Справа № 2-1078/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

22.04.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого –           судді Шестакової З.С.,

                секретаря –                           Пометій Є.Т.,

за участю: представника позивача –    Уласюк К.О.,

                  представника відповідача –ОСОБА_2,

                  відповідача -                          ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та позову ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк” про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року, суд

встановив:

Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк”, правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство „УкрСиббанк” (далі - ПАТ „УкрСиббанк”), звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

          Свої вимоги мотивує тим, що 08 жовтня 2008 року між АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого ПАТ „УкрСиббанк” та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11401615000, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 200 000,00 доларів США на строк до 07 жовтня 2015 року.

          Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язувався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.  

Попри взяті на себе зобов’язання відповідач ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановленні кредитним договором терміни, у зв’язку з чим у відповідача склалась заборгованість за кредитом.

Станом на 29.09.2010 заборгованість ОСОБА_3 перед банком складає 1 907 540 грн. 28 коп., а саме:

-          заборгованість за кредитом –192 846,43 доларів США, що в еквіваленті складає 1 526 090,22 грн.;

-          заборгованість за процентами по користуванню кредитом –41 229,63 доларів США, що в еквіваленті складає 326 270,68 грн.;

-          пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом –2 927,29 доларів США, що в еквіваленті складає 23 165,08 грн.

-          пеня за несвоєчасність погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –4 045,53 доларів США, що в еквіваленті складає 32 014,30 грн.

В якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором, був укладений договір поруки № 232936 від 08 жовтня 2008 року (далі –Договір поруки) між АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк” та ОСОБА_4 (далі –Поручитель), згідно якого Поручитель зобов’язувався відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов’язань перед ПАТ „УкрСиббанк”, що виникли з Кредитного договору.

          Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 протиправно, в супереч умов договору, не повертає позивачу кредит, представник позивача просить суд задовольнити позов та стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк”  не визнала та звернулася до суду із позовом  про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 08 жовтня 2008 року між нею та АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк”, був  укладений договір про надання споживчого кредиту № 11401615000 (далі –Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов’язався надати ОСОБА_3 (далі –Позичальник) кредитні кошти в сумі 200 000,00 доларів США.

Позивач вважає, що Кредитний договір підлягає визнанню недійсними з огляду на наступне.

Позивач вважає, що при укладанні Кредитного договору ПАТ „УкрСиббанк” порушив вимоги закону, а саме кредитний договір, текст якого складений Банком містить положення, які значно погіршили положення позивача  за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених законом.

Так Банк, надавши кредит у доларах США порушив діюче законодавство України, а саме: ст. 99 Конституції України, ст. 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 524 ЦК України, ст. 1 п. 2; ст. 5 ч.ч. 1, 2, п. г) 4 Декрету Кабінету міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 3 Закону України № 2346-ІІІ „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, та провів валютні операції без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Оскільки іноземна валюта між резидентами України не може бути засобом платежу, відсутня індивідуальна ліцензія у банку для надання кредитів в іноземній валюті, то при укладенні Кредитного договору були грубо порушені вимоги закону в частині порядку надання споживчих кредитів фізичним особам банками України.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 18; ст. 227 ЦК України та відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правочин юридичної особи, вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), може буди визнаний судом недійсним.

Так як Банк не отримав індивідуальну ліцензію на укладення з ОСОБА_3 споживчого кредиту та на повернення нею кредиту і процентів за користування кредитом в іноземній валюті, ОСОБА_3 вважає, що відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України кредитний договір про надання споживчого кредиту підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення. Тому ОСОБА_3 просила суд задовольнити її позовні вимоги.    

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 та наполягав на їх задоволенні. Позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” не визнав та просив в позові Банку відмовити.

Представник ПАТ „УкрСиббанк” позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 не визнав з наступних підстав.

08 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 11401615000, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 200 000,00 доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у даному договору.

Позивач свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту саме в іноземній валюті та згідно умов Кредитного договору  підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов’язки за договором і погоджується з ними.

Оскільки кредит був отриманий в іноземній валюті, то і грошове зобов’язання має бути виконане в іноземній валюті.

Ч. 3 ст. 533 ЦК України допускається використання іноземної валюти на території України у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275, та п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14.11.2004 № 483, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманою від Національного банку України генеральної ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій без отримання індивідуальної ліцензії, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи положення ст.ст. 1046, 1064 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Крім того, 24 грудня 2001 року національним Банком України видано АКІБ „УкрСиббанк” банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 року на право здійснювати операції з валютними цінностями, а тому додаткова індивідуальна ліцензія не потрібна. Тому просив суд в позові ОСОБА_3 відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 з позовом ознайомлений, про день слухання справи належним чином повідомлений, що не оспорює відповідач ОСОБА_3, але в судове засідання ОСОБА_4 не з’явився без поважних причини та ніяких заяв від нього до суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом 08 жовтня 2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк”, був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11401615000, відповідно до якого Банк зобов’язався надати Позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 200 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 978200,00 гривень, а Позичальник зобов’язався  прийняти, належним чином використати, повернути Банку зазначені кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у  Кредитному договорі, відповідно до графіку погашення кредиту.

В якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором, був укладений договір поруки № 232936 від 08 жовтня 2008 року між АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк” та ОСОБА_4 (далі –Поручитель), згідно якого Поручитель зобов’язувався відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов’язань перед ПАТ „УкрСиббанк”, що виникли з Кредитного договору.

