                                                                                          Лихосенко М. О.