Справа 22 ц- 3988                                                      Суддя 1 інстанції Мамедова М.Л.

Категорія 21                                                                 Доповідач Бугрим Л.М.

   УХВАЛА

Іменем       України

23 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі

Головуючого Бугрим Л.М.. Суддів Знов"євої А.Г.Азевича В.Б.. При секретарі Семенченко С.С.

. за участю сторін Кліндухова Є.П. представника ДП „ Дзержинськвугілля" Купріянова П.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського місіького суду Донецької області від 6 березня 2007 року постановленного по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ДП „ Дзержинськвугілля" про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 6 березня 2006 року ОСОБА_1. було відмовлено у задоволенні позовних про стягнення моральної шкоди

На вказане рішення суду ОСОБА_1була подана апеляйційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд невірно визначив характер спірних правовідносин та невірно застосував матеріальний закон.

У судовому   засіданні позивач підтримував доводи апеляійної скарги просив рішення суду скасувати та задовольнити позов.

Представник ДП „ Дзержинськвугілля" Купріянов П.П. просив відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що позивач пропустив стрк позовної давності без поважних причин Окрім того, навіть якщо б прзивач звернувся своєчасно у 1994 році з позовом про стягнення моральної шкоди, то він міг би отрмати 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до діючого на той час законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач тривалий час працював на різних шахтах ДП „ Дзержинськвугілля" у підземних умовах із шкідливими умовами праці внаслідок чого у нього встановлено професійні захворювання кохлеоневріт, вібраційну хворобу Висновком МСЕК від 10.05.1994. у позивача встановлено профзахворювання пневмоконіоз та за сукупністю усих профзахворювань 9 листопада 1995 року встановлено втрату 60% професійної працездатності..21 червня 1994 року позивач звільнився з роботи. Наявність моральної шкоди позивач обґрунтовував погіршенням стану здоров"я, докладення зусиль для організації життя.

Відмовляючи у задоволений позовних вимог , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те що на дан правовідносини поширюється дія ст. 233КЗпП України відповідно до якої працівник може звернутись до суду за вирішенням трудового спору до суду у тримісячний строк з дня коли він дізнався, або повинен був дізнатись про порушення свого права.

Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло у 1994 році ,а з позовом до суду він звернувся 5 лютого 2007 року тобто через 13 років. Позивачем не надано доказів з приводу поважності причин пропуску строку для звернення до суду.

Апеляційний суд не може погодись з доводами апелянта про те, що на дані правовідносини не поширюється дія ст. 233 КЗпП України. У відповідності з роз'ясненнями , які містяться у п. 1-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року" Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з послідуючими змінами та доповненнями спори між потерпілим працівником та работодавцем щодо права на вішкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров"я пов"язаним з виконанням своїх трудових обров"язків підлягають розгляду в порядку, встановленному для вирішення трудових спорів

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, встановлені факти , вірно визначено характер спірних правовідносин правильно застосовано матеріальний закон.

Рішення   суду   постановлено   з   дотриманням   вимог      матеріального      та процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, щро рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1 , 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Рішення Дзержинського місіького суду Донецької області від 6 березня 2007 року постановленного по цивільній спроаві за позовомОСОБА_1 до ДП „ Дзержинськвугілля" про відшкодування моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чиності після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.