Справа №2-633-1/07 №2-3491-1/06
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2007 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Черненко В.А.
при секретарі Талько В.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_6
представника відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10
представників третьої особи ОСОБА_11
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Гермес»,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство по утриманню
житлового господарства Святошинського району м. Києва , ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві
державної адміністрації про виселення, зобов'язання надати кімнату та
видати ордер, визнання ордеру недійсним та виселення ,-
встановив:
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ВАТ «Гермес» , в якому просить зобов'язати відповідача виселити сім'ю ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 в порядку статті 116 ЖК України та надати їй вказану кімнату й видати ордер.
В подальшому позивачка неодноразово доповнювала та уточнювала свої позовні вимоги та остаточно визначилась. Просить суд виселити сім'ю ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 в порядку статті 116 ЖК України та надати їй вказану кімнату й видати ордер; визнати ордер, виданий ОСОБА_5 на кімнату №2 вказаної квартири недійсним та зобов'язати відповідача відселити ОСОБА_5 в квартиру №201 цього будинку.
Посилається на те, що вона в 1996 році отримала кімнату площею 16 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2, орендарем якої є ВАТ «Гермес». Відповідач отримав в оренду вказане приміщення у КПУЖГ Святошинського району м. Києва.
В 1988 р. вона була зарахована на квартирний облік як молодий спеціаліст і з 09.09.1991 р. була переведена разом з сином на пільгову чергу для одиноких матерів.
13.03.2006 р. їй було видано ордер на кімнату АДРЕСА_1 площею 13,2 кв.м. замість кімнати АДРЕСА_1 площею 16 кв.м., в яку вона була вселена в 1996 році.
24.11.2006 р. на спільному засіданні профкому та адміністрації ВАТ «Гермес» було прийнято рішення про закріплення за нею з сином кімнати АДРЕСА_1 площею 11, 3 кв.м., що суперечить п. 2.12 Примірного положення про гуртожитки.
В кімнаті АДРЕСА_2 також прописана сім'я ОСОБА_2, а в кімнаті №2 з 2006 року проживає ОСОБА_5, яка порушує правила проживання в гуртожитку, а саме в нетверезому стані влаштовує скандали, сварки та погрожує їй.
В 2000 році сім'я ОСОБА_2 переселилась у власну квартиру і з цього часу вказану кімнату здають в піднайом, що суперечить положенню про гуртожитки. Особи, яким ОСОБА_2 здають вказане приміщення, порушують правила проживання, завдають їй та її сину моральні та матеріальні збитки. З цього приводу вона неодноразово зверталась до відповідача ВАТ «Гермес», а також до прокуратури та міліції. Проте, її звернення залишені без уваги.
ВАТ «Гермес» не виконує рішення Київської міської ради народних депутатів від 13.04.1990 р. №359 , яким гуртожиток ліквідовано та зобов'язано відповідача переселити громадян , проживаючим в ньому та які перебувають на квартирному обліку, в інші гуртожитки та провести роботи по реконструкції та модернізації вивільнених квартир, які надати працівникам згідно черги.
Оскільки відповідач ВАТ «Гермес» відмовився вирішувати її житлові проблеми, вона змушена звернутись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.
Відповідач ВАТ «Гермес» проти позову заперечує. Його представники в судовому засіданні пояснили, що позивачка проживає в зазначеному гуртожитку, яке підприємство орендує у КПУЖГ Святошинського району м. Києва на підставі договору №5649 від 01.02.1990 року, який до цього часу не розірваний.
В 1996 р. позивачка вселилась в житлове приміщення - кімнату АДРЕСА_1 гуртожитку, розташованому по бул. Р. Роллана, 5/8 в м. Києві. 13.03.2006 р., на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ «Гермес», позивачці був виданий ордер №14 на вказану кімнату.
Оскільки сім'ї ОСОБА_2 також було видано ордер на житлове приміщення в кімнаті №7 квартири №207 вказаного гуртожитку, підстав для їх виселення не має. Крім цього, вказані відповідачі не порушують правила проживання в гуртожитку.
Заперечують проти вимог щодо визнання ордеру, виданого ОСОБА_5 на кімнату №2 вказаної квартири недійсним , відселення ОСОБА_5
в квартиру №201 цього будинку, оскільки ордер вказаним особам було видано на законних підставах.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час розгляду справи повідомлені належними чином, а тому суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутність.
