Справа № 2-а-5/11/1107

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року                                                            Знам'янський міськрайонний суд

                                                                               Кіровоградської області

у складі: головуючого судді                                                  - Українського В.В.,

               при секретарі                                                   - Десятніковій Т.М.,

               з участю представника позивача                          - ОСОБА_1,

                                     - / / -      відповідача                          - Лелека Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовомОСОБА_4 до Військової частини А 1201 , третя особа Міністерство оборони України про стягнення грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом  до Військової частини А 1201 , третя особа Міністерство оборони України про стягнення грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна і просить суд прийняти рішення про зобов'язання відповідача виплатити йому грошову компенсацію за мість належних до видачі предметів речового майна на суму 5065,20 грн.

Представник позивача підтримав свого довірителя просив суд задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав , просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з урахуванням письмових заперечень наданих до справи в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, заперечення на позов, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно абзацу «б»частини 6 статті 23 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»(надалі –Закон № 2232-XII), контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

В судовому засіданні встановлено, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України № 261 від 14.04.2010 року, на підставі пункту «б»частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»(за станом здоров’я), підполковник ОСОБА_4 був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України.

Наказом начальника військових сполучень управління військових сполучень на Одеській залізниці № 52 від 31.05.2010 року ОСОБА_4 було виключено зі списків особового складу комендатури та всіх видів забезпечення.

На підставі наказу № 52 від 31.05.2010 року Військовою частиною А 1201 Міністерства оборони України проведено розрахунок виплати грошової компенсації замість належних предметів речового майна підполковнику ОСОБА_4, звільненому в запас, за період проходження ним служби  в розмірі 5065,20 грн.

Проте, на момент звільнення ОСОБА_4 з військової служби у запас Збройних Сил України та на момент звернення до суду, Військовою частиною А 1201 Міністерства оборони України не було виплачено позивачу належну йому грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»та іншими законами (стаття 40 Закону № 2232-XII).   

Статтями 1, 2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(наділі –Закон № 2011-XII) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно вимог статей 9, 9-1 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно вимог пунктів 20, 27, 28 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»офіцерам, прапорщикам і мічманам за їх бажанням дозволяється (з дати виникнення права на отримання речового майна) замість одних предметів речового майна, передбачених нормами забезпечення, видавати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або виплачувати за них грошову компенсацію. Дія цього пункту поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після перших трьох років служби за умови подальшого продовження ними контракту. Військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за нестримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки № 2 про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування, грошова компенсація що підлягає видачі підполковнику ОСОБА_4 за період проходження військової служби у Збройних силах України з 02.02.2007 року по 14.04.2010 року становить 5065,20 грн.

Частиною 1 статті 43 Закону № 2232-XII встановлено, що фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України.

Статтею 23 Закону № 2011-XII встановлено, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Суд вважає, що позивач не пропустив строку звернення до суду.

Таким чином, на підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що грошова компенсація за неотримане речове забезпечення підлягає стягненню з Військової частини А 1201 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 за період проходження служби з 02.02.2007 року по 14.04.2010 року на загальну суму 5065,20 грн.

Керуючись ст.ст.11, 89, 94, 99, 100, 104, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Зобов'язати Військову частину № 1201 виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 5065 (п'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

Стягнути з Військової частини № 1201 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 500 (п'ятсот) грн., сплачений судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., а всього 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                              Український В.В.