справа №  2-68/11

                                                          РІШЕННЯ

                                                     Іменем України

 04.04.2011                                                          м. Дніпродзержинськ

  Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Похвалітої С.М., при секретареві Цинської О.В.,

за участю:

-          Позивача ОСОБА_1,

-          Представника позивача ОСОБА_2,

-          Представника відповідача Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Бабаніної Тетяни Іванівни,

-          Представника відповідача Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області Макарчук Богдана Леонідовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області,   Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування акту, зобов’язання скласти акт Н-1* та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування акту, зобов’язання скласти акт Н-1 та відшкодування шкоди.

У обґрунтування позову позивач зазначила, що її син ОСОБА_7 з 19 вересня 2005 року проходив службу оперуповноваженим Дніпродзержинського міського управління УМВС в Дніпропетровській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він, намагаючись припинити дії озброєної групи, діючи відповідно до вимог Закону України „Про міліцію” загинув. Після смерті вчинок сина був відзначений державною винагородою. За особисту мужність та відвагу, яка проявлена при виконанні службових обов’язків, наказом Президента України від 11 лютого 2008 року нагороджений ордером „За мужність” ІІІ ступені. Вона неодноразово зверталась до відповідача з питанням про отримання грошової допомоги, але їй було відмовлено з огляду на те, що згідно висновку службового розслідування за фактом загибелі її сина та Акту НТ № 5/07 загинув внаслідок нещасного випадку, який стався в період проходження служби та не пов’язаний з виконанням службових обов’язків. Прохає суд скасувати Акт НТ № 5/07 від 22.02.2007 року про нещасний випадок невиробничого характеру, складений УМВС України в Дніпропетровській області; зобов’язати УМВС України в Дніпропетровській області скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1* та взяти на облік, як випадок який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов’язків; стягнути з УМВС України в Дніпропетровській області на її користь допомогу в розмірі 97 316 грн. 40 коп.     

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, посилалась на обставини викладені в позові, прохала суд скасувати Акт НТ № 5/07 від 22.02.2007 року про нещасний випадок невиробничого характеру, складений УМВС України в Дніпропетровській області; зобов’язати УМВС України в Дніпропетровській області скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1* та взяти на облік, як випадок який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов’язків; стягнути з УМВС України в Дніпропетровській області на її користь допомогу в розмірі 97 316 грн. 40 коп.     

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, прохав суд скасувати Акт НТ № 5/07 від 22.02.2007 року про нещасний випадок невиробничого характеру, складений УМВС України в Дніпропетровській області; зобов’язати УМВС України в Дніпропетровській області скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1* та взяти на облік, як випадок який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов’язків; стягнути з УМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 допомогу в розмірі 97 316 грн. 40 коп. Зазначив, що ОСОБА_7 – син позивача з 19 вересня 2005 року проходив службу оперуповноваженим Дніпродзержинського міського управління УМВС в Дніпропетровській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він, намагаючись припинити дії озброєної групи, діючи відповідно до вимог Закону України „Про міліцію” загинув. Після смерті вчинок ОСОБА_7 був відзначений державною винагородою. За особисту мужність та відвагу, яка проявлена при виконанні службових обов’язків, наказом Президента України від 11 лютого 2008 року нагороджений ордером „За мужність” ІІІ ступені. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням отримати грошову допомогу, але їй було відмовлено з огляду на те, що згідно висновку службового розслідування за фактом загибелі її сина та Акту НТ № 5/07 ОСОБА_7 загинув внаслідок нещасного випадку, який стався в період проходження служби та не пов’язаний з виконанням службових обов’язків. Прохав суд задовольнити вимоги позивача.

Представник відповідача Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Бабаніна Т.І. у судовому засіданні вимоги позивача не визнала посилалась на обставини викладені в запереченні, вважає, що не має підстав для задоволення позову, прохає суд відмовити позивачу в задоволені позову.

