УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Гірського Б.О., Храпак Н.М.

при секретарі - МендрикТ.О.

з    участю    відповідачки    ОСОБА_2.,    її

представникаОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тернопільської міської ради, третьої особи Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку, визнання недійсним реєстраційного посвідчення, визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.01.2007 року відмовлено в задоволенні пред'явленогоОСОБА_1. позову.

В апеляційній скарзіОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред'явлений нею позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянтОСОБА_1. зазначила, що близько десяти років до часу відкриття спадщини проживала з померлим ОСОБА_6 однією сім'єю, тому вважає, що набула після його смерті право на спадкування належного йому майна, по черзі, яка є попередньою від черги відповідачки ОСОБА_2

Крім того, зазначила, що відповідачка ОСОБА_2, на її думку, неправомірно отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після

справа №22а-322/2007р.                                           головуючий у 1 інстанції - Юрдига О.С.

категорія - спори про спадкове право (26)             доповідач - Гірський Б.О.

смерті ОСОБА_6., тому просила визнати за нею право власності на спадкове майно.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представникОСОБА_5доводи апеляційної скарги заперечили та вказали, що після смерті ОСОБА_6., який був двоюрідним братом ОСОБА_2, остання одержала право на спадкування належного йому майна і їй були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Факт їх родинних відносин не заперечувала сама позивачкаОСОБА_1. в пред'явленій в суд позовній заяві.

Доводи ж її про проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_6 вважають безпідставними, оскільки останній був одиноким чоловіком, до смерті працював на роботі, де одержував високий заробіток, проживав постійно в м. Тернополі у власній квартирі, сам доглядав за собою, лише на вихідні приїжджав у м. Збараж, де слідкував за будинковолодінням після смерті матері, тому не міг проживати однією сім'єю зОСОБА_1., яка мала власну сім'ю та проживала в сусідньому будинковолодінні.

Рішення суду першої інстанції вважають законним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скаргаОСОБА_1. до задоволення не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що померлийІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_6 був жителем АДРЕСА_3і працював по день смерті в державному підприємстві "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", де отримував постійний високий заробіток. Захворів ОСОБА_6 в липні 2005 року, а

ІНФОРМАЦІЯ_1         року помер.

Крім того ОСОБА_6 був власником, після смерті матері, жилого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, який доглядав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власницею спадкового майна після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_6., про що свідчать свідоцтва про право власності на спадщину за законом, видані

21.03.2006         року державним нотаріусом Першої Тернопільської державної

нотаріальної контори.

Вказане право ОСОБА_2 одержала, як спадкоємиця за законом п'ятої черги, будучи двоюрідною сестрою померлого.

ПозивачкаОСОБА_1., вважаючи себе особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю більш як п'ять років до часу відкриття спадщини і відповідно спадкоємцем за законом четвертої черги, яка є попередньою від черги ОСОБА_2, оспорює право останньої на одержання спадщини після смерті ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкаОСОБА_1. є жителькою АДРЕСА_2разом з чоловіком ОСОБА_7., дочкою ОСОБА_8., зятем ОСОБА_9. та внукомОСОБА_10

На підтвердження свого права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6., позивачка зазначила проживання з останнім однією сім'єю десять років до часу відкриття спадщини, що виразилось зокрема в тому, що коли ОСОБА_6, будинок якого знаходиться по сусідству з їхнім, приїжджав в м. Збараж на вихідні, то вона допомагала йому, як одинокому чоловіку похилого віку, в якого не було сім'ї: готувала їжу, допомагала обробляти город та вести господарство; доглядала у його відсутність за будинком, а коли він помер допомагала в проведенні похорону.

Відповідно до ч. 2 ст. З Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Наведені ж позивачкою доводи не свідчать про проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, оскільки відсутні ознаки сім'ї, а їхні взаємини носять добросусідський, а не сімейний характер.

ОскількиОСОБА_1. не довела своє право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6., тому в неї відсутні підстави для оспорення права власності ОСОБА_2 на спадкове майно.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків за обставинами справи і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргуОСОБА_1. відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25.01.2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційношуіощдку безпосередньо до Верховного Суду України.