Справа № 2-121/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

3 червня 2009 року Варвинський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді: Онищенко О. І.

при секретарі: ХажанецьТ.І.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Варва у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 34000 гривень за договором позики, посилаючись на те, що 12 грудня 2007 року передала в борг кошти в сумі 34 000 гривень на термін до 29 лютого 2008 року і, про що позичальник надав їй розписку. Однак у зазначений термін відповідач свої зобов’язання не виконав, грошові кошти не повернув, а тому позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач до суду не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Згідно ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 12 грудня 2007 року у відповідності до письмової розписки ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 34000 гривень, на термін до 29 лютого 2008 року (а. с. 21)

У встановлений термін відповідач грошові кошти не повернув, чого він не заперечував в поданій до суду заяві.

Відповідно до вимог ст. ст. 1046, 1047 ч.2 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються витрати по сплаті нею судового збору в розмірі 340 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 235, 570, 1046, 1047 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень коштів згідно договору позики 340 (триста сорок) гривень сплаченого позивачем судового збору при подачі позову до суду та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 стю295 ЦПК України.