На виконання вказаного Кредитного договору ОСОБА_3 отримала від ПАТ „УкрСиббанк” валютні кошти у сумі, вказаної в договорі.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оспорюваний договір про надання ОСОБА_3 споживчого кредиту від 08 жовтня 2008 року підписані обома сторонами, що свідчить про їх обізнаність з умовами договорів і згодою з умовами цих договорів, сторонами була погоджена валюта, в якій видано кредит - у доларах США, погоджено графік погашення кредиту з визначенням валюти погашення також у доларах США.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору № 11401615000 від 08.10.2008 р. при одержані кредиту Позичальник (відповідач по справі) підтверджує, що на дату укладання договору  вона ознайомлена з усіма тарифами по рахунково-касовому обслуговуванню та Тарифами Банку, що викладені у Додатку № 3 до Договору. Перед укладанням договору отримала від Банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України „Про захист прав споживачів”. Що вона ознайомлена та погоджується з умовами усіх додатків до цього Договору.  

З часу підписання договору про надання споживчого кредиту банком виконані свої зобов’язання і позивачці передана обумовлена у договорі сума кредиту 200 000,00 доларів США. На виконання своїх зобов’язань позивачкою також певний час виконувався графік погашення кредиту, залишок неповернутого кредиту складає 192 846,43 доларів США.

Право банку здійснювати видачу кредитів в іноземній валюті визначено на законодавчому рівні і регулюється Законом України „Про банки і банківську діяльність”, Законом України „Про Національний банк України”, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, якими дозволяється зазначена діяльність за наявності виданої Національним банком України ліцензії.

28 жовтня 1991 року Національним банком України видано АКІБ „УкрСиббанк” банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл від 19 листопада 2002 року № 75-2 на право здійснювати операції з валютними цінностями відповідач має.

Доводи ОСОБА_3 про необхідність індивідуальної ліцензії на укладення з нею споживчого кредиту та на повернення нею кредиту і процентів за користування кредитом в іноземній валюті, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать положенням ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, оскільки індивідуальні ліцензії видаються на здійснення разової валютної операції і лише на період, необхідний для здійснення такої операції; індивідуальні ліцензії видаються на операції з наданням і одержанням резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Але, на даний час не встановлено обмежень щодо суми і строків кредитів у іноземній валюті. Відповідно до п.5.3 Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. Згідно з п.2.3 цього Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

З урахуванням викладених обставин суд не знаходить підстав для застосування ст.203, ч. 1 ст.215 ЦК України, оскільки у спірних правовідносинах не існує обставин визначених ст.203 ЦК України, які було б порушено при укладенні договору споживчого кредиту № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року.

За таких обставин суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

В той же час позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до Додатку № 1 та умов Кредитного договору № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року позичальник зобов’язався належним чином повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором, та за порушення термінів повернення кредиту сплатити Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу  .

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України  якщо договором  встановлений   обов’язок   позичальника повернути  позику частинами (з розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті 1048  цього Кодексу.

З серпня 2009 року ОСОБА_3 припинила виконання зобов’язань по кредиту у зв’язку з чим на 29.09.2010 р. заборгованість ОСОБА_3 перед банком складає 1 907 540 грн. 28 коп., а саме:

-          заборгованість за кредитом –192 846,43 доларів США, що в еквіваленті складає 1 526 090,22 грн.;

-          заборгованість за процентами по користуванню кредитом –41 229,63 доларів США, що в еквіваленті складає 326 270,68 грн.;

-          пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом –2 927,29 доларів США, що в еквіваленті складає 23 165,08 грн.

-          пеня за несвоєчасність погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –4 045,53 доларів США, що в еквіваленті складає 32 014,30 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551  ЦК України  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи суму боргу по кредиту, викладені відповідачем обставини, матеріальне становище ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд вважає можливим зменшити суму пені за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом до 1 463,65 доларів США, що в еквіваленті складає 11 582,54 грн. та суму пені за несвоєчасність погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –2 022,77 доларів США, що в еквіваленті складає 16 007,15 грн.

Тому загальна сума заборгованості  ОСОБА_3 перед Банком складає 1 879 950 грн. 59 коп.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором  за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення  боржником  зобов’язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором, був укладений договір поруки № 232936 від 08 жовтня 2008 року (далі –Договір поруки) між АКІБ „УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк” та ОСОБА_4 (далі –Поручитель), згідно якого Поручитель зобов’язувався відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов’язань перед ПАТ „УкрСиббанк”, що виникли з Кредитного договору.

          Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 в супереч умов договору не повертає позивачу кредит та відповідно до ст. 554 ЦК України  заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ „УкрСиббанк”.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати на користь ПАТ „УкрСиббанк” в сумі 1820 грн., та з ОСОБА_3 за її позовом про визнання недійсним договорів про надання споживчого кредиту  на користь держави судовий збір у розмірі 34 грн. та ІТЗ в розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,88,212-215,218 ЦПК, 6, 526,553,554,625,627,1054 ЦК України, Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275, суд

вирішив:

1.          Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк” про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року.

2.          Позов Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк” задовольнити частково.

3.          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк” заборгованість за кредитним договором № 11401615000 від 08 жовтня 2008 року в розмірі 1 879 950 (один мільйон  вісімсот сімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят)  грн. 59 коп., судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., а всього до стягнення 1 881 770 (один мільйон  вісімсот вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 59 коп.

4.          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 154 (сто п’ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:З. С. Шестакова