Справа № 2a-506/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді - Ходирєвої І.В.,
при секретарі - Крютченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративній позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради про визнання дій такими, що не відповідають Закону та нарахування і сплату заборгованості за недотриману в повному обсязі з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради (далі УПСЗН), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті у повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вона народила сина ОСОБА_3..
Згідно Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" у неї виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.
Вищевказаний вид державної допомоги ОСОБА_1 було призначено з 1.04.2007 р. по 28.04.2009 р. Нарахування та виплату цієї допомоги проводить відповідач. 27.11..2008 р. вона звернулась до УПСЗН із зверненням, де вказала на те, що розмір допомоги, що виплачує відповідач, не відповідає соціальним стандартам, є недостатнім для реальної допомоги по утриманню дитини, що відповідач неправильно враховує при обчисленні розміру державної допомоги вимоги Конституції та Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а відповідно діє незаконно.
Із відповіді, наданої позивачці ОСОБА_1 відповідачем (УПСЗН) вона дізналась, що відповідач при нарахуванні її державної допомоги застосовував норми Законів про державні бюджети за 2005-2007 роки і тим самим звузив зміст та обсяг її існуючих прав, а також прав її дитини на достатній рівень соціальної допомоги, що є порушенням вимог Конституції України і Законів України "Про охорону дитинства" та "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
Згідно ст. 23 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку.
Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, обов’язок по виплаті грошової допомоги покладається на Мінпраці України, яке перераховує виділені кошти місцевим органам праці та соціального захисту населення. Таким чином, УПСЗН є тим органом, чиї дії або бездіяльність може бути оскаржено в спірних правовідносинах.
Свої вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує наступним.
З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"
Ч. 1 ст. 15 Закона України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачена державна допомога до досягнення дитиною 3-х років прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога виплачується щомісячно. Таким чином, нормами вищевказаного Закону встановлено зміст та обсяг прав осіб, які виховують дитину, та самої дитини.
Розмір прожиткового мінімуму, що береться для розрахунку допомоги, щорічно встановлюється Законами про державний бюджет, які приймаються відповідно до Конституції України в порядку, встановленим Бюджетним Кодексом.
Законом "Про державний бюджет на 2006 рік" дію ч. 1 ст. 15 Закона України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2006 рік.
Законом "Про державний бюджет на 2007 рік" дію ч. 1 ст. 15 Закона України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.
Згідно вимог Конституції України при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. Цією тезою керувався Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9.07. 2007р, яким визнано неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", а саме: п.14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч. пі ст. 15 та п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, згідно вимог Конституції України дія Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення дії п. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" втратила силу з 9.07.2007 р. Норма Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" про встановлення розміру державної допомоги сім’ям з дітьми у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є чинною. Конституція України передбачає, що матеріальна шкода у вищевказаному випадку відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Отже відповідач - УПСЗН, повинен сплатити ОСОБА_1, на її думку, недоплачену суму державної допомоги за 2007 рік, починаючи з 09 липня 2007 року.
На 2007 рік Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
З урахуванням цих норм розмір належної ОСОБА_1 державної допомоги на 2007 рік складає: 463х 3=1389грн. (липень-вересень) + 470 х 3=1410грн. (жовтень-грудень). Разом 1389+1410= 2799 грн. Фактично було сплачено у 2007році, за даними відповідача, за цей період 816, 40 грн. Таким чином, відповідач повинен сплатити їй, на її думку, недораховану суму: 2799, 0 грн. - 816, 40 грн. = 1982, 60 грн.
Конституційний Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст. ст. 8, 19, 85, 92, 95-98 Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст. 27 Бюджетного Кодексу.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень ( ст. 48 Конституції України).
Конституцією України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенням змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод
Зміни до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" було внесено незаконно, тому мої правовідносини із відповідачем повинні регулюватися нормами, які діяли до внесення змін.
Конституцією України встановлено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ст. 8.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов з вищевказаних підстав і просить:
• - поновити строк позовної давності,
• - визнати неправомірною відмову УПСЗН в перерахунку та сплаті її в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
• - зобов’язати УПСЗН нарахувати та сплатити на її користь різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1982, 60 грн.,
• - стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
У судовому засіданні представник відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської місько! ради - ОСОБА_3.(яка діє за дорученням) заперечує проти виконання вимог позивача з наступних причин.
Саме Закон України "Про Державну допомогу сім’ям з дітьми" встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми. Цей закон, визначає зміст та обсяг прав громадян з дітьми. Зміст прав - це види державної допомоги, надання яких передбачено зазначеним законом. Що стосується обсягу прав сімей з дітьми, то він визначається ст. 1 закону, згідно з якою "громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України".
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється не тільки ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", як зазначає позивачка, а й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" зазначеного Закону.
У ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми " в редакції Закону № 2334-14 від 22.03.2001р. зазначається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але у пункті 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" цього ж Закону визначено, що розмір державної допомоги, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсоткам від встановленого рівня прожиткового мінімуму.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" викладено у новій редакції, згідно з якою розмір допомоги сім’ям з дітьми, передбачений ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Таким чином, Закон України "Про державний бюджет України на 2007рік" від 19.12.2006р. ніяким чином не звужує зміст та обсяг існуючих прав сімей з дітьми на державну підтримку. Адже з самого початку було передбачено, що ці права реалізуються не тільки ст. 15, але й п. 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а також іншими законами України. До того ж, згідно зі ст. 95 Конституції України, саме Закон України "Про державний бюджет України" і виключно цей закон визначає усі видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих видатків.