Представник третьої особи, КПУЖГ Святошинського району м. Києва проти позову заперечує. Пояснила, що всі спірні питання відносяться до відання ВАТ «Гермес», який є його орендарем.
Третя особа: ОСОБА_5 проти позову заперечує. Пояснила, що вона згідно ордеру поселилась в кімнату НОМЕР_3 вказаного гуртожитку, де постійно проживає. Підстав для визнання ордеру недійсним та її виселення не має. Крім того, вона не порушує правила співжиття, а сварки відбуваються з вини позивачки.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представників відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Згідно ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою на надану жилу площу.
Згідно ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством України.
Згідно ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення або використовують його не за призначенням , або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними , виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що 13.04.1990 р. виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів №359 було прийнято рішення про ліквідацію гуртожитків, в тому числі в жилому будинку №5 ( на даний час 5/8) по бульвару Ромена Роллана в м. Києві. Вирішено також переселити громадян, які мешкають в даному гуртожитку і не перебувають на квартирному обліку, в інші гуртожитки управління, провести роботи по реконструкції та модернізації вивільнених квартир, які надати працівникам згідно черги.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало звернення керівництва управління «Київплодоовочпром» ( правонаступником якого є ВАТ «Гермес») з проханням ліквідувати гуртожитки з послідуючим
проведенням робіт по реконструкції та модернізації будинку та проведення їх заселення в установленому порядку.
Проте, до цього часу вказане рішення не виконано, квартири №№ 201, 207, 211, 213, 215 в будинку №5/8 по бул. Р.Роллана в м. Києві є гуртожитком, який орендує ВАТ «Гермес» відповідно до примірного договору № 5649 від 1.02.1993 р. та додаткової угоди від 24.07.2006 р. (а.с.32, 51).
Згідно п.2 Додаткової угоди від 24.07.2006 р. до Договору оренди жилого приміщення №5649 від 01.02.1993 p., орендоване житлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної держадміністрації №1754 від 30.09.2003 р. (а.с. 32).
На підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ «Гермес» від 24.11.2006 р., позивачці було видано ордер на житлову площу кімнати АДРЕСА_2, яка була вселена в указану кімнату в 1996 році і з того часу проживає в ній та нею користується.
Судом вставновлоено, що у вказаній квартирі також проживають сім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Питання щодо виселення сім'ї ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_2 у зв'язку з використання його не за призначенням суду не доведено.
Як вбачається з наданого на підтвердження вказаної обставини акту комісії ВАТ «Гермес» від 01.08.2006 р., при відвідування квартири №207 вказаного гуртожитку 1.08.2006 р. в кімнаті №7 знаходився ОСОБА_7. Останній пояснив, що отримав ключі від кімнати від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для тимчасового проживання та поливу квітів (а.с.8).
Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження використання кімнати №7 в гуртожитку не за призначенням, підстави для виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відсутні.
З цих підстав не підлягають задоволенню й позовні вимоги щодо надання вказаної кімнати та видачі ордеру ОСОБА_8.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно ордеру поселилась в кімнату НОМЕР_3 вказаного гуртожитку, де постійно проживає. Позивачка не довела суду, що ордер на жиле приміщення кімнату НОМЕР_3 вказаного гуртожитку було видано ОСОБА_5 на підставі неправдивих відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов або на порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питань про надання жилого приміщення, а також інших випадків порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Суду також не доведено, що ОСОБА_5 систематично порушує правила співжиття чим робить неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі.
Як вбачається з наданої на підтвердження вказаної обставини відповіді Святошинського РУТУ МВС України в м. Києві від 17.02.2007 p., звернення ОСОБА_1 було розглянуто, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 відмовлено, з останньою було проведено профілактичну бесіду (а.с.78).
Вказана відповідь не є доказом систематичного порушення правил співжиття ОСОБА_5, а тому позовні вимоги про її виселення з кімнати №2 гуртожитку не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 59, 116, 127-131 ЖК України, ст.ст. 10, 57, 60, 61, 215,218 ЩІК України суд ,-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Гермес», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва , ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про виселення, зобов'язання надати кімнату та видати ордер, визнання ордеру недійсним та виселення відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.