Справа 22ц-3451                                                        Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.

Категорія 11                                                                 Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

23 квітня 2007 року                                             Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Черемиської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Жданової B.C. При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „ОТП Банк" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства „ОТП Банк" про визнання договору іпотеки недійсним,

Встановив:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, визнаний недійсним договір іпотеки, укладений 27.07.2006 року між акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк" таОСОБА_2, предметом якого єАДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ЗАТ „ОТП Банк" просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції встановив, що 12.07.2006 року був укладений договір іпотеки між позивачем та відповідачемОСОБА_2, предметом якого сталаАДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 27.07.2006 року між відповідачами також був укладений договір іпотеки, предметом якого стала зазначена

квартира. Оскільки другий договір іпотеки укладений без згоди іпотекодержателя -позивача, суд дійшов до висновку, що договір іпотеки, укладений між відповідачами не відповідає вимогам закону.

В судовому засіданні представники ЗАТ „ОТП Банк" підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, відповідачОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, повідомлений про час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідача, доводи представників відповідача ЗАТ „ОТПБанк", представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч.І ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Встановлено, що 12 липня 2006 року був укладений договір іпотеки між позивачемОСОБА_1 - іпотекодержателем та відповідачемОСОБА_2 - іпотекодавцем, відповідно до якого договір забезпечував виконання зобов"язання за договором позики, предметом іпотеки сталаАДРЕСА_1 (а. с. 6).

27 липня 2006 року був укладений договір іпотеки між АКБ „Райффайзенбанк Україна" - іпотекодержателем таОСОБА_2 - іпотекодавцем, за яким забезпечувався кредитний договір між банком та ОСОБА_1, предметом договору іпотеки стала зазначена квартира (а. с. 26).

Відповідно до вимог ч.І ст. 13 Закону України „Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

З договору іпотеки між банком та відповідачем вбачається, що згода попереднього іпотекодержателя - позивача по справі не була отримана, зазначене не спростовувалось сторонами в судовому засіданні. З договору іпотеки між позивачем та відповідачем від 12.07.2006 року не випливає, що договором встановлювалась згода на наступну іпотеку.

За таких обставин висновок суду першої інстанції, що укладений договір іпотеки між відповідача не відповідає вимогам закону є обґрунтованим.

В апеляційній скарзі банк посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 5.4 договору іпотеки між позивачем та відповідачем від 12.07.2006 року випливає, що за домовленістю сторін обтяження предмету іпотеки не вноситься до Державного реєстру обтяжень та Державного реєстру іпотек.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України „Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації і порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

З договору іпотеки від 12.07.2006 року випливає, що сторони домовились не вносити договір до Державного реєстру обтяжень та Державного реєстру іпотек, й такий договір іпотеки не був внесений до реєстрів. Проте зазначене не є підставою для висновку, що послідуючий договір іпотеки можливо було укладати без згоди попереднього іпотеко держателя, відповідно до вимог ч.І ст. 13 Закону України „Про іпотеку". Статтею 4 Закону врегульовані правовідносини щодо пріоритету зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. В даному випадку не ставиться питання щодо вимог іпотекодержателів та їх пріоритету відносно переданого в іпотеку нерухомого майна, а правовідносини між сторонами при укладенні послідуючої іпотеки пов"язанні з встановленим законом обов"язком при укладенні договору іпотеки на витребування згоди попереднього іпотеко держателя, якої не було.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „ОТП Банк" відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.