Слід зазначити також, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ніколи не призначалась у розмірі прожиткового мінімуму. Тобто завжди існували певні обмеження, затверджені законами, з часом, ці обмеження навпаки стають меншими, тобто розмір допомоги весь час зростає і це також свідчить про те, що не можна розглядати існуючи зміни як звуження обсягів прав сімей з дітьми.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007р. визнав неконституційним п.14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 п. 3 розділу 8 „Прикінцеві Положення" Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Таким чином, діючою стала не тільки ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, а й пункт 3 розділу 8 „Прикінцеві положення" цього ж Закону.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, потрібно керуватися п. 3 розділу 8 „Прикінцеві положення" Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми" в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. Тоді розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен складати 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини віком до 6 років.
Дії УПСЗН щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачці недорахованої на її думку допомоги не можна вважати неправомірними з наступних причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та засобом, які передбачені Конституцією і законами України.
При призначенні позивачеві допомоги по догляду за дитиною, УПСЗН, як представник органу місцевого самоврядування, діяло згідно з вимогами ст. 19 Конституції України в межах делегованих йому державою повноважень та засобом, який визначив вищій орган державної виконавчої влади- Кабінет Міністрів України.
УПСЗН державою не надано повноважень самостійно визначати розмір допомоги по догляду за дитиною та порушивати положення Бюджетного Кодексу України.
Згідно зі ст. 87 Бюджетного Кодексу України, соціальний захист та соціальне забезпечення є видатками, що здійснюються з державного бюджету України. Згідно зі ст. 7 зазначеного кодексу, одним з принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів. Тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.
ст. 51 Бюджетного Кодексу України зазначено, що стадіями виконання Державного бюджету України є встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов’язань. Саме кошторис надає юридичній особі повноваження, щодо здійснення
видатків відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Будь які зобов’язання за коштами державного бюджету України, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених Законом України "Про Державний бюджет України", не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких забов’язань не здійснюються.
Згідно зі ст. 116 Бюджетного Кодексу України, невиконання бюджету - це бюджетне правопорушення. Нецільове використання бюджетних коштів та інші порушення бюджетного законодавства тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом України. Це передбачено статтями 119, 121 Бюджетного Кодексу України.
Таким чином, взяття зобов’язань щодо проведення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р. можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України "Про Державний бюджет України", які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
Крім того, позивачкою ОСОБА_1 пропущений річний строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Враховуючи вищезазначене, вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік є неправомірними і просить суд відмовити позивачу у її позовних вимогах.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, ОСОБА_1.ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила сина ОСОБА_3 (а.с. 7).
Згідно Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" у позивачки виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Вищевказаний вид державної допомоги їй було призначено з 1.04.2007 р. по 28.04.2009 р. відповідно до Закону України „ Про державну допомогу сім’ям з дітьми", що підтверджується довідкою УПСЗН Антрацитівської міської ради (а.с. 8, 9).
Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" від 21.11.1992 р. № 2811-XII встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Ч. 1 ст. 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Вказаний Закон зазнавав змін в зв’язку з прийняттям Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489 та "Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 р. № 107, та розгляду внесених змін Конституційним Судом України щодо їх конституційності.
Суд при розгляду цього спору враховує наступне.
Ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489 від 19.12. 2006 р. дію ч. 1 ст. 15 зупинено на 2007 рік, і ст. 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень
для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
З моменту визнання норми неконституційною вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 *р. відновлено дію ч. 1 ст. 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З таких підстав, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникає у ОСОБА_1 за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня -463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути причиною у відмові в позові, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності коштів Державного бюджету України.
Згідно п. 3 Перехідних положень Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до яких розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1.01.2006 р. - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Законами України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік взагалі не визначався розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, а ті зміни, які вносились до ст. 15 зазначеного Закону, з 09.07. 2007 р. визнані неконституційними.
Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років виникає у позивачки за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з часу народження дитини займалась тільки доглядом за немовлям і не мала можливості слідкувати за змінами законодавства, а про порушення своїх прав дізналась тільки у лютому 2009 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача -16.02.2009 p., a потім до суду - 17.03.2009 р.(а.с. 2, 8)
Звертаючись до суду, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 19, 00 гр., згідно квитанції № 9 від 12.03.2009 року на суму 198, 0 гр.(а.с. 1).
Відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, то за таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивачки суму судового збору в розмірі 19, 00гр.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 87, 94, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,
ст. 3, 8, 19, 92 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу
сім’ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року, Законом України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду
України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Постановою Пленуму Верховного суду
України № 9 від 1.11. 1996 року, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про визнання неправомірними дій у відмові в перерахунку та доплаті державної допомоги та стягнення недоплаченої державної допомоги, визнавши причину пропущення строку звернення поважною.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради про визнання неправомірними дій у відмові в перерахунку та доплаті державної допомоги та стягнення недоплаченої державної допомоги -задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради в перерахунку та сплаті її в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
Забов’язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради Луганської області перерахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 19, 00 гр.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційнвї-скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.