Справа 22 ц- 3458 Суддя 1 інстанції Бузанов П.М..
Категорія 21 Доповідач Бугрим Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
23 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі
Головуючого Бугрим Л.М..
Суддів Знов"євої А.П.Рецебуринського Ю.Й.
При секретарі Іванові В.М.
За участю представника відповідача Морозової Т.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м Жданівка Донецької області на рішення Жданівського міського суду суду Донецької області від 9 січня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Жданівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекіїї фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівка Донецької області про відшкодуваня моральної шкоди.
В обгрунтування позову він посилався на те ,що знаходиться у трудових відносинах з ЗАТ АП" Шахта „ Жданівська". 14 грудня 2005 року при випускі порожніх вагонів через вентиляційний шлюз проходив повз вентиляційні двері.які закрилися та вдарили по лівій руці внаслідок чого його було травмовано та встановлено діагноз: вколоченний перелом дистального метаепіфіза ліволучевої кістки. Упослідуючому комісією підприємства було складено акт за формою Н-1.18липня 2006 року висновком МСЕК у нього було встановлено втрату працездатності у зв"язку з данним нещасним випадком на 20%. У зв"язку з травмою йому спричинено моральну шкоду він вважає себе неповноцінною людиною.оскільки позбавлений можливості вести активний спосіб життя У відшкодування моральної шкоди просив стягнути 15 000 грн.
Рішенням суду позовні вимоги були задоволені частково, на користь позивача з фонду у відшкодування моральної шкоди було стягнуто 7 000 грн.
На вказане рішення суду відповідачем була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення, та постановления нового, яким слід позивачеві відмовити в задоволені позову. В обгрунтування доводів апеляційної скарги фонд посилався на те, що позивач не надав суду доказів з приводу спричинення моральної шкоди.окрім того, суд не звернув увагу на те,що дія закону, який передбачає стягнення моральної шкоди на 2007 рік зупинена., що не давало суду підстав для стягнення моральної шкоди.
У судовому засіданні представник фонду Морозова Т.А.. підтримувала доводи апеляційної скарги у повому обсязі, просила рішеня суду скасувати та відмовити у позові.
Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга фонду підлягає задоволенню, рішення суду -скасуванню, а по справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1.. у позові виходячи з наступного.,
Задовольняючи позовні вимоги, .суд першої інстанції виходив з то , що у зв"язку з нещасним випадком на виробництві та його наслідками у вигляді втрати професійної працездатності та відповідних обмежень життєдііяльності позивача, виходячи з того.що позивач . є застрахованою особою , у нього у відповідності з вимогами ст. 21, 28, 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку а виробництві на виробнитцві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності „ виникло право на відшкодування моральної шкоди
Такий висновок суду не суперечить наданим доказам та фактичним обставинам справи. Однак, судом не були враховані доводи фонду про те, що на час розгляду справи була зупинена дія закону, який передбачає право на відшкодування моральної шкоди.
Зокрема, заперечуючи проти позову фонд посилався на те, що п. 22 ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік „ була зупинена дія абз 4 статті 1, пдп „ є" п. 1 ч. 1 ст. 21, частини 3 статті 28 та ч. З ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині стягнення моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей, що не було враховано судом у той час як ці обставини мають суттєве значення для вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що ці доводи фонду заслуговують на увагу
Дійсно судом першої інстанції не було враховано те, що пуктом. п. 22 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік було зупинено дію абзацу четвертого етапі 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28; частини третьої статті 34; Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
У данному випадку зупинення дії вказаних норм закону на 2007 рік, свідчить про те, що вони не діють, тобто не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Враховуючи , що судом першої інстанції при розгляді справи була допущена помилка у застосовані матеріального закону, апеляційний суд вважає необїхідним у відповідності з
вимогами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди
Керуючись ст ст. 307 ч. 1 п.2,309 ч 1 п . 4,314 ч.2,316 ЦПК України апеляційний суд ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівка задовольнити.
Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 9 січня 2007 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівка Донецької області про відшкодуваня моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.