У судовому засіданні посилалась на те, що в період  часу з 10 по 20 січня 2011 року комісією працівників ІОС УКЗ, СДНОП, ВЮЗ, УФЗБО ГУМВС України в Дніпропетровській області та ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України проведено повторне службове розслідування за зверненням ОСОБА_1, у якому остання просила визнати загибель ІНФОРМАЦІЯ_2 року її сина ОСОБА_7, який перебав на службі в ОВС України з вересня 2005 року по лютий 2007 рік, у період проходження служби в органах внутрішніх справ України при обставинах, пов’язаних з виконанні службових обов’язків. В ході проведення службових розслідувань встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер в результаті бійки. ІНФОРМАЦІЯ_2 року за даним фактом відносно ОСОБА_8 було порушено кримінальну справу за складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 та ч.4 ст.296 КК України. 22.02.2007 року за даним фактом УМВС України в Дніпропетровській області було складено акт НТ про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновку якого нещасний випадок стався під час проходження служби та не пов’язаний з виконанням службових обов’язків. 06.07.2010 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська, особу яка винна у його загибелі - ОСОБА_8 засуджено до 10 років позбавлення волі за ч.1 ст.115 КК України. 13.10.2010 року структурними підрозділами ГУМВС за черговим зверненням ОСОБА_1 проведено додаткове службове розслідування, під час якого достатніх даних, які б стали підставою для перекваліфікації рішення від 07.03.2007 року не добуто і тому висновок УМВС, згідно якого отримані ОСОБА_7 тілесні ушкодження, від яких він помер, кваліфіковано як такі, що отримані в період проходження служби в органах внутрішніх справ при обставинах, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків, залишено без змін. Висновок групується на підставі вироку суду, висновку судово-медичної експертизи від 14.03.2007 року № 155-Е, при судово – токсилогічному досліджені у крові ОСОБА_7 виявлено етиловий алкоголь у кількості 1,4 проміле, що відноситься до легкого ступеню сп’яніння. Зазначила, що покинувши місце, де відбувся конфлікт між особами, ОСОБА_7 направився не до найближчого підрозділу міліції для того, щоб повідомити про пригоду, а кафе „Рогань”, де продовжував вживати спиртні напої. Крім того, зі слів ОСОБА_9 надалі він повідомляв по мобільному телефону ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_8 збирає своїх знайомих для того, щоб побити їх, однак той не знайшов виходу як запросити його в кафе до своєї компанії. У свою чергу, під час чергового конфлікту, який відбувся ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 00.30 год. біля магазину „Фуршет” ОСОБА_7 знову не повідомив про даний факт до підрозділу міліції та, взявши зі сміттєвого баку у руки порожню пляшку, вирішив вирішити питання з особами, чим фактично порушив службову дисципліну. Органами прокуратури та суду злочинні дії ОСОБА_8 зі ст. 115 та на ст. 348 КК України, як посягання на життя працівника правоохоронного органу, не перекваліфікувалися, крім того, під час конфлікту ОСОБА_7 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діяв непрофесійно, не вживши усіх заходів, передбачених ч.2 ст.10 Закону України „Про міліцію”.  

Представник відповідача Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області Макарчук Б.Л. у судовому засіданні вимоги позивача не визнав посилався на обставини викладені в запереченні, вважає, що не має підстав для задоволення позову, прохає суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В судовому засіданні зазначив, що 31 січня 2003 року комісією УМВС України в Дніпропетровській області було проведено службове розслідування за фактом загибелі оперуповноваженого ВКР Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ОСОБА_7 Згідно висновку службового розслідування за фактом загибелі оперуповноваженого ВКР Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ОСОБА_7 нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, комісією складено акт НТ № 5/07 про нещасний випадок невиробничого характеру від 22.02.2007 року. Вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.07.2010 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який встановлено, що ОСОБА_7 загинув не при виконанні службових обов’язків, а в діях винної особи відсутні кваліфікуючи ознаки ч.2 ст.115 КК України. Відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення або інвалідність настали у зв’язку із засудженням працівника міліції за вчинення умисного злочину за рішенням суду, що набрав законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння. Згідно висновку експерта ОСОБА_10 № 155-Е 2007 року на основі дослідження трупу ОСОБА_7 при судово-токсикологічному дослідженні у крові виявлений етиловий алкоголь у кількості 1,4 промиле, що може відповідати легкому сп’янінню. Тому вважає, що при таких обставинах, виплата одноразової грошової допомоги не передбачена.

Вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 перебував на службі в ОВС України з вересня 2005 року по лютий 2007 рік, що не заперечується відповідачами та підтверджується трудовою книгою (а.с.44).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане 16 лютого 2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №  235 (а.с.45).

Згідно до акту НТ № 5/07 про нещасний випадок невиробничого характеру  від 22 лютого 2007 року, затверджений першим заступником начальника УМВС України в Дніпропетровській області полковника міліції ОСОБА_11 ОСОБА_7 помер з наступних обставин.

Лейтенант міліції ОСОБА_7 з 10 січня 2007 року був відряджений до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на курси підвищення кваліфікації. 14.02.2007 року о 14.00 год. Після закінчення занять прибув до м.Дніпродзержинська. О 21.00 год. останній прибув у кафе „Рогань”, де зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Разом з останніми ОСОБА_7 вжив приблизно по 100 гр. горілки, після чого ОСОБА_9 пішов до дискотеки „Фрідом” по проспекту Леніна, а ОСОБА_7 та ОСОБА_12 залишились в кафе. Під час перебування у приміщенні дискотеки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 стався конфлікт через те, що знайомий ОСОБА_9 нібито чіплявся до дівчини ОСОБА_8 – ОСОБА_13 У ході конфлікту ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7, а ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_14 Між вказаними громадянами сталась бійка, в результаті якої ОСОБА_7 отримав удар у скроню бейсбольною битою, від якої помер на місці. Висновок комісії: нещасний випадок стався під час проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків  (а.с.46-47).

Відповідно до вироку Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06 липня 2010 року було встановлено, що ОСОБА_7 прибув до місця події, будучи працівником правоохоронного органу, діючи на підставі Закону України „Про міліцію” прийняв усі заходи щодо запобіганню виниклої бійки, тобто заходи по охороні громадського порядку. Внаслідок вжитих заходів ОСОБА_7 по охороні громадського порядку, бійка була зупинена та учасники бійки розійшлися.

Згідно до ст. 7 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” № 3460-IV від 22.02.2006 року, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно до вимог ч.2 ст.10 Закону України „Про міліцію”, працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

На зазначену норму також, при перегляді Вироку Заводського районного суду м.Дніпродзержинська 6 липня 2010 року, Апеляційний суд Дніпропетровської області посилався у своїй ухвалі, а також встановив, що ОСОБА_7 прибув до місця події, будучи працівником правоохоронного органу, діючи на підставі Закону України „Про міліцію”, прийняв усі заходи щодо запобіганню виниклої бійки, тобто заходи по охороні громадського порядку. Внаслідок вжитих заходів ОСОБА_7 по охороні громадського порядку, бійка була зупинена та учасники бійки розійшлися.

Згідно до нагородного листа Міністра Внутрішніх Справ України ОСОБА_15 для представлення до відзначення державною нагородою України ОСОБА_7 за зразкове виконання службових обов’язків ІНФОРМАЦІЯ_2 року, високий професіоналізм, мужність, високу відданість службовому обов’язку із захисту інтересів держави, прав і свобод громадян було представлено до нагороди ордером „За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) (а.с.63).

Окрім цього, оперуповноваженого відділення карного розшуку Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, лейтенанта міліції ОСОБА_7 згідно Указу Президента України Ющенко В. від 11 січня 2008 року № 13/2008 нагороджено ордером „За мужність” ІІІ ступня (посмертно) (а.с.64, 66), що також не заперечується представниками відповідачів.

Згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, затверджений наказом Міністерство внутрішніх справ України, а саме в п. 3.8  визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Відповідно до п.3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, затверджений наказом Міністерство внутрішніх справ України, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби: при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що ОСОБА_7, будучи працівником правоохоронного органу, діючи на підставі Закону України „Про міліцію”, прийняв усі заходи щодо запобіганню виниклої бійки ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто заходи по охороні громадського порядку. Внаслідок вжитих заходів ОСОБА_7 по охороні громадського порядку, бійка була зупинена. А тому, враховуючи, зазначене нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.

Ст. 23 Закону України „Про міліцію”, у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України, „Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції” № 707 від 12.05.2007 року, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.

Посилання представника відповідача на те, що згідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України, „Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції” № 707 від 12.05.2007 року,  де визначено, що грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали: у зв'язку із засудженням працівника міліції, податкової міліції за вчинення умисного злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, спростовується тим, що саме згідно Закону України „Про міліцію”, працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 20 Закону України „Про міліцію”, працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.

Будь-яких обмежень щодо виконання працівником міліції своїх службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю в стані алкогольного сп’яніння Законом України «Про міліцію» не передбачено.

А тому, незалежно від свого стану працівник міліції зобов'язаний вживати заходи до попередження і припинення правопорушень.

Так, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_7, видана Завідуючим сектору ФЗБО Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області Русанова А.В., розмір грошового забезпечення оперуповноваженого відділу карного розшуку Заводського РВ Дніпродзержинського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року складав – 810 грн. 97 коп., а тому десятирічне грошове забезпечення померлого складає 97 316 грн. 40 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 20, 23 Закону України „Про міліцію”, ст. 7 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, п.1, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України, „Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції” № 707 від 12.05.2007 року, п.3.8, п.3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, затверджений наказом Міністерство внутрішніх справ України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -    

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області,   Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування акту, зобов’язання скласти акт Н-1 та відшкодування шкоди, задовольнити.

Скасувати акт НТ № 5/07 про нещасний випадок невиробничого характеру складений 22 лютого 2007 року Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області.

Зобов’язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області скласти акт про нещасний випадок щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за формою Н-1 та поставити на облік як випадок, який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Стягнути з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1:

-          97 316 (дев’яносто сім тисяч триста шістнадцять) грн. 40 коп. – суму допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

Суддя                                                                                            Похваліта   С.